"22" грудня 2006 р.
Справа № 9-28/437-05-9763
За позовом: Регіонального відділення Фонду держаного майна України в Одеській області
До відповідачів: Відкритого акціонерного товариства «Металобаза», Підприємства -фірми «Докс»
За участю прокуратури Одеської області
Про визнання договору оренди недійсним
Суддя Бакланова Н.В.
Представники:
Від позивача: Гусаков С.І. дов. №18 від 28.07.2006р.
Від відповідачів: ВАТ «Металобаза» -Гідулянов К.В. дов. №18 від 02.02.2006р.
Підприємства -фірми «Докс» -Скоробогатов А.В. дов. №б/н від 01.03.2006р.
Від Прокуратури: Лянна О.А. за посвідченням
СУТЬ СПОРУ: 04.11.2005 р. позивач -Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернувся з позовом до відповідачів: Відкритого акціонерного товариства «Металобаза», Підприємства -фірм «Докс» за участю прокуратури Одеської області з позовом про визнання недійсним договору оренди від 05.08.2005р., укладеного між ВАТ «Металобаза» та Підприємством -фірмою «Докс».
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.12.2005р. по справі №28/437-05-9763 позов Регіонального відділення Фонду держаного майна України в Одеській області до відповідачів: Відкритого акціонерного товариства «Металобаза», Підприємства - фірм «Докс» за участю прокуратури Одеської області про визнання недійсним договору оренди від 05.08.2005р., укладеного між ВАТ «Металобаза» та Підприємством -фірмою «Докс» задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2006р. прийнято відмову ВАТ «Металобаза» та Підприємства -фірми «Докс» від апеляційних скарг на рішення господарського суду Одеської області від 20.12.2005р. по справі №28/437-05-9763.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2006р. касаційну скаргу підприємства-фірми «Докс» задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 20.12.2005р. по справі №28/437-05-9763 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно резолюції заступника голови господарського суду Одеської області Могила С.К. справу передано на розгляд судді Баклановій Н.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2006р. справу прийнято до провадження суддею Баклановою Н.В.
При новому розгляді справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточно просить суд визнати повністю недійсним договір оренди групи інвентарних об'єктів від 05.08.2005р., укладений між ВАТ «Металобаза» та Підприємством -фірмою «Докс», з додатками до нього, за винятком наказу Регіонального відділення ФДМУ в Одеській області від 31.07.1998р. №958 «Про створення відкритого акціонерного товариства «Металобаза» та Додатку до нього щодо переліку майна, яке передається регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області, як засновником ВАТ «Металобаза», до його статутного фонду, зареєстрованого в КП «Одеське міське бюро технічного інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 15.07.2005р. №7783760.
Відповідач ВАТ «Металобаза» позовні вимоги визнає.
Відповідач ПФ «Докс» позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.12.2006р. по 22.12.2006р. в порядку ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
Підприємство -фірма «Докс» звернулась з листом від 10.06.2005 р. до ВАТ «Металобаза» з пропозицією укласти довгостроковий договір оренди майна, яке не використовується у виробничому циклі ВАТ «Металобаза».
Протоколом правління ВАТ від 15.06.2005 р. пропозиція ПФ «Докс» про укладення договору оренди була прийнята та вирішено в разі отримання дозволу Наглядової /спостережної/ ради доручити голові правління підготувати всі необхідні документи, підписати договір про намір з ПФ «ДОКС» та підписати нотаріальний договір оренди строком на 49 років.
16.06.2005 р. між ВАТ “Металобаза» та ПФ “Докс» було підписано протокол про наміри щодо укладення довгострокового договору оренди.
Протоколом наглядової /спостережної/ ради ВАТ «Металобаза» від 18.06.2005р., надана згода на підписання довгострокового договору оренди з ПФ «Докс», за умови: проведення незалежної оцінки вартості основних засобів, які передбачається передати в оренду (нерухомого майна будівель споруд); включення до умов договору оренди обов'язків ПФ «ДОКС» щодо добудови та введення в експлуатацію об'єктів незавершеного будівництва, а також проведення капітального ремонту будівель та споруд, компенсації земельного податку та витрат ВАТ на комунальні послуги, які фактично будуть витрачені орендарем.
05.08.2005 року між ВАТ «Металобаза» та ПФ «Докс» було укладено договір оренди групи інвентарних об'єктів, які належать Відкритому акціонерному товариству, терміном до 2025 року, посвідчений приватним нотаріусом Руських С.Б. -05.09.2005 року та зареєстровано під № 5293.
Враховуючи розпорядження Кабінету міністрів України від 18.08. 2005 р. за №343-р «Про внесення змін до розпорядження КМУ від 25.07.2005 р. за №285» щодо план-графіку підготовки та проведення продажу пакета акцій ВАТ «Металобаза», місто Одеса, з метою недопущення знецінення державного пакету акцій ВАТ «Металобаза» 67,01%, Регіональне відділення ФДМУ вважає, що договір оренди, укладений між ВАТ «Металобаза» та ПФ «Докс» , укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ст.117, ст.161, ст.215 ЦК України, ч.2 ст.284 ГК України, пп..8.2.4 Статуту ВАТ «Металобаза», п.п.2,3,5,9,59-63,65,66,70 Положення «Про порядок здійснення контролю за розпорядженням майном господарських товариств», затвердженого наказом ФДМУ від 17.06. 2004 року за №1194, тому повинен бути визнаний недійсним.
Позивач вважає, що є усі підстави передбачені ст.207 ГКУ для визнання цього правочину недійсним, а саме:
- це господарське зобов'язання не відповідає вимогам законодавства, тому що був порушений установлений законом порядок укладання таких договорів, та порушені права інших орендарів, які на той час орендували це майно - ВАТ укладено 15 договорів оренди майна, які діяли на момент укладення договору з ПФ «Докс», так як відповідно до п.10.2 договору оренди з ПФ «Докс» він вступає в дію з відкладальною умовою, тобто договір починає діяти з моменту припинення, розірвання або визнання недійсними 12 договорів з вищевказаних 15. Позивач вказує, що на момент укладення договору оренди з ПФ «Докс» діяв договір оренди з ТОВ «СМТ-ЛТД» на оренду 10 400 кв.м. відкритого складу, який також передано в оренду ПФ «Докс», але не вказано в п.10.2 договору оренди, тобто одні і ті ж основні засоби передані в оренду одночасно різним орендарям.
- вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому що договір укладено по заниженій вартості / оцінка здійснювалась не для цілей оренди/ на тривалий термін 20 років, в оренду передавалось понад 90 відсотків активів підприємства, тобто підприємство залишалось без виробничих фондів, керівництвом ВАТ «Металобаза» не була проведена оцінка вартості майна з метою передачі в оренду, що є порушенням вимог ч.2 ст.284 ГК України, яка передбачає, що оцінка об'єктів оренди суб'єктів господарювання здійснюється за відновною вартістю.
- укладено учасником господарських відносин -правлінням ВАТ з порушенням їх господарської компетенції /спеціальної правосуб'єктності / - головою правління ВАТ Жилкіним П.В., який діяв на підставі контракту за №23 від 06.03.2000р. /зі змінами та доповненнями/, були порушені вимоги пп..8.2.4 Статуту товариства, яким передбачається, що погодження операцій щодо розпорядження нерухомим майном ВАТ, балансова вартість якого перевищує суму еквівалентну десяти відсоткам статутного фонду відноситься до компетенції загальних зборів акціонерів. Згідно п.5.2 Статуту, статутний фонд товариства складає 11 423 600 гривень, а балансова вартість об'єкту оренди складає 10509000 гривень, тобто більше 10% статутного фонду товариства. На думку позивача голова правління своїми діями порушив вимоги пп..1 п.1 ст.117, аб.2 ч.1 ст.161, ч.3 ст.215 ЦК України. Відповідно, рішення щодо доцільності передачі в оренду майна товариства на суму більше як 3 000 000 гривень, повинно було розглядатися та, у позитивному випадку, прийматися на загальних зборах акціонерів, одним з яких є регіональне відділення, як самий значний акціонер.
- ВАТ “Металобаза» відноситься до суб'єкту господарювання державного сектору економіки, тому право прийняття рішень щодо передачі в оренду майна належить Регіональному відділенню ФДМУ з урахуванням положень Закону України “Про оренду державного та комунального майна»
- на час укладення договору не було дотримано вимог наказу Фонду державного майна України від 17.06.2004 р. № 1194 “Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за розпорядженням майном господарських товариств».
Відповідач ТОВ «Металобаза» при первісному розгляді справи проти позовних вимог заперечував та вважав, що стан орендних відносин та виконання умов договорів оренди, які укладені ВАТ «Металобаза», неодноразово розглядався РВ ФДМУ по Одеській області, що підтверджується відповідним листом начальника регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 14.04.2005 року №1/1979 та протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ від 24.05.2005 року - тому регіональному відділенню ФДМУ було прекрасно відомо, що ВАТ укладає договори оренди, у відповідності до статуту та чинному законодавству без погодження із РВ ФДМУ, та не вважало це за порушення, крім того, оспорюваний договір не тільки не знецінює державний пакет акцій, а й навпаки, збільшує доходну частину ВАТ «Металобаза», підвищує вартість основних фондів ВАТ та поліпшує їх технічний стан, поповнює оборотні активи, надає можливість розрахуватися із кредиторською заборгованістю ВАТ, тим самим робить державний пакет акцій більш привабливим.
04.01.2006 р. на позачергових загальних зборах акціонерів ВАТ “Металобаза», на яких згідно протоколу реєстрації прибулих для участі у зборах акціонерів був зареєстрований один акціонер, який має у сукупності 30663267 голосів, що складає 67,105 % від загальної кількості простих іменних акцій ВАТ - Регіональне відділення ФДМУ по Одеській області, було прийнято рішення про перевибори голови правління та наглядової ради ВАТ та визнано договір оренди від 05.08.2005 р. з ПФ “Докс» таким, який укладено в порушення чинного законодавства України, а також таким, що порушує права акціонерів ВАТ та призводить до знецінення акцій товариства, та зобов'язано правління ВАТ здійснити заходи щодо визнання його недійсним.
При новому розгляді справи представник ВАТ “Металобаза» підтримав позовні вимоги Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач ПФ “Докс» проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними з наступних підстав.
З моменту укладення договору ПФ «Докс»вчасно сплачувала орендну плату за договором оренди групи інвентарних об'єктів від 5.08.2005 р. (п.д. №№ 21.09.05р, 30.10.05р, 31 від 31.10.05р, 32 від 02.10.05р, 31 від 03.10.05р, 40 від 04.10.05р, 48 від 24.10.05р.) та виконувала інші обов'язки за договором, що свідчить про реальність договору оренди, та спростовує ствердження позивача щодо нібито фіктивності правочину.
Крім того, згідно договору оренди групи інвентарних об'єктів від 5.08.2005 р. ПФ «Докс»було проведено комплекс ремонтних робіт по поліпшенню об'єкта оренди, які підтверджуються відповідними актами приймання виконаних підрядних робіт та платіжними документами на суму 1 300 000 грн.
Договір оренди був укладений 05.08.2005 року, а Рішення щодо проведення конкурсу регіональне відділення ФДМУ по Одеській області прийняло наказом від 23.08.2005 р. №332, про яке ВАТ «Металобаза»узнало лише у вересні місяці 2005 р. із листа РВ ФДМУ від 01.09.2005 року № 1/4705, тобто після укладання договору.
Відповідач інформує, що питання законності укладання договору оренди було перевірено прокуратурою Суворовського району м. Одеси, за дорученням Обласної прокуратури, та листом від 07.11.2004 року №1074/ис-05. Прокуратура Суворовського району, підтвердила що вищевказаний договір оренди від 5.08.2005 р., укладений між ВАТ «Металобаза»та ПФ «Докс», укладено у відповідності до Статуту ВАТ та чинного законодавства України.
Щодо посилання позивача на п. 8.2.4. Статуту ВАТ «Металобаза», відповідач зазначає, що посилання позивача на п. 8.2.4 Статуту щодо необхідності погодження загальними зборами акціонерів ВАТ угод щодо розпорядження нерухомим майном ВАТ, як на порушення при укладанні договору оренди є повністю необґрунтованими. Оскільки за договором оренди передається право користування майном (без переходу права власності), а угоди щодо розпорядження майном передбачають перехід права власності, тобто такі угоди, як договір купівлі-продажу, міни, дарування інші, що повністю відповідає змісту ст. 317 та ст. 761 Цивільного кодексу України.
Посилання Позивача на те, що керівництвом ВАТ «Металобаза» не була проведена оцінка майна, що є порушенням ч. 2 ст. 284 ГК України є повністю не обґрунтованим та безпідставним, оскільки ч. 2 ст. 284 ГК передбачає, що оцінка об'єкту оренди здійснюється за відновною вартістю.
Відповідно до вимог «Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. №1442 - відновна вартість для цілей оренди - це залишкова вартість відтворення (заміщення) або ринкова вартість земельних поліпшень, що застосовуються та визначаються в порядку, встановленому Національним стандартом №1, та цим Стандартом».
Поняття залишкової вартості заміщення (відтворення) наведено у п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою КМУ від 10.09.2003 р. №1440, за яким залишкова вартість заміщення (відтворення) -це визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) в сучасних умовах нового об'єкта, який є ідентичним об'єкту оцінки, за вирахуванням всіх видів зносу об'єкту.
У відповідності до звіту від 25.06.2005 р. про незалежну оцінку вартості майна необоротних активів ВАТ «Металобаза» станом на 30.04.2005 р., яка виконана ДО «Сімтраст», справедлива (ринкова) вартість об'єкту оцінки була визначена на підставі виключно дохідного підходу, оскільки дохідний підхід ґрунтувався на ринкових даних щодо орендних ставок за яким вартість склала 4 630436 грн. (сторінка 4 звіту), що на 248405 грн. більш ніж вартість, яка визначена за витратним підходом.
Правильність визначення вартості за зазначеним звітом підтверджено рецензією Центральної експертної Ради УТО м. Київ від 14.07.2005 року №97. Зазначене твердження підтверджується відповідним висновком Голови Центральної експертної Ради УТО м. Київ Маркуса Я.І. від 27.07.2005 №18611, за яким встановлено, що вартість визначена у вищевказаному звіті співпадає з поняттям відновної вартості згідно ст. 284 ГК України.
Враховуючи вищезазначене, оскільки справедлива (ринкова) вартість об'єкту оренди на 248405 грн. перевищувала залишкову вартість заміщення (відтворення) об'єкту оренди, то при передачі його в оренду за відновну вартість була прийнята справедлива (ринкова) вартість, що вказує на те, що при укладанні договору оренди в частині визначення відновної вартості майна передатного в оренду сторонами не було порушено ст. 284 Господарського Кодексу України.
Крім того, ст. 284 ГК України не визначає, що орендна плата визначається у залежності від вартості майна переданого в оренду. Орендна плата визначається за домовленістю сторін але річна ставка якої не може бути менш ніж 5% вартості майна ст. 286 ГК України.
Також, відповідач стверджує, що позивач вводить в оману суд посилаючись на те, що до об'єкту оренди за договором від 05.08.2005 р., який укладено між ПФ «Докс» та ВАТ «Металобаза», входить майно, яке попередньо було передано в оренду ТОВ «СМТ-ЛТД», а саме відкритий склад металу, який у відповідності до матеріалів інвентаризації обліковується за інвентарним №20215. Те, що зазначений об'єкт не ввійшов до складу об'єкту оренди, підтверджується самим Договором та актом прийому-передачі. Тобто при укладанні договору від 05.08.2005 р. права ТОВ «СМТ -ЛТД», як орендаря майна ВАТ, а саме відкритого складу металу, не порушуються.
Посилання позивача на «Положення про порядок здійснення контролю за розпорядженням майном господарських товариств», затвердженого наказом ФДМУ від 17.06.2004 р. №1194, взагалі немає ніяких правових підстав, оскільки зазначене положення - не є нормативно-правовим актом.
Дане твердження відповідача ПФ «Докс» підтверджується висновком колегії суддів Вищого господарського суду України, який викладений в постанові від 02.11.2006р. по даній справі, згідно якого наказ Фонду державного майна України від 17.06.2004р. №1194 «Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за розпорядженням майном господарських товариств», посилання на яке зроблено судом першої інстанції в мотивувальній частині оскарженого рішення, не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України у встановленому порядку. Відповідно до п. 15 Постанови Кабінету Міністерстві України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади» від 28.12.1992р. №731міністерства , ніші центральні органи виконавчої влади, органи господарського управління і контролю направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши фактичні обставини, повноту їх з'ясування і доведеність, доходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог з таких підстав.
Відкрите акціонерне товариство «Металобаза» створене у відповідності до Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про господарські товариства», згідно рішення засновників на підставі угоди за №1 від 31.07.1998р., шляхом перетворення з орендного підприємства «Металобаза» у Відкрите акціонерне товариство, згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області за №958 від 31.07.1998 року «Про створення Відкритого акціонерного товариства «Металобаза».
Згідно статуту ВАТ “Металобаза», зареєстрованому Суворовською районною адміністрацією м. Одеси 31.08.1998 р., засновниками відкритого акціонерного товариства є держава України в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та організація орендарів орендного підприємства «Металобаза». Акціонерами товариства є державні органи приватизації, фізичні особи -члени організації орендарів, які набули права власності на акції Товариства у процесі розподілі колективного майна, а також фізичні та юридичні особи, які набули права власності на акції товариства в процесі приватизації випуску нових акцій та на вторинному ринку цінних паперів.
Держава в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області є власником акцій ВАТ «Металобаза» у розмірі 67,01% статутного фонду.
Ст.23 Закону України “Про господарські товариства» визначає, що управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання /призначення/ яких здійснюється відповідно до виду товариства.
Для акціонерних товариств органи управління визначаються ст.ст.41-49 вищезазначеного Закону.
Акціонер /акціонери/ має право управляти акціонерним товариством лише через органи, визначені статутом. Органами управління товариства згідно п.8.1. Статуту є загальні збори акціонерів товариства, спостережна рада і правління товариства.
Функції управління корпоративними правами держави у ВАТ «Металобаза» здійснює регіональне відділення ФДМУ по Одеській області, як орган управління корпоративними правами, в особі своїх представників у складі спостережної ради.
Згідно із ст.12 Закону України “Про господарські товариства» та п.3.5. Статуту, товариство є власником майна, переданого йому засновниками у власність, яким воно володіє, користується і розпоряджається на свій розсуд відповідно до мети своєї діяльності.
Відповідно до ст.21 Закону України “Про власність» однією із підстав виникнення права власності є перетворення державних підприємств на акціонерні товариства. Виходячи із положень Закону України “Про власність», який відносить власність акціонерних товариств до колективної власності і Закону України “Про господарські товариства», ВАТ “Металобаза» є власником свого майна і суб'єктом права колективної власності, отже з моменту передачі майна до статутного фонду товариства таке майно не відноситься до державної власності. Усі рішення щодо подальшої передачі майна і немайнових прав в акціонерному товаристві приймаються його органами управління відповідно до законодавства і статуту товариства.
Відповідно до Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004 р., ст.325 вирішено, що суб'єктами права приватної власності є не тільки фізичні особи, а й особи юридичні. В коментарі до зазначеної статті вказується, що в разі, якщо фізична або юридична особа передає належне їй майно в якості вкладу або частки у господарське товариство, така новостворена юридична особа стає власником такого майна, так само як і набутого за іншими підставами. Зокрема згідно п.1ч.1ст.115 ЦК господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу. Навіть якщо 100% акцій акціонерного товариства належить державі, то майно, що належить такому господарському товариством є об'єктом права приватної власності. У такій ситуації між господарським товариством і державою виникають корпоративні відносини, пов'язані з правами участі в управлінні, на отримання дивідендів тощо.
Таким чином, твердження позивача, що, оскільки, відповідно до ст.22 Господарського кодексу України ВАТ “Металобаза» відноситься до суб'єкту господарювання державного сектору економіки, уповноваженим органом управління ВАТ “Металобаза» є саме Регіональне відділення ФДМУ по Одеській області і тільки до його повноважень відноситься прийняття рішення стосовно передачі в оренду майна підприємства державного сектору економіки, а наглядові ради таких ВАТ, навіть коли в їх складі є представники ФДМУ, не мають повноважень щодо прийняття рішень по розпорядженню майном, суперечить діючому законодавству України та є помилковим.
Оскільки у відповідності до рішення засновників, а саме: регіонального відділення ФДМУ по Одеській області та орендного підприємства «Металобаза» (угода №1 від 31 липня 1998 року) було прийнято рішення про створення відкритого акціонерного товариства «Металобаза», майно, яке було передано до статутного фонду ВАТ - є власністю ВАТ «Металобаза», що підтверджується Переліком майна, яке передається регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області, як засновником ВАТ «Металобаза» до його статутного фонду, зареєстрованого в Одеському КП МБТІ та РОН від 15.07.2005 року №7783760, тобто майно, яке є об'єктом оренди є власністю ВАТ, та не є державним майном. Таким чином, на зазначений договір оренди не поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна», крім домовленості сторін щодо застосування норм цього Закону.
Власник майна - ВАТ «Металобаза» у відповідності до ст. 317 ЦК України здійснює своє право власності шляхом володіння, користування, та розпорядження власним майном, у відповідності до Статуту ВАТ та чинного законодавства в особі органів управління ВАТ. Органами управління ВАТ «Металобаза» є Правління ВАТ (виконавчий орган), Наглядова / спостережна/ рада ВАТ (орган, який представляє акціонерів між проведенням загальних зборів) та загальні збори акціонерів ВАТ (Вищій орган товариства). У відповідності до ст. 161 ЦК України та п. 8.4.2. Статуту ВАТ виконавчий орган (Правління) в особі голови правління діє від імені товариства, має право вирішувати усі питання товариства, крім тих, які відносяться до компетенції спостережної ради та (або) загальних зборів акціонерів ВАТ. Питання щодо передачі в оренду майна ні згідно статуту ВАТ «Металобаза», ні згідно чинного законодавства не відноситься до компетенції наглядової /спостережної/ ради або загальних зборів, тобто голова правління ВАТ має право підписувати договори оренди за рішенням виконавчого органу - Правління ВАТ.
Крім того, відповідно до статті 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів акціонерного товариства віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.
Цією нормою передбачено не укладення договорів, а їх затвердження. Оскільки Статутом ВАТ право голови правління на укладення договорів оренди не обмежено, тобто він підписав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт незатвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.
Законодавець передбачає перелік обмежень щодо укладання господарськім товариством угод, та вчиненням дій при наявності державної частки у статутному фонді ВАТ, при цьому в нормативно-правових актах, які регулюють ці норми, немає обмежень щодо укладання договорів оренди майна, при наявності державної частки, та навіть в процесі їх продажу.
Повноваження сторін щодо підписання зазначеного договору оренди підтверджуються:
- голови правління ВАТ «Металобаза» Жилкіна П.В. - діючим контрактом на займання посади голови правління ВАТ «Металобаза» від 06.03.2002 року, додаткової угоди до контракту від 24.05.2004 року та рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Металобаза» від 24.05.2005 року, за яким контракт з головою правління ВАТ продовжено до 24.05.2006 року, а також вищезазначеними рішеннями правління та наглядової ради.
- директора ПФ «Докс» - статутом, який зареєстровано 08.03.1997 року за №1084. Тобто кожна із сторін мала право на підписання такого договору оренди.
Стосовно тверджень позивача щодо відсутності у підтверджуючих оцінку орендованого майна документах посилання на проведення оцінки майна з метою оренди, суд зазначає наступне, що протокол засідання наглядової ради від 18.06.2005р. не містить у тексті посилань на те, що він носить попередній характер, вимог до мети здійснення незалежної оцінки основних засобів, що були надані в оренду та, згідно з умовами статуту ВАТ, взагалі не є обов'язковою умовою для підписання головою правління ВАТ договорів оренди майна.
Відповідно до ч.2 ст. 284 ГК України, оцінка об'єкту оренди здійснюється за відновною вартістю, та не містить ніяких вимог щодо мети оцінки майна, що передається в оренду.
Крім того, ст. 284 та ст. 286 ГК України не містять норм, що вказують на залежність орендної плати від вартості майна переданого в оренду. Орендна плата, згідно ст. 286 ГК України, визначається за домовленістю сторін.
Суд погоджується з доводами відповідача ПФ»Докс», викладеними у відзивах щодо оцінки орендованого майна та відповідності вартості орендованого майна.
Судом при розгляді справи не встановлено, що зазначений договір оренди порушує жодного із прав акціонерів (засновників) ВАТ «Металобаза».
Майно, в якості забезпечення вартості акцій, залишається на балансі та у власності ВАТ «Металобаза», тобто при передачі майна в оренду право власності на майно не переходить к орендарю.
За договором оренди передається право користування майном (без переходу права власності), а угоди щодо розпорядження майном передбачають перехід права власності, або зміни якісних характеристик майна тобто такі угоди як договір купівлі-продажу, міни дарування інші, що повністю відповідає змісту ст. 317, ст. 761 Цивільного кодексу України. Згідно умов вказаного договору оренди, майно залишається на балансі та у власності ВАТ «Металобаза».
Матеріали справи не містять у собі доказів, що підтверджують подвійну оренду майна та порушення у зв'язку з цим прав інших осіб.
Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України. Також, вказаною статтею встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд, повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону: додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Ст.203 ЦК України, зокрема, передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг дієздатності. Поняття цивільної дієздатності юридичної особи надається у положеннях статті 92 ЦК України. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків, здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.
Позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і залежно від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність порушення інтересів держави в особі Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області, що суперечить положенням ст.1 ГПК України, згідно якої до господарського суду мають право звертатися особи згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення підписано 15 січня 2007 р.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Суддя Бакланова Н.В.