Справа № 2-а-20914/08/1270 Суддя у 1-ій інст: Чиркін С.М.
Суддя-доповідач: Шаптала Н.К.
донецький апеляційний адміністративний суд
2 квітня 2009 року місто Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шаптала Н.К.
суддів апеляційного суду: Ляшенка Д.В., Колеснік Г.А.
при секретарі судового засідання: Козловій О.
З участю сторін: сторони або їх представники у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи сторони були належно повідомлені;
розглянувши апеляційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області
на постанову
Луганського окружного адміністративного суду
від
3 листопада 2008 року
у справі за позовом
ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області
про
Визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії;
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 3листопада 2008 року бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як «дитині війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року - було визнано незаконною та Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області було зобов'язано здійснити виплату підвищення до пенсії позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
Відповідач з даною постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та відмовити в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:
Правовий статус «дітей війни», який має позивач, визначає основи їх соціального захисту та гарантії соціальної захищеності даної категорії осіб, шляхом надання їм пільг і державної соціальної підтримки, яку встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни” - ЗУ №2195-IV від 18.11.2004 року, (далі ЗУ №2195).
Відповідно до ст. 6 даного Закону - «дітям війни», пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується їм замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Про те, відповідно до ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має виплачуватися особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, та більш того, відповідно до п. 12 ст. 71 Закону про Держбюджет, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом, на 2007 рік, - дія ст. 6 Закону України № 2195 - була зупинена.
Разом з тим, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, - вірно виходив з положень рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р., яким норми п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, - щодо зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” - (за положеннями якої, «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком) - були визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Крім того, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», який вступив в дію з 01.01.2008 року, знову було внесено зміни до ст.6 ЗУ №2195, на 2008 рік - якими було передбачено, що розмір підвищення пенсій має складати 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається на момент виплати вказаних доплат та не може корегуватися іншими нормативно- правовими актами.
Про те, положення розділу П ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» також були визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, згідно з рішенням Конституційного суду України №10-рп/208 від 22.05.2008 року.
Відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни» - є необґрунтованою та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи викладене, а також, виходячи з вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, керуючись таким принципом адміністративного судочинства, як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права на належне соціальне забезпечення громадян, та виконання наведених вище рішень Конституційного Суду України з цих питань, колегія вважає, що суд першої інстанцї законно та обгрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1, визнавши неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області щодо відмови у виплаті позивачу підвищення до пенсії за віком, як «дитині війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, та зобов'язавши Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 3листопада 2008 року, за позовом ОСОБА_1 Миколи Івановича до Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області про перерахунок та стягнення доплати до пенсії, як «дитині війни» - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня набрання ухвалою законної сили.
Колегія суддів: