Головуючий у 1 інстанції /Луганський окружний адміністративний/-суддя Матвєєва В.В..
донецький апеляційний адміністративний суд
Іменем України
17 березня 2009р Справа № 2а-20351/08
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого -судді .Колеснік Г.А.,Шаптала Н.К. ,Ляшенко Д.В.. при секретарі - Агейченковій К.О. .,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Красно доні Луганської області - про визнання неправомірними дії по відмові у нарахуванні пенсії ,-
за апеляційною скаргою управління пенсійного фонду України в м. Красно доні Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.11.2008року,-
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.11.2008 року позов ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії управління пенсійного фонду України в м. Красно доні Луганської області, яке відмовило нарахувати пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75% прожиткового мінімуму згідно ст. ст., 50 , 54 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ - задоволено .
Зобов,язано відповідача перерахувати пенсію позивачці з 1.02.2007 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.50 та ч. 4 ст. 54 Закону.
Суд першої інстанції встановив , що позивач, яка приймала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС і як інвалід 2 групи , є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, 1 категорії і розміри пенсії їй визначаються ст. 54 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 8 мінімальних пенсій
та додаткова пенсія у розмірі 75% повинна нараховуватись виходячи з прожиткового мінімуму .
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтував тим, що позивач єІНФОРМАЦІЯ_1 по захворюванню після Чорнобильської катастрофи і згідно Закону управлінням пенсійного фонду виходило з розміру , який встановлений Кабінетом Міністрів України від 16.07.2008року № 654 ,для порядку обчислення пенсій для таких осіб у зв,язку з інвалідністю, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи. А встановлений розмір мінімальної пенсії ч.1ст.28 Закону України “ Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування” на позивача не поширюється тому, що йому пенсія призначалась не по цьому Закону а по іншому - Закону “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.і
В судове зсідання апеляційного суду сторони не прибули , повідомлені про час розгляду справи належним чином.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга управління пенсійного фонду не підлягає задоволенню.
Аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, судова колегія вважає, що при вирішенні даного спору треба керуватися частиною 4 ст. 54 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно з яким розмір пенсій для інвалідів 2 групи від Чорнобильської катастрофи не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
А згідно ст. 28ч.1 Закону “Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, доводи управління пенсійного фонду про призначення пенсії постраждалих виключно на нормах, які встановлені Постановами Кабінету Міністрів України, не можуть прийматись до уваги оскільки вказані правовідносини регулюються Законами і Законом чітко вказані розміри таких пенсій.
Ствердження відповідача про те, що ст. 28 Закону “Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування” про розміри пенсій стосується лише пенсіонерів , яким пенсія призначена за цим Законом, не відповідає дійсності.
Іншого закону, який би визначав розміри мінімальної пенсії за віком не має.
Виходячи з принципів адміністративного судочинства- верховенства права та законності , що визначає пріоритетність Законів над іншими нормативними актами, судова колегія вважає, що державою забезпечені правові гарантії захисту прав і свобод людини, у тому числі і відносно осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії встановлений постановою Кабінету Міністрів не можуть бути прийняті до уваги.
Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Доводи апеляційної скарги про те, що ст. 62 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” питання обчислення розміру виплат віднесені до компетенції Кабінету Міністрів є необґрунтованими, оскільки Законом це не передбачено, а вказано, що Кабінет міністрів встановлює порядок обчислення виплат і Закон також передбачає обов,язок Кабінету Міністрів здійснювати застосування норм даного Закону.
Таким чином, суд першої інстанції повно з,ясував обставини, що мають значення для справи , не допустив порушення норм матеріального права , у зв.язку з цим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається..
Керуючись ст.ст.198,200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в м. Красно доні Луганської області - залишити без задоволення .
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року - про задоволення позову ОСОБА_1 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Колегія суддів
Г.А.Колеснік Н.К.Шаптала Д.В.Ляшенко