ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
11.01.07 Справа № 9/900н-ад.
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного підприємства «Фелікс», м. Краснодон Луганської області
до 1. Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області
2. Відділення державного казначейства у м. Краснодон
про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення 146465,07 грн.
в присутності представників:
від позивача -Цукер І.Б., довіреність № б/н від 17.10.06,
від 2-го відповідача -не прибув,
від 1-го відповідача - Комарова М.Е. - гол.держ.подат.інспектор, дов. № 5 від 29.12.06, Буханова О.О. - зав.сек. № 63 від 23.05.06, Мартинова І.О. - гол.держ.подат.інспектор, ДПА №74 від 21.12.06, Пуха О.І. - гол. держ. подат. рев.-інсп., дов. № 17 від 11.01.07.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:
1. Скасування рішення у формі податкового повідомлення від 16.11.2006р. № 0002302340/0 у частині 146465 грн. 07 коп.
2. Стягнення з державного бюджету України на користь позивача 146465 грн. 07 коп. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
У попередньому судовому засіданні позивач заявою збільшив та обґрунтував розмір позову та просить:
1. Скасувати рішення у формі податкового повідомлення від 16.11.2006р. № 0002302340/0 у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 489779 грн. 00 коп.
2. Стягнути з державного бюджету України на користь позивача 489779 грн. 00 коп. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
1-й відповідач, Краснодонська ОДПІ, в усній формі проти позовних вимог заперечує, посилаючись на правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення та відповідність цього рішення вимогам чинного законодавства.
Суд зазначає, що на час розгляду справи юридичний статус 2-го відповідача є Краснодонське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Луганській області.
2-й відповідач, Краснодонське УДК ГУДК України у Луганській області, листом від 05.01.07р. № 06/25 повідомив, що позивач, у порушення пп. 7.7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», копії податкових декларацій з відміткою податкового органу про прийняття у п'ятиденний термін до нього не подавав.
В обгрунтування позовних вимог позивач виклав таке.
Позивач 20.09.06р. подав до податкового органу декларацію з ПДВ за серпень 2006 року, в якій у розділі 3 визначив суму від'ємного значення ПДВ поточного звітного періоду в сумі 333632 грн. та залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду у сумі 932004 грн., а також залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 932004 грн.
До декларації був наданий розрахунок суми бюджетного відшкодування у цьому розмірі та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.
У листопаді 2006 року Краснодонська ОДПІ здійснила позапланову виїзну документальну перевірку позивача щодо правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум ПДВ за декларацією за серпень 2006 року, результати якої викладені в акті перевірки № 2360/23-13380949 від 08.11.06р.
Згідно акту перевірки встановлено порушення заповнення податкової декларації за серпень 2006 року в частині визначення суми сплаченого ПДВ у липні 2006 року за поставлені у цьому періоді товари (роботи, послуги), внаслідок чого заявлена у серпні 2006 року сума бюджетного відшкодування ПДВ підлягає зменшенню на суму 489779 грн. (заявлено за декларацією за серпень 2006 року до відшкодування сума 923004 грн., встановлено за даними перевірки сума, яка підлягає відшкодуванню -425607 грн.).
Податковий орган виходив з того, що сума від'ємного значення ПДВ, яка підлягає відшкодуванню у серпні 2006 року, повинна підтверджуватися сплатою сум податкового кредиту, сформованого саме у липні 2006 року, а не в інших податкових періодах.
На підставі акту перевірки 1-й відповідач прийняв спірне рішення № 00002302340/0 від 16.11.06р., яким визначив завищення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 497396 грн.
Оцінивши доводи позивача та відповідача і надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Податковим повідомленням-рішенням від 16.11.2006р. № 0002302340/0 1-й відповідач, Краснодонська ОДПІ, зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ за декларацією від 20.09.06р. у розмірі 497 396,0 грн.
В акті перевірки від 08.11.06р. на стор. 11 зазначено, що згідно з поданою ПП «Фелікс»податковою декларацією з ПДВ за серпень 2006 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок, складає 923 004,0 грн. За даними декларації залишок від'ємного значення попереднього періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 923 004,0 грн.,
- сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 декларації) складає 2 058 560,0 грн.,
- сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) складає 1 117 778,0 грн.
Податковий орган вважає, що позивачем порушено порядок ведення податкового обліку, а саме, до рядка 3 розрахунку бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ) зайво включена сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (липень 2006 року) в сумі 497 396,24 грн.:
· на порушення пп. 7.7.2 (а), 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.07р. № 168/97-ВР (далі -Закон про ПДВ) до рядка 4 розрахунку бюджетного відшкодування зайво включена сума податкового кредиту попереднього періоду (липень 2006 року), фактично сплачена позивачем у попередньому податковому періоді через рахунок у липні 2006 року постачальникам таких товарів (послуг) в сумі 185 549,29 грн., оскільки по цим постачальникам у складі податкового кредиту за липень 2006 року ПДВ відсутній,
· на порушення пп. 7.7.2 (а), 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ до рядка 4 розрахунку бюджетного відшкодування зайво включена сума податкового кредиту попередніх періодів, фактично сплачена позивачем у попередніх податкових періодах у розмірі 157 765,0 грн.,
· на порушення п. 1.8, пп. 7.7.2, 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ за операціями з ПП «Герміона»зайво заявлено до відшкодування на рахунок ПДВ в сумі 146 465 грн., оскільки податковим органом місцезнаходження ПП «Герміона»не було встановлено, провести зустрічну перевірку цього підприємства не було можливості, підприємство на письмове повідомлення з проханням з'явитися до ДПІ для проведення зустрічної перевірки не з'явилося.
· на порушення пп. 7.2.3, 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ до складу податкового зобов'язання за липень 2006 року не в повному обсязі включений лом, який відвантажено покупцям у кількості 42,8 тн., в результаті чого занижено ПДВ в сумі 7 616,88 грн. Ця сума позивачем не оспорюється за цим позовом.
Норми Закону про ПДВ надають право платнику податку виключно на підставі проведеної оподаткованої операції відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, незважаючи на сплату чи несплату контрагентом сум ПДВ до бюджету за відповідною операцією і визначати суму свого податкового зобов'язання з ПДВ за звітний період.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування), та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону про ПДВ: сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття «бюджетне відшкодування»та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.
Виходячи із системного аналізу положень цієї норми та пп. 7.4.1 п. 7.4; п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ вимога щодо наявності надмірної сплати ПДВ стосується того платника податку, яким сума ПДВ заявлена до відшкодування. Закон про ПДВ не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставинами підтвердження його контрагентами факту сплати ПДВ до бюджету. Сплачений покупцем в ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Чинне законодавство України, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо цей податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума ПДВ, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару зобов'язаний сплатити цей податок до бюджету.
Слід зазначити, що законодавчо визначення який саме звітний період слід враховувати платнику податку при обчисленні суми бюджетного відшкодування як попередній в Законі про ПДВ відсутнє. Таким чином, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду. Таким чином, залишок від'ємного значення ПДВ після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-який з наступних звітних періодів у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення ПДВ.
Відповідно до пп. 7.7.5 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до пп. 7.7.6 Закону про ПДВ на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі -Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.
Пунктом 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995р. № 590, встановлені функції відділення Державного казначейства до яких віднесено здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнення податків, зборів та обов'язкових платежів та інші.
Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду, у зв'язку з чим Краснодонське УДК ГУДК України у Луганській області правомірно залучено в якості ІІ відповідача.
Враховуючи наведене, позов слід задовольнити.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати рішення Краснодонської ОДПІ у формі податкового повідомлення від 16.11.2006р. № 0002302340/0 у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 489779 грн. 00 коп.
3. Стягнути з державного бюджету України на користь позивача, ПП «Фелікс», 94400, Луганська область, м. Краснодон, пл. Комсомольська, 1, код 13380949, 489779 грн. 00 коп. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за липень 2006 року.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, ПП «Фелікс», 94400, Луганська область, м. Краснодон, пл. Комсомольська, 1, код 13380949, судові витрати у розмірі 1703 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 16.01.2007р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Г.Ворожцов