номер провадження справи 9/89/13
08.01.2014 Справа № 908/3403/13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72)
про стягнення суми 120124,55 грн.
Суддя Боєва О.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Маньчин О.О. (дов. № 18-188 від 17.12.13)
Від відповідача: Жердєв І.С. (дов. 3120 від 25.12.13)
Заявлено позов про стягнення з відповідача пені в розмірі 120124,55 грн. за договором поставки № 11-13/14/20/2013/31 від 06.12.2012р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.10.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3403/13, судове засідання призначено на 05.11.2013р. Ухвалою суду від 05.11.2013р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 05.12.2013р. Ухвалою від 05.12.2013р. в порядку ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі № 908/3403/13 продовжено до 08.01.2014р., цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 08.01.2014р. об 11 год. 00 хв. У судовому засіданні, яке відбулося 08.01.2014р. об 11 год. 00 хв., на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 08.01.2014р. о 15 год. 00 хв.
08.01.2014р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання умов договору поставки № 11-13/14/20/2013/31 від 06.12.2012р. позивач у період з січня 2013р. по серпень 2013р. включно поставив та передав у власність відповідачу товар, а останній прийняв та оплатив отриманий товар. Однак, в порушення умов договору, а саме п. 3.3., відповідачем були порушені строки оплати поставленого товару. У зв'язку з чим, на підставі п. 7.6. договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 120124,55 грн. На підставі ст.ст. 526, 610, 611, 629 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218 ГК України просить позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву, що надійшли до суду 04.12.2013р. та 08.01.2014р., зазначивши, зокрема, про наступне. Порядок передачі документів, необхідних для розрахунків товару врегульовані п. 3.7. договору. Відповідно до положень цього пункту позивач передає протягом 2-х робочих днів з дати постачання товару рахунок на відвантаження, з наступним наданням оригіналів протягом 5-ти календарних днів з дати постачання товару. Однак, позивачем порушені порядок та строки передання відповідачеві повного пакету товаросупровідних документів. В позовній заяві відсутні будь-які посилання позивача на конкретні докази своєчасності надання відповідачеві повного пакету товаросупровідних документів. Позивачем не додано жодних доказів своєчасного надання документів відповідачу. У зв'язку з чим, у відповідача не було реальної можливості здійснити оплати за поставлений товар у порядок та строк, встановлені договором. Оскільки позивачем не виконано умов договору в частині передання повного пакету товаросупровідних документів, тому прострочення виконання зобов'язання боржником відсутнє з причин прострочення самого кредитора. Крім того, зазначив, що при здійснені розрахунку пені, позивачем були включені в період часу, за який здійснюється нарахування пені, дні фактичної сплати відповідачем суми заборгованості, що безпідставно призвело до збільшення заявленої до стягнення суми неустойки. Просить у задоволенні позову відмовити. У судовому ж засіданні 08.01.2014р. відповідач також заявив клопотання в якому просить, у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог, зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню до 10000 грн.
Позивач у судовому засіданні 08.01.2014р. в усній формі заперечив проти зменшення розміру штрафних санкцій.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
06.12.2012р. між ПАТ "Запорізький завод феросплавів" (Постачальник, позивач у справі) та ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (Покупець, відповідач у справі) був укладений договір поставки № 11-13/14/20/2013/31, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а останній прийняти та оплатити згідно з п.3.3 цього договору феросплави (товар), протягом строку з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., на умовах, в кількості та строки, вказані в Специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємною частиною (п.1.1.).
Відповідно до умов договору протягом грудня 2012р. - липня 2013р. сторонами підписані Специфікації №№ 1-12 на поставку товару, в яких визначені кількість та ціна товару, умови та строки його поставки.
Відповідно до п. 8.6. договору останній вступає в силу з 01.01.2013р. та діє до 31.12.2013р., або до розірвання в установленому законом порядку. В частині взаєморозрахунків договір діє до повного виконання зобов'язань сторонами.
Пунктами 3.3., 3.5. договору сторонами погоджено, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на протязі 15-ти банківських днів з дати поставки товару. Датою платежу вважається зарахування коштів на рахунок постачальника.
За приписами п. 2.1.1. договору датою поставки товару та моментом переходу права власності вважається дата оформлення постачальником накладної перевізника (ПАТ "ЗФЗ"), при спільній прийомці, і встановлення ваги на ПАТ "ЗФЗ", підтверджена сертифікатом якості постачальника. У випадку поставки товару вантажовідправником та виробником - ПАТ «НФЗ», датою поставки товару, при поставці залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничної накладній станції Запоріжжя-Ліве, Придніпровської залізниці, що підтверджується актом прийому-передачі складеним у період прийомки.
Відповідно до п. 2.5.1 договору при поставці товару автотранспортом, датою поставки та переходу права власності за даним договором, вважається дата передачі товару покупцю (перевізнику, що ним наймано), вказана у видатковій накладній вантажовідправником ПАТ «НФЗ», або накладній на відпуск форми М-15 вантажовідправником ПАТ «ЗФЗ». Розвантаження товару автотранспортним засобом здійснюється при наявності довіреності від покупця на отримання ТМЦ у постачальника, у відповідності з даним договором. Момент переходу права власності на товар, підтверджується актом прийому-передачі, складеним у період прийому товару (при вантажовідправникові товару ПАТ «НФЗ»).
У пункті 7.6. сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених даним договором поставки пунктом 3.3., покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідному періоді, за кожний день прострочки оплати.
Матеріали справи свідчать, що в період з 22 січня по 11 серпня 2012 року включно згідно з накладними (що містяться в матеріалах справи) позивач поставив на адресу відповідача товар на суму 111395108,85 грн. Поставка товару підтверджується залізничними накладними, за наслідками яких сторонами складено акти-приймання передачі, та накладними вантажовідправника (ПАТ "ЗФЗ") (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).
Відповідач, в свою чергу, отриманий товар сплатив в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи. Однак, перерахування коштів здійснювалося з порушенням строків оплати, встановлених у п. 3.3 договору.
Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічні приписи встановлені ч.2 ст. 343 ГК України.
Факт порушення зобов'язання відповідачем щодо сплати вартості отриманого товару в установлені договором строки суд вважає встановленим. В той же час, перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що ньому допущені наступні помилки. По-перше, в періоди за які здійснювалось нарахування пені були включені дні фактичної сплати заборгованості, що суперечить приписам п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань». По-друге, в розрахунку були невірно визначено кількість днів прострочки оплати (колонка 5 розрахунку наданого у судовому засіданні 05.11.2013р.), виходячи із зазначених позивачем періодів прострочки (колонки 3 та 4 розрахунку наданого у судовому засіданні 05.11.2013р.). Так, фактично кількість днів прострочки платежу по кожній поставці є більшою ніж зазначено в розрахунку. По-третє, у п'яти останніх строках розрахунку нарахування пені здійснювалося за невірною подвійною обліковою ставкою НБУ.
Здійснивши перерозрахунок пені з урахуванням вищезазначених недоліків в розрахунку позивача, не виходячи, при цьому, за межі визначеного позивачем періоду часу невиконання грошового зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру пені (згідно п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14), суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в заявленому позивачем розмірі.
Щодо твердження відповідача про ненадання позивачем доказів виставлення (пред'явлення) відповідачу рахунків відповідно умов договору, слід зазначити про наступне. Нарахування пені, передбачене п. 7.6. договору, здійснюється у випадку порушення покупцем строків оплати товару, передбачених п. 3.3. договору, яким визначений обов'язок покупця здійснити оплату товару протягом 15 банківських днів з дати поставки товару. Зазначене відповідає та не суперечить приписам ст. 692 ЦК України. Тобто, згідно умов договору, обов'язок зі сплати товару не пов'язаний з обов'язком пред'явлення (виставлення) рахунку. Договір не містить жодних умов щодо проведення оплати покупцем за поставлений товар після передання постачальником товаросупровідних документів, зокрема, рахунків.
Крім того, відповідно до ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Відповідач від договору не відмовлявся, товар позивачу не повертав, більш того, сплатив у повному обсязі вартість поставлених феросплавів.
08.01.2014р. від відповідача надійшло письмове клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст.ст. 22,83 ГПК України, ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України. У клопотанні, зокрема, зазначено, що на порушення ВАТ "Запоріжсталь" зобов'язань за договором вплинула світова фінансова криза, зменшення попиту та обсягів реалізації виготовляємої продукції. Про складний фінансовий стан підприємства свідчать щоквартальні Звіт про фінансові результати за 2012 ріку (копія якого додається), загальний збиток підприємства за 2012 рік дорівнює 1487824 тис.грн. ВАТ "Запоріжсталь" є недержавним підприємством і будь-яка підтримка чи пільги у відповідача відсутні. До цього часу існує значна заборгованість Держави перед ВАТ "Запоріжсталь" у розмірі понад 650 млн.грн. невідшкодованих сум податку на додану вартість, що підтверджується актом від 31.12.2012р. Враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, значний розмір штрафних санкцій, відсутність основної заборгованості, несуттєвий термін прострочення виконання зобов'язання, відсутність у зв'язку з цим негативних наслідків у позивача та третіх осіб, просить суд зменшити розмір пені до 10000 грн.
Частиною 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України, на яку посилається заявник, у разі якщо штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.67, ч.4 ст.179 ГК України, ст.ст. 6, 627 ЦК України при укладенні господарських договорів сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Викладені відповідачем обставини щодо скрутного матеріального становища не є винятковими, не спростовують наявність вини у простроченні виконання грошового зобов'язання та не звільняють від належного виконання умов укладеного сторонами договору щодо здійснення оплати за товар в установлені строки. Світова фінансова криза є загальновідомим фактом, яка вплинула не лише на відповідача, а й на позивача. Підстав для зменшення пені суд не вбачає.
За таких обставин позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.
Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11; код ЄДРПОУ 00186542) суму 120124 (сто двадцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 55 коп. пені, суму 2402 (дві тисячі чотириста дві) грн. 49 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
Суддя О.С. Боєва
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 13.01.2014р.