36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
14.09.2006 р. Справа № 19/80
За позовом Державного підприємства “Український державний центр радіочастот», м. Київ, в особі Полтавської філії центру “Укрчастотнагляд», м.Полтава
до Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №7, м. Полтава
про стягнення 10533,60 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники :
в засіданні 31.08.2006р.:
від позивача - Голуб М.І. (дов.№05-03/3877 від 26.04.2006р.),
від відповідача -Мітченок О.І. (дов.№4/7 від 07.01.2003р.)
в засіданні 07.09.2006р.:
від позивача - Голуб М.І. (дов.№05-03/3877 від 26.04.2006р.),
від відповідача -Мітченок О.І. (дов.№4/7 від 07.01.2003р.), Володарець В.М. (начальник ГЖЕД №7)
в засіданні 14.09.2006р.:
від позивача - Голуб М.І. (дов.№05-03/3877 від 26.04.2006р.),
від відповідача -Мітченок О.І. (дов.№4/7 від 07.01.2003р.)
В судових засіданнях від 31.08.2006р., 07.09.2006р. оголошувалася перерва згідно ст.77 ГПК України.
Розглядається позовна заява про стягнення 10533,60 грн. збитків, понесених в результаті невиконання відповідачем умов договору від 30.06.2005р.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що перешкоди діяльності позивача ГЖЕД №7 не створював, протести щодо виконанню робіт за договором були вчинені мешканцями будинку.
В судовому засіданні за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Відповідно до договору про співпрацю від 30.06.2005р. (далі - Договір), укладеного між сторонами по справі, відповідач передав позивачеві в користування виділене на технічному поверсі приміщення площею 2 кв.м. та майданчик на даху будинку розміром 10х10 м, за адресою м.Полтава, вул. М.Бірюзова, 92. Факт передачі приміщення позивачем відповідачу сторонами не оспорюється.
Згідно розділу 2 Договору об»єкт передається для здійснення діяльності по проведенню радіочастотного моніторингу радіоелектронних засобів. Розмір плати за встановлення, розміщення та експлуатацію обладнання складає 100 грн. за місяць.
Таким чином, за предметом цей договір фактично є договором оренди.
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Листом №4/458 від 14.11.2005р. відповідач повідомив позивача про намір розірвати вказаний договір у зв»язку з вимогою громадкості.
Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. За ст.291 ГК України одностороння відмова від договору не допускається, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін.
Позивач згоди на розірвання договору не надав, до суду сторони з позовом про розірвання вказаного Договору не зверталися.
Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що відповідач не виконав умов договору, створює перешкоди в користуванні майном, в односторонньому порядку припинив виконання умов договору, в зв'язку з чим йому були спричинені збитки, які позивач прохає стягнути на підставі ст.ст.623, 1166 ЦК України.
Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Таким чином, підставою для відшкодування збитків є доведений факт невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, прямий причинний зв'язок між порушенням зобов'язанням і завданими збитками та їх розміром, а також наявність вини боржника.
В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, але в договорі про співпрацю від 30.06.2005р. сторони не передбачили жодних зобов'язань, які повинен був виконати відповідач (виписані лише права та обов'язки позивача).
Статтею 765 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором.
Факт передачі позивачем відповідачу визначеного Договором приміщення за адресою м.Полтава, вул. М.Бірюзова, 92 сторонами не оспорюється та підтверджується позивачем у позові.
Тобто, зобов»язання з передачі приміщення позивачем були виконані.
Посилання позивача на вчинення відповідачем перешкод в користуванні орендованим майном не підтверджуються матеріалами справи.
Як свідчить наданий позивачем акт від 01.02.2006р. перепони щодо виконання робіт в спірному приміщенні вчиняли мешканці будинку №92 по вул. М.Бірюзова. При цьому в акті зазначено, що мешканцями будинку робилася заява про недопуск представників позивача до спірного об'єкту, а керівником відповідача була зроблена заява про намір щодо розірвання договору з позивачем.
Вчинення перешкод позивачеві по користуванню приміщенням саме мешканцями будинку підтверджується також наданими Київським районним відділом ПМУ УМВС України в Полтавській області матеріалами розгляду скарг жильців будинку №92 по вул. М.Бірюзова, листом Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 10.02.2006р. №5/2381.
Слід зазначити, що законодавством передбачено матеріально - правові способи захисту порушеного права в разі вчинення перешкод у користуванні орендованим майном, а саме - право з вернутися до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні орендованим майном.
Заяви відповідача щодо ініціювання розірвання договору не можуть бути оцінені як неналежне виконання умов вказаного договору, оскільки кожна сторона за договором має право на звернення до іншої сторони з пропозицією про його розірвання.
Позовні вимоги позивача з посиланням на ст.1166 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, оскільки вказані норми містяться у підрозділі 2 “Недоговірні зобов»язання» розділу ІІІ “Окремі види зобов»язань» книги п»ятої Цивільного кодексу України, тобто вказані норми ЦК України підлягають застосуванню у випадках, коли між особами не існує договірних зобов»язань.
З огляду на вище зазначене, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст.43, 49, 82,84,85 ГПК України, суд
Вирішив:
У позові відмовити.
Суддя Безрук Т.М.