ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
25.12.06 Справа № 8/794н-ад.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД», місто Лисичанськ Луганської області,
до Державної податкової інспекції у міст1 Лисичанську, -
про скасування рішення,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача -Мельникова А.Ф., - довіреність №75 від 01.02.06 року;
від відповідача - Леонова З.Є.- головний державний податковий інспектор, - довіреність №9223/10 від 10.08.06 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про:
1) скасування рішення Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області (далі -ДПІ, - Відповідач) №00004223400/0 від 13.11.06 року - про застосування щодо нього штрафних санкцій (фінансових) санкцій у сумі 340 грн.;
2) покладення на відповідача судових витрат у сумі 503,40 грн., - з яких 3,40 грн. -державне мито та 500,00 грн. - витрати позивача на надання йому правової допомоги по цій справі.
Попереднє судове засідання відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) призначене та фактично відбулося 05.12.06 року.
Представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а тому його задоволено судом.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача його не визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на позовну заяву (вих. №14248/10 від 04.12.06 року), посилаючись на те, що ДПІ рішення №00004223400/0 від 13.11.06 року прийнято у повній відповідності до чинного законодавства.
Він також категорично заперечує проти задоволення вимоги позивача в частині стягнення з відповідача витрат на надання йому (позивачу) правової допомоги у сумі 500 грн., оскільки ця вимога «суперечить… Закону України «Про державне мито»та статті 5 Закону України «Про підприємництво»».
Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.1. 07.06.1994 року виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області удчик Ру ТОВ «Тітан ЛТД», ідентифікаційний код 21784342, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи, про що зроблено запис №13811050001000582; його внесено до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою №80, виданою 28.11.05 року управлянням статистики у місті Лисичанську Луганської області.
Згідно абзацам 2 та 3 пункту 4.2 Статуту ТОВ «Тітан ЛТД», предметом діяльності Товариства є:
азартні ігри та ігри на гроші,
виконання робіт по проектуванню, виготовленню, налагодженню, ремонту і сервісному обслуговуванню приладів, обладнання, механізмів, автомобілів, обчислювальної техніки, складної побутової техніки та інших технічних засобів.
1.1.З матеріалів справи вбачається, що позивач у встановленому порядку отримав ліцензію на право здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг у сфері грального бізнесу та придбав відповідні патенти на право надання послуг у сфері названого бізнесу.
Ці факти не оспорюються.
2. 26.10.06 року фахівцями Державної податкової інспекції у місті Торез Донецької області здійснено перевірку ТОВ «Тітан ЛТД»щодо додержання ним вимог Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції ЗУ №1776-ІІІ від 01.06.2000 року) (далі -ЗУ №265/95-ВР); Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а також Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»у належній йому господарській одиниці - гральному залі (для 7-ми гральних автоматів), розташованому у місті Торезі, Мікрорайон №1, район магазину «Дубок», - за результатами якої складено акт №000054 від 26.10.06 року.
Як вбачається з цього акту, перевірку проведено у присутності менеджера залу -Ануфрієва Максима Анатолійовича, який ознайомився з актом у день його складення та підписав без заяв та застережень.
В акті зареєстровано порушення у вигляді проведення розрахункової операції за 1 гру на гральному автоматі на суму 0,50 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі -РРО).
3.У зв'язку з тим, що місцезнаходженням ТОВ «Тітан ЛТД»є місто Лисичанськ, вул. Чекістів, 3, кв. 17 Луганської області, - вищезгаданий акт було передано з ДПІ у місті Торезі Донецької області -до ДПІ у місті Лисичанську Луганської області.
Остання, розглянувши його, 13 листопада 2006 року:
на підставі:
пункту 11 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(далі -ЗУ №509-ХІІ), -
за порушення:
пункту 5 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», -
на підставі п.3 ст. 17 того ж Закону, -
застосувала щодо ТОВ «Тітан ЛТД»штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 грн.
4.Як сказано вище у цій постанові, позивач вважає, що ДПІ при застосуванні штрафних (фінансових) санкцій порушила вимоги чинного законодавства, оскільки:
а) РРО та розрахункові книжки згідно статті 9 ЗУ №265/95-ВР у певних випадках не застосовуються, - такий випадок, на думку позивача, передбачено пунктом 12 названої статті, згідно якому РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.
На підтвердження цього доводу позивач посилається на роз'яснення Державної податкової адміністрації України (далі -ДПАУ) від 17.02.04 року №11459/6/23-2119;
б) згідно п. 1 ст. 9 названого закону РРО та розрахункові книжки не застосовуються при наданні послуг підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, - оскільки ТОВ «Тітан ЛТД»при здійсненні операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу (азартні ігри та ігри на гроші) застосовує ігрові автомати моделі «ФТИА», які за своєю технічною характеристикою є самодостатніми, тобто такими, при користуванні якими операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються, а саме: ігровий автомат приймає банкноти та монети, а також видає виграш гравцеві самостійно, без втручання оператора або іншої фізичної особи.
На підтвердження факту сертифікації гральних автоматів, які установлені у місці проведеної ДПІ перевірки, позивач надав до справи сертифікат відповідності серії ВБ №359371, виданий Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики Державної системи сертифікації УкрСЕПРО;
в) Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формах із застосування реєстраторів розрахункових операцій» передбачено, що термін фіскалізації гральних автоматів встановлено з 31 грудня 2006 року.
З огляду на це позивач посилається також на лист ДПАУ від 07.02.05 року №13302/7/23-2317, в якому вона повідомляє про те, що фахівці державної податкової служби не здійснюватимуть контроль застосування фіскальних пристроїв у гральних автоматах до нормативного врегулювання питання;
г) доказом законності та обґрунтованості його позовних вимог позивача є також ухвала Вищого адміністративного суду України від 07.06.06 року по справі за позовом ТОВ «ВКЦ «Проф ЛТД»- до ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова -про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №00013722303/2 від 17.08.05 року та №00013722303/3 від 20.10.05 року.
ІІ. Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позов ПІДЛЯГАЄ ЗАДОВОЛЕННЮ з наступних підстав.
1.Дійсно, згідно ст. 1 Закону України від 06.07.95 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» -
реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі -суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
2.Пунктами 3 та 5 ст. 3 того ж Закону передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі:
3)застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
5)у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
2.1.Форми, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій встановлюються ДПАУ (ст.8 ЗУ №265/95-ВР).
Отже, - у даному випадку дії як ДПІ у м. Торезі, так і Відповідача по цій справі суперечать листу ДПАУ від 07.02.05 року №13302/7/23-2317, в якому вона повідомляє про те, що фахівці державної податкової служби не здійснюватимуть контроль застосування фіскальних пристроїв у гральних автоматах до нормативного врегулювання питання (абзац 3 листа).
2.3.Що стосується тверджень представника відповідача про те, що позивач у будь-якому випадку повинен був використувати при здійсненні розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу розрахункові книжки, - то суд вважає, що така вимога ДПІ не відповідає не тільки ЗУ №265/95-ВР (про це буде сказано нижче), але і Порядку реєстрації й ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженому наказом ДПАУ від 01.12.2000 року №614, - яким не встановлено порядок реєстрації розрахункових операцій для гральних автоматів.
Звідси витікає висновок, що ця обставина унеможливлює (на день здійснення ДПІ у місті Торезі перевірки від 26.10.06 року) законне використання розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій у сфері грального бізнесу з використанням ігрових автоматів.
2.4.Що стосується правил, викладених у пунктах 3 та 5 ст. 3 ЗУ №265/95-ВР, то суд при вирішенні спору керується пунктом 7 ст. 9 того ж Закону, згідно якому:
РРО та розрахункові книжки не застосовуються:
7)при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів, -
тобто вищеназваним Законом у наведеній нормі передбачена саме така ситуація, яка має місце по цьому спору.
2.5. Як сказано у статті 11 ЗУ №265/95-ВР,
терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів) із застосування РРО встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, ДПАУ та Національного банку України.
2.6. З урахуванням цієї вимоги Закону №265/95-ВР Кабінет Міністрів України 07.02.2001 року прийняв постанову №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі їх застосуванням РРО», - згідно абзацу третьому пункту 6 Додатку до якої термін переведення СПД, , які надають послуги у сфері грального бізнесу, на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО - передбачено з 31 ГРУДНЯ 2006 РОКУ.
Як видно з матеріалів справи, ДПІ у місті Торезі перевірку, яка стала підставою для винесення спірного рішення, здійснила 26.10.06 року, -тобто ДО 31.12.06 року, - порушивши у такий спосіб вимоги чинного законодавства, у т.ч. ст.ст. 9 і 11 ЗУ №265/95-ВР та низки інших, перелічених вище у цій постанові, нормативних актів.
ІІІ. З урахуванням викладеного у суду є підстави дійти висновку про те, що ДПІ у місті Лисичанську при прийнятті спірного рішення №00004223400/0 від 13.11.06 року порушила вимоги:
частини 2 ст. 19 Конституції України, - згідно якій
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
статті 3 ЗУ №509-ХІІ, якою передбачено, що
органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативними органів державної влади, а також рішеннями… органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень;
законів та інших нормативних актів, перелічених вище у цій постанові.
За таких обставин спірне рішення не може залишатися чинним, - а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням вимог ст.ст. 87, 90 та ч. 1 ст. 94 КАС України суд стягує з Державного бюджету на користь позивача всі понесені ним у зв»язку з розглядом цього спору та документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, ч. 2 ст.19 Конституції України; ст.3 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»; п.7 ст. 9, ст. 11 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», керуючись ст.ст. 87,90, ч. 1 ст.94, ст.ст. 158-163 та 167 КАС України, суд
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Скасувати рішення Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області №00004223400/0 від 13 листопада 2006 року.
3.Стягнути з Державного бюджету України - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД», ідентифікаційний код 21784342, яке знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, вул. Чекістів, 3, кв. 17 Луганської області, р/р 2600830140111 в АКБ «Промінвестбанк»міста Лисичанська, МФО 304416, - судові витрати у сумі 503 (п'ятсот три) грн. 40 коп., у тому числі: державне мито - у сумі 3 (три) грн. 40 коп. та витрати на надання правової допомоги - у сумі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України за згодою представників сторін у судовому засіданні 25.12.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 27.12.2006 року.
Суддя А.П.Середа