10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"11" січня 2007 р. Справа № 15/263-06
м. Житомир
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Горшкової Н.Ф.
Іоннікової І.А.
при секретарі Чайці О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Берченко Н.Б., довіреність №2528/05-25/07 від 29.11.2006 року,
від відповідача: Люлькіс І.М., довіреність №285 від 17.08.2006 року,
від прокуратури: Сидоренко О.П. - прокурор відділу представництва інтересів держави та громадян в суді прокуратури Житомирської області, посвідчення №45 від 27.05.2004 року,
розглянувши апеляційну скаргу Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту цукровий буряківУкраїнської академії аграрних наук, с. Чершневе Барського району Вінницької області
на постанову господарського суду Вінницької області
від "23" серпня 2006 р. у справі № 15/263-06 (суддя Курко О.П.)
за позовом Прокурора Барського району Вінницької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області, м.Бар Вінницької області
до Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту цукровий буряківУкраїнської академії аграрних наук, с. Чершневе Барського району Вінницької області
про стягнення 40086,78 грн.,-
Постановою господарського суду Вінницької області від 23.08.2006 року у справі №15/263-06 позов задоволено: стягнуто з Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту цукровий буряків Української академії аграрних наук на користь Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області недоїмку в сумі 40086,78 грн., в тому числі внески в сумі 35296,94 грн., штрафні санкції в розмірі 2781,78 грн. та пеня в сумі 2008,06 грн. (а.с.77-78).
Не погоджуючись з прийнятою постановою Ялтушківська дослідно-селекційна станція Інституту цукровий буряків Української академії аграрних наук звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою залишити позов без розгляду з підстав, викладених у скарзі (а.с.83-84).
Вважає, що управління Пенсійного фонду України у Барському районі визнало, що на сплату страхових внесків поширюється дія Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині, що не суперечить Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме дія ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" тобто термін позовної давності на стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків визначений 1095 днями. Таким чином, розрахунок ціни позову, який базується на сальдо станом на 01.01.2004 року, не дає можливості об'єктивно визначити суму позову з урахуванням терміну позовної давності. Вказує, що позивач не надав доказів вручення рішення №62 від 05.11.2004 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені відповідачу.
Крім того, зазначає, що КАС України не передбачає, на відміну від ГПК України, участь прокурорів у справі як позивача. Позивачем завжди є особа, на захист прав якої порушується справа.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Позивач - Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги.
Вказує, що за період з 01.01.2004 року по 01.06.2006 року позивачем надсилалися вимоги Ялтушківській дослідно-селекційній станції на загальну суму 37406,33 грн. в кількості 16 штук. Отриманням кожної з них підтверджується поштовим корінцем повідомленням з підписами про одержання.
Посилається на те, що згідно ст.20 Закону України "Про прокуратуру" чітко визначає повноваження прокурора, а саме прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Просить постанову господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту цукровий буряків Української академії аграрних наук - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, врахувавши думку прокурора відділу представництва інтересів держави та громадян в суді прокуратури Житомирської області, дослідивши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Ялтушківська дослідно-селекційна станція Інституту цукровий буряків Української академії аграрних наук зареєстрована у управління Пенсійного фонду України у Барському районі як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Внаслідок несвоєчасної сплати платежів за період з 01.01.2004р. по 01.06.2006р. за відповідачем утворилась заборгованість перед управління Пенсійного фонду України у Барському районі, яка станом на 01.06.2006р. становить 40086,78 грн., з них заборгованість по страхових внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування складає 35296,94 грн., пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків - 2008,06 грн., фінансові санкції - 2781,78 грн.
Вказану суму позивачем визначено на підставі розрахунків зобов'язання відповідача зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, рішення Управління Пенсійного фонду України в Барському район №62 від 05.11.2004 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, рішення Управління Пенсійного фонду України в Барськолму районі №123 від 10.12.2004 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, рішення Управління Пенсійного фонду України в Барському районі №78 від 08.06.2005 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені даними особового рахунку, розрахунками суми позову та актом звірки взаєморозрахунків сторін.
Відповідно ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.1 ст.14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Нормами ст.106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі -недоїмка) і стягуються.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Крім того, в судовому засіданні представник позивача не заперечував щодо наявності заборгованості Ялтушківської дослідно-селекційної станції перед Пенсійним фондом у розмірі 40086,78 грн.
З урахуванням наведеного, господарський суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту цукровий буряків Української академії аграрних наук на користь Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області недоїмку в сумі 40086,78 грн.
Твердження відповідача, що прокурор у адміністративному судочинстві не наділений повноваженнями подання позову в інтересах Пенсійного фонду є помилковим.
Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Пунктом 6 частини 2 статті 20 Закону України "Про прокуратуру" визначено повноваження прокурора, а саме звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Наведене узгоджується з приписами ч.2 ст.60 КАС України, згідно якої прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України (п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01.03.2004 року).
Тому прокурор вправі подати позов в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області, яке є юридичною особою.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу спростовуються вищевказаним, матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку, що постанова господарського суду Вінницької області від 23.08.2006 року у справі №15/263-06 є законною і обгрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,200,205,206,212,254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд ,-
1. Постанову господарського суду Вінницької області від 23 серпня 2006 року у справі №15/263-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук, с.Черешневе Барського району Вінницької області - без задоволення.
2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду подається протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
3. Справу №15/263-06 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Майор Г.І.
судді:
Горшкова Н.Ф.
Іоннікова І. А.
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд