10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"26" грудня 2006 р. Справа № 2/2107
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Веденяпіна О.А.
суддів: Іоннікової І.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Швидченко О.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Покраса С.П., довіреність №06.509/571 від 12.04.2006 року,
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма" (м.Житомир)
на постанову господарського суду Житомирської області
від "25" липня 2006 р. у справі
за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Житомир)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма" (м.Житомир)
про стягнення 5037,50 грн.,-
Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма" 5037,50 грн. штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця.
Постановою господарського суду Житомирської області від 25 липня 2006 року у справі №2/2107 позов задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Вірма" на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 5037,50 грн. штрафних санкцій.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, ТОВ "Вірма" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що згідно ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" працевлаштування інвалідів віднесено до компетенції органів Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевих рад народних депутатів, громадських організацій інвалідів.
Звертає увагу на те, що звіти форми №3-ПН товариством подавались до центру зайнятості щомісячно, проте інваліди для працевлаштування на підприємство не направлялись.
Зазначає, що місцевим господарським судом не взято до уваги, що товариство не було зареєстровано у Фонді соціального захисту інвалідів до 2006 року.
Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік ТОВ "Вірма" надало без заповнення рядка 06 "сума коштів штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів", а тому вважає, що розмір штрафних санкцій не погоджено, робочі місця незайняті інвалідами не з вини підприємства.
Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість її доводів.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Колегія суддів вважає, що неприбуття в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.
Задовольняючи позов, господарський суд Житомирської області виходив з того, що відповідачем не подано доказів створення необхідної кількості робочих місць для інвалідів, а ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що штрафні санкції сплачуються, якщо кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року №314, підприємства, зокрема, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Пунктом 14 цього Положення передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. Цим же пунктом також передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може виконуватися праця інвалідів.
На виконання статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи й організації, розміщені на території відповідного регіону, незалежно від форми власності і господарювання та відомчої підпорядкованості, щомісячно в повному обсязі надають державній службі зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою №3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках", затвердженого наказом Держкомстату від 28.12.1993 року №289 "Про затвердження форм державної статистичної звітності з питань зайнятості населення та безробіття для Міністерства парці України". У цій формі у графі 4 при можливості працевлаштування інваліда необхідно навести потребу в даних працівниках.
Зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, який поданий відповідачем позивачу вбачається, що у 2005 році середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 12 осіб, серед яких інваліді відсутні, середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 10075,00 грн.
Отже, ТОВ "Вірма" було зобов'язано у 2005 році створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда, проте даний норматив не виконало.
Житомирський міський центр зайнятості листом від 15.05.2005 року №2991 повідомив, що протягом 2005 року ТОВ "Вірма" не надавало центру зайнятості інформації про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів.
Таким чином, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що працевлаштування інвалідів на підприємстві не здійснювалось з вини відповідача, який не виконав своїх обов'язків щодо надання інформації центру зайнятості та управлінню праці про вільні робочі місця та вакантні посади для інвалідів, а тому відповідальність за нестворення робочих місць для інвалідів покладається на підприємство.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції у розмірі 5037,50 грн. (10075,00 грн./ 2).
Згідно з пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1767, суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком №3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком № 2510. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Враховуючи наведене та несплату відповідачем самостійно штрафних санкцій в розмірі 5037,50 грн., господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
З огляду на викладені обставини, постанова господарського суду Житомирської області від 25 липня 2006 року у справі №2/2107 прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Житомирської області від 25 липня 2006 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Веденяпін О.А.
судді:
Іоннікова І. А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 4 прим.
1- в справу
2-3- сторонам
4- в наряд