10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"28" грудня 2006 р. Справа № 16/2061
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Веденяпіна О.А.
суддів: Іоннікової І.А.
Черпака Ю.К.
при секретарях Войцешуку В.В.,
Швидченко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Бєляєв О. М. (довіреність №06-1098/1329 від 11.12.2006 року),
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Житомир)
на постанову господарського суду Житомирської області
від "18" липня 2006 р. у справі
за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Житомир)
до дочірнього підприємства "Ружин-молоко" (смт.Ружин Житомирської області)
про стягнення 4386,54 грн.,-
Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Ружин-молоко" 4386,54 грн. адміністративно-господарських санкцій за недотримання 4% нормативу по працевлаштуванню інвалідів.
Постановою господарського суду Житомирської області від 18 липня 2006 року у справі №16/2061 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі вказує, що за змістом ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" показники загальної чисельності працюючих визначається в цілих, а не дробових одиницях, тому суд мав визначити середньооблікову чисельність працівників та чисельність працівників за встановленим Законом нормативом у цілих числах, округлюючи дробові числа відповідно до встановлених правил математики.
Позивач зазначає, що на підприємстві фактично працювало 3 інваліди, відповідно норматив не виконано по працевлаштуванню одного інваліда.
Відповідач письмових заперечень на апеляційну скаргу не подав, його представник в судове засідання не з'явився.
Колегія апеляційного господарського суду вважає, що неприбуття в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує.
Відмовляючи в позові, господарський суд Житомирської області не погодився з висновком позивача, що відповідачем не працевлаштовано одного інваліда, оскільки із звіту відповідача від 31.01.2006 року про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік вбачається, що свій обов'язок щодо виконання 4% нормативу в кількості чотирьох робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідач виконав, оскільки фактично 4 робочих місця було зайнято працюючими інвалідами. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Порядок сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1767, не ставлять сплату підприємством штрафних санкцій в залежність від кількості відпрацьованих інвалідом місяців у певному році, даними нормативними актами передбачена відповідальність за кількість нестворених робочих місць і кількість непрацевлаштованих на них інвалідів, а не за фактичну кількість відпрацьованих інвалідом місяців.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до п.3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року №286 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за №1442/11722 середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
Згідно із п.3.2.1 Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.
Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12 (п.3.2.5 Інструкції).
З огляду на наведене фактична тривалість роботи кожного інваліда на підприємстві впливає на показник кількості працюючих інвалідів у звітному періоді.
Як вбачається із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, осіб в господарстві становила 104 чоловіка (а.с.4).
Відповідно кількість місць для працевлаштування інвалідів повинна становити - чотири.
Згідно списку працюючих інвалідів - штатних працівників, які були зайняті в господарстві у 2005 році, відповідачем працевлаштовано 4 інваліда: Гоцалюк М.С., Прилуцький П.С., Парижан В.В., Пичина О.Є. При цьому один з них працював 10 місяців, другий - 12 місяців, третій - 5 місяців, четвертий - 12 місяців.
З урахуванням наведеного, середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві ДП "Ружин-молоко", вираховується наступним чином: (10+12+5+12)/12= 3,25, тобто відповідачем у 2005 році було працевлаштовано 3 інваліда.
Отже, підприємством не виконано встановлений норматив для працевлаштування інвалідів.
У зв'язку з викладеним, висновок господарського суду першої інстанції про те, що фактична тривалість праці інваліда на підприємстві не має значення для вирішення спору, не ґрунтується на чинному законодавстві.
Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року №314, підприємства, зокрема, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Пунктом 14 цього Положення передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. Цим же пунктом також передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може виконуватися праця інвалідів.
Згідно листа Ружинського районного центру зайнятості №1326 від 21.12.2006 року та листа управління праці та соціального захисту населення №1669/05 від 14.12.2006 року ДП "Ружин-молоко" не надавало інформації про вакантні посади для працевлаштування інвалідів.
Таким чином, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що працевлаштування інвалідів на підприємстві не здійснювалось з вини відповідача, який не виконав своїх обов'язків щодо надання інформації центру зайнятості та управлінню праці про вільні робочі місця та вакантні посади для інвалідів, а тому відповідальність за нестворення робочих місць для інвалідів покладається на підприємство.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Отже, сума штрафних санкцій визначається шляхом множення середньорічної заробітної плати штатного працівника на підприємстві відповідача (4386,54 грн.) на одне робоче місце не зайняте інвалідом, що становить 4386,54 грн.
Згідно з пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1767, суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком №3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком № 2510. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Враховуючи наведене та несплату відповідачем самостійно штрафних санкцій в розмірі 4386,54 грн., позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а постанова господарського суду Житомирської області від 18 липня 2006 року у справі №16/2061 - скасуванню.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, п.п.6 і 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.
Скасувати постанову господарського суду Житомирської області від 18 липня 2006 року.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Стягнути з дочірнього підприємства "Ружин-молоко" (смт.Ружин Житомирської області, вул.Леніна,68, р/р. 260065345 ОДАППБ "Аваль", МФО 311528, код31826107) на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Житомир, вул.Домбровського,38, р/р. 31211230600002 в УДК у Житомирській області, МФО 811039, код 22062319) 4386,54 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Веденяпін О.А.
судді:
Іоннікова І. А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 4 прим.
1- в справу
2-3- сторонам
4- в наряд