10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"19" грудня 2006 р. Справа № 14/2267
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О
суддів: Зарудяної Л.О.
Ляхевич А.А.
при секретарі Швидченко О.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Стратійчук П.В. - представник за довіреністю №8 від 1812.2006р.,
Лежанська Л.О. - представник за довіреністю №9 від 18.12.2006 року,
від відповідача: Міхаліна Н.С. - директор,
Будзонський Г.Д. - представник за довіреністю від 29.06.2006р.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного магазину "Азалія", м.Хмельницький
на рішення Господарського суду Хмельницької області
від "13" червня 2006 р. у справі № 14/2267 (суддя Гладюк Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТРАСТ", с.Шаровечка Хмельницького району
до Приватного магазину "Азалія", м.Хмельницький
про стягнення 28908,59грн.,
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.06.2006р. у справі №14/2267 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТРАСТ", с.Шаровечка Хмельницького району та стягнуто на його користь з Приватного магазину "Азалія", м.Хмельницький 26008,67грн. основного боргу, 2054,64грн. інфляційних нарахувань, 845,28грн. - 3% річних, 289,09грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 13.06.2006р., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а саме:
- позивач в позовній заяві посилався на те, що на протязі 2005р. він повністю виконав свої зобов'язання перед ПМ "Азалія", що підтверджується видатковою накладною № 0000259 від 01.04.2005р. Така накладна на отримання 100 тис. шт. цегли виписувалась, проте, до цього часу ПМ "Азалія" цегли не отримав і відповідних доказів позивач до суду не надав;
- акт звірки взаємних розрахунків, станом на 02.03.2006р., не може бути доказом підтвердження боргу, оскільки цей акт складений в односторонньому порядку;
- приймаючи рішення, місцевий господарський суд послався на норму ч. 2 ст. 175 ГК України, зазначивши, що між сторонами виникли стосунки з приводу купівлі-продажу цегли на суму 26008,67грн., тому на ПМ "Азалія" покладено обов'язок сплатити суму боргу. З даним висновком не можливо погодитись, оскільки в силу ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Взаєморозрахунки як грошовими коштами так і шляхом бартерного обміну між сторонами не проводились. Наявні у справі доручення №738247 та накладна №0000259 від 01.04.2005р. на 100 тис. шт. цегли є недійсними, оскільки вказане доручення анульоване ПМ "Азалія". Отримання цегли на підприємстві без доручення та товаротранспортних накладних неможливо. Крім цього, на підприємстві мають бути відомості про транспортні засоби якими вивозилась цегла, а також про час отримання цегли.
Представники скаржника в засіданні апеляційного господарського суду підтримали доводи апеляційної скарги.
Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав. В засіданні апеляційного господарського суду представники позивача просили рішення господарського суду від 13.06.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ПМ "Азалія" - без задоволення.
Вислухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
27.04.2006р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтраст". В своїй заяві позивач просив зобов'язати відповідача ПМ "Азалія" поставити позивачу - ТОВ "Будтраст" вугілля на суму 35432,00грн. по ціні 320,00грн. за одну тонну в кількості 110 тонн 725 кг. При цьому, позивач посилався на те, що відповідно до усної домовленості, досягнутої між позивачем та відповідачем, мала відбутися міна (бартер) товарів. Згідно із цією домовленістю, позивач мав передати відповідачу цеглу в кількості 100 тис. штук на загальну суму 34 тис. грн., а відповідач мав поставити позивачу вугілля за ціною 235грн. за одну тонну.
01.06.2006р. позивач подав до господарського суду заяву про зміну позовних вимог. В своїй заяві він просив стягнути з відповідача 28908,07грн., серед яких 26008,70грн. вартості неоплаченої цегли, 2054,64грн. нарахованих відсотків за індексом інфляції та 845,28грн. трьох процентів річних. В заяві про зміну позовних вимог, позивач посилався на те, що продукція поставлялась відповідачу на підставі накладних №0000256 від 01.04.2005р. та №0000259 від 24.04.2005р. У тому числі, згідно з накладною №0000259 відповідач отримав 100.000 штук цегли на суму 34000,00грн. У відповідності з гарантійним листом, відповідач мав поставити позивачу вугілля на суму відпущеної цегли по ціні 235грн. за одну тонну.
В обгрунтування своїх вимог, позивач представив до суду копію видаткової накладної №РН-0000259 від 01.04.2005р. про одержання відповідачем цегли на суму 34000,00грн.
Копія накладної №РН-0000259 від 01.01.2005р. засвідчена печаткою ТОВ "Будтраст" без підпису відповідальної посадової особи. В зазначеній накладній вказано про отримання цегли представником відповідача Міхаліною Н.С. за довіреністю ЯИЗ №738247 від 01.04.2005р.
Серед поданих позивачем доказів довіреність ЯИЗ №738247, видана на представника відповідача Міхаліну Н.С., відсутня.
В засіданні апеляційного господарського суду представник позивача Стратійчук П.В. пояснив, що товар фактично був переданий відповідачу, але довіреність на отримання продукції залишилась у відповідача.
Згідно з п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.
Керівник відповідача Міхаліна Н.С. в засіданні апеляційного господарського суду пояснила, що цегла за накладною №РН-0000259 фактично не була отримана, хоча існувала відповідна домовленість з позивачем. Міхаліна Н.С., також, зазначила, що довіреність серії ЯИЗ №738247 від 01.04.2005р. була анульована в установленому порядку та представила суду оригінал цієї довіреності. Вона, також, надала оригінал накладної №262 від 01.04.2005р. на суму 34000,00грн. Таким чином, на отримання відповідачем у позивача 100 тис. штук цегли фактично було виписано дві видаткових накладних №262 та №259.
В накладній №РН-0000262 відсутній підпис особи, яка відвантажила товар відповідачу (а.с. 34).
В позовній заяві позивач стверджував, що поставка цегли відповідачу фактично була проведена на протязі листопада 2005 року.
В зв'язку із виникненням питання щодо фактичного отримання цегли відповідачем, апеляційний господарський суд своєю ухвалою зобов'язав позивача надати письмове пояснення щодо порядку отримання цегли відповідачем (час отримання, місце отримання, транспорт). Даної вимоги суду позивач не виконав.
Представник позивача в засіданні апеляційного господарського суду не зміг пояснити, чому в позовній заяві зазначено про передачу цегли відповідачу в листопаді 2005 року, тоді як, згідно з видатковою накладною №РН-0000259, товар мав був отриманий 01.04.2005р.
Гарантійний лист (без дати), виданий позивачу директором ПМП "Азалія" Міхаліною Н.С., не може свідчити про фактичне отримання відповідачем 100 тис. штук цегли.
В представленій відповідачем книзі обліку придбання (товарів, робіт, послуг) по Приватному магазину "Азалія", відсутня відмітка про придбання ним 01.04.2005р. 100 тис. шт. цегли на суму 34000грн.
За наведених обставин, лише наявність підпису та печатки відповідача в накладних №РН-0000259 та №РН-0000262 не дають підстав для висновку про те, що товар (100 тис. штук цегли) був фактично отриманий ПМП "Азалія".
У відповідності з ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаро-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Із матеріалів справи не вбачається, що відповідач фактично прийняв товар у позивача і, що товаро-розпорядчі документи були оформлені сторонами у відповідності до вимог законодавства.
За наведених обставин, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано прийшов до висновку про отримання відповідачем 100 тис. штук цегли на суму 34000,00грн., згідно з накладною №РН-0000259. В зв'язку з цим, суд неправомірно стягнув з відповідача 26008,67грн. основного боргу, 2054,64грн. інфляційних нарахувань, 845,28грн. 3% річних.
Слід також зазначити, що в період розгляду справи позивач не добросовісно користувався належними йому процесуальними правами. Так, заява про зміну позовних вимог від 01.06.2006р. була виготовлена позивачем у двох варіантах. В заяві, наданій до господарського суду позивач просив стягнути з відповідача суму вартості неоплаченої цегли (а.с. 15), а в заяві, направленій відповідачу, просив стягнути з відповідача вартість непоставленого вугілля (а.с. 32).
Крім цього, разом з позовною заявою позивач представив засвідчену копію видаткової накладної №РН-0000256 без підписів осіб, які відвантажили та отримали товар (а.с. 9). Проте, в засідання апеляційного господарського суду було подано оригінал цієї ж самої довіреності, де ці підписи вже були поставлені.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
З огляду на викладене, апеляційна скарга Приватного магазину "Азалія" підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.06.2006р. має бути скасовано. Апеляційним господарським судом приймається нове рішення про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтраст", с.Шаровечка Хмельницького району.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного магазину "Азалія", м. Хмельницький задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 13 червня 2006 року у справі №14/2267 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
3. Справу №14/2267 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий - суддя: Вечірко І.О
судді:
Зарудяна Л.О.
Ляхевич А.А.
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд