Стр.2
справа № 631/998/13-к
провадження № 1-кп/631/63/13
27 вересня 2013 року Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області в складі:
Головуючого судді Покальчука Ю.М.
при секретарі Євсюковій О.В.
за участю прокурора Кретова В.Ю.
обвинуваченої ОСОБА_2
представника потерпілої ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні селища Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні за ч.3 ст.135 КК України внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-42013220390000005 від 25.03.2013 року стосовно обвинуваченого:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Мерефа, Харківського району, Харківської області, громадянки України, маючого неповну середню освіту, не одруженої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.135 КК України.
ОСОБА_2 як мати новонародженої дитини ОСОБА_4 в період з часу народження ОСОБА_4, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_2 усвідомлювала суспільно небезпечний характер свої бездіяльності щодо необхідності звернутися до медичного закладу з приводу пологів та надання медичної допомоги дитині, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді ускладнень в стані здоров'я своєї новонародженої дитини, хоча і не бажала їх, але свідомо допускала їх настання, не перебуваючи в обумовленому пологами стані, залишила свою новонароджену дитину ОСОБА_4 без допомоги, тобто належного харчування та обігріву, хоча мала можливість надати таку допомогу, звернувшись до відповідного медичного закладу. І при цьому ОСОБА_2 усвідомлювала, то ОСОБА_4 позбавлена можливості без догляду дорослих, вжити заходів до самозбереження через малолітство. 16.11.2012р. за втручання сторонніх осіб, до пологового відділення Нововодолазької центральної районної лікарні доставлена ОСОБА_2 з новонародженою дитиною ОСОБА_4, та того ж дня після медичного обстеження остання переведена з Нововодолазької ЦРЛ до реанімаційного відділення ОДКЛ №1 м. Харкова, де перебувала на лікуванні до 21.02.2013 року включно. Згідно висновку експерта №1093-АЯ/13 від 15.05.2013 дитина ОСОБА_4 народилася в антисанітарних умовах, мати під час вагітності під наглядом не перебувала, таким чином нагляд та пологи не відповідають нормам та протоколам надання медичної допомоги, затверджені МОЗ України.
Дитина ОСОБА_4 знаходилась на лікуванні в Нововодолазькій ЦРЛ та ОДКЛ N1 м. Харкова з клінічним діагнозом гіпоксично-геморрагічне враження ЦНС внаслідок внутрішньоутробної гіпоксії плоду та асфіксії при народженні, внутрішньо шлунковий крововилив 1 ступеню зліва, синдром тонусних порушень; правосторонньої полі сегментарної пневмонії; вродженого пороку серця: дефекту між шлункової перегородки, функціонуюче праве вікно; мультикистоза правої нирки; переохолодження. Існує прямий причинний зв'язок між тяжкістю стану дитини та відсутністю нагляду за перебігом вагітності і пологів на дому. Зазначені вище патологічні зміни з боку центральної нервової системи та інших внутрішніх органів в поєднанні з переохолодженням привели до необхідності реанімаційних заходів, так як представляли небезпеку для життя дитини ОСОБА_4 В зв'язку з вище викладеним зазначені вище зміни слід віднести до тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя (п.2.1.1. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджені, Наказ N-6 від І7.01.1995 року МОЗ України»). Має місце прямий причинний зв'язок між способом життя ОСОБА_2 та станом здоров'я новонародженої ОСОБА_4, так як при адекватному нагляді за вагітною та пологами в медичному закладі багатьох ускладнень в стані здоров'я дитини можна було уникнути.
Таким чином, в результаті злочинних дій ОСОБА_2, які виразилися в залишенні без допомоги матір'ю своєї новонародженої дитини, яка перебувала в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, хоча зобов'язана була піклуватися про дитину і мала змогу надати їй допомогу, при цьому сама поставила дитину в небезпечний для житія стан, що спричинило тяжкі наслідки.
Оскільки обвинувачена ОСОБА_2 повністю визнала свою провину в інкримінованому їй в вину злочині суд вирішуючи процесуальне питання про порядок дослідження матеріалів справи в силу ч.3 ст.349 КПК України вважає за необхідне задовольнити заяву прокурора Кретова В.Ю., обвинуваченої ОСОБА_2, та представника потерпілої ОСОБА_3 як учасників процесу про можливість застосування скороченого порядку дослідження матеріалів справи допитавши обвинувачену безпосередньо в судовому засіданні та дослідити матеріали справи, що стосуються особи обвинуваченої.
Суд також вважає визнати недоцільним дослідження доказів, що до тих обставин які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що всі учасники процесу, правильно розуміють зазначений зміст цих обставин. Судом встановлено відсутність сумнівів в добровільності позицій учасників процесу, а також судом роз'яснено учасникам процесу, що у такому випадку сторони процесу позбавляються права оскаржувати відповідні обставини в апеляційному порядку.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 у вільній формі дала суду свої пояснення, чим повністю підтвердила свої первинні пояснення дані в ході досудового слідства. Так по суті ОСОБА_2 пояснила, що вона дійсно 14 листопада 2012 року самостійно без допомоги лікарів народила вдома доньку ОСОБА_4 та фактично залишила її без материнської допомоги, а через декілька днів її співмешканець ОСОБА_6 викликав лікарів і доньку забрали до лікарні в край тяжкому стані. Обвинувачена повністю визнавши свою провину повністю визнала всі факти її обвинувачення, та завірила суд, що в подальшому не допустить зі свого боку подібних правопорушень. В ході досудового слідства обвинувачена давала аналогічні пояснення які судом досліджені, проаналізовані та визнані належним доказом по справі.
Суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_2 в інкримінованому їй в вину злочині повністю підтверджена, а дії її правильно кваліфіковані за ч.3 ст.135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги матір'ю, що не перебувала в обумовленому пологами стані, своєї новонародженої дитини, яка перебувала в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, хоча зобов'язана була піклуватися про дитину і мала змогу падати їй допомогу, при цьому сама поставила дитину в небезпечний для життя етап, що спричинило тяжкі наслідки.
При визначенні міри покарання ОСОБА_2 суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, ступінь її винуватості, а також дані, що характеризують обвинувачену як особу, те що вона повністю визнає свою провину та кається в скоєному, співпрацювала з слідством та судом при розкритті даного злочину, та встановленні істини по справі. Суд враховуючи обставини які пом'якшують відповідальність, каяття, а також враховуючи відсутність обставини які обтяжують відповідальність, вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання в виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статті, Кримінального Закону згідно зі ст.63 КК України.
Суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції її від суспільства в умовах суспільно корисної праці з застосуванням до неї ст.75 КК України звільнивши обвинувачену від відбування покарання з випробуванням, та іспитовим строком на ТРИ роки. А також застосувавши норму права ст.76 КК України покласти на обвинувачену обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції за місцем реєстрації.
Керуючись ч.3ст.349, ст.ст.369-371, 373, 374, 376, КПК України суд, -
Визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.135 КК України та призначити їй покарання п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на ТРИ роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції за місцем реєстрації.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.392-395 КПК України.
Суддя Покальчук Ю.М.