К/С № 5-84/05
22.11.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого суддіПилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Шипуліної Т.М.
при секретарі: Ільченко О.М.
за участю представника
позивача: Чурсіної В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова
на рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.2005 р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2005 р.
у справі № А-13/173-05
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Харківнафтопродукт"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова
третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.08.2005 р., залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2005 р., позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0002942303/0 від 29.06.2004 р. та № 0002942303/1 від 29.07.2004 р. Стягнуто з відповідача на користь позивача державне мито в сумі 85,00 грн. та судові витрати в сумі 118,00 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що контроль за додержанням позивачем податкового та іншого законодавства здійснюється податковою інспекцією, в якій платник податків зареєстрований, тобто ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, атому, Куп'янська ОДПІ не мала законних підстав здійснювати перевірку без належним чином оформлених повноважень. Твердження перевіряючи стосовно використання позивачем РРО неналежного виду та системи є безпідставними. Пунктом 8 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не передбачено відповідальності за недодержання користувачем єдиного нерозривного технологічного циклу. Позивачем дотримані вимоги п. 9 ст. 3 вказаного закону, що підтверджується відповідним фіскальним чеком. Податковим повідомленням-рішенням не можуть застосовуватися штрафні санкції за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові подали касаційні скарги, якими просять скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи свої вимоги, посилаються на порушення судами норм матеріального права, а саме: п. 3 ст. 3, ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р. (далі у тексті Закон "Про РРО"). СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові зазначає, що судом не було взято до уваги, що ЕККА повинен відповідати Технічним вимогам до електронно-касових реєстраторів для різних сфер застосування" (додаток № 7 до Протокольного рішення) від 17.06.2002 р. № 13 та Вимогам щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199. При проведенні розрахунків із споживачами за нафтопродукти, які реалізуються через АЗС, повинні застосовуватися лише спеціалізовані ЕККА, що внесені до Державного реєстру електронних ККА і комп'ютерних систем України для сфери застосування на АЗС, в повному складі технічних засобів, зазначеному у реєстрі.
Позивач у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу та його представник в судовому засіданні просять касаційні скарги залишити без задоволення, а судові рішення-без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями були застосовані штрафні санкції за порушення позивачем п. 3 ст. 3, ст. 12 Закону "Про РРО", яке полягало у застосуванні РРО, що не включений до Державного реєстру РРО та до якого були внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника. Податковий орган, встановивши вищевказане порушенням вимог закону, виходив з того, що при реалізації фіскальних функцій РРО не забезпечує єдиного нерозривного технологічного циклу при відпуску палива через паливно-роздавальні колонки.
Суд касаційної інстанції погоджується із судами попередніх інстанцій стосовно неправомірності застосування до позивача штрафних санкцій за вказане порушення, оскільки відповідачем в акті перевірки не було зафіксовано, яким чином позивачем внесено зміни в конструкцію чи програмне забезпечення РРО, не передбачені програмною документацією виробника. Судами не було встановлено порушення позивачем вимог п. 3 ст. 3 Закону "Про РРО", які б полягали у застосуванні РРО, що не включені до Державного реєстру РРО, з недодержанням встановленого порядку їх застосування. Нормою закону не ставляться вимоги щодо забезпечення відповідної послідовності єдиного нерозривного технологічного циклу. Пунктом 8 ст. 17 Закону "Про РРО" не передбачена відповідальність за недодержання користувачем РРО єдиного нерозривного технологічного циклу.
Також судом першої інстанції було достовірно встановлено дотримання позивачем вимог п. 9 ст. 3 Закону "Про РРО", що було підтверджено книгою обліку розрахункових операцій, у якій міститься фіскальний чек датований 13.05.2004 р. із зазначенням часу оформлення: "00.00", який є перехідним між 12.05.2004 р. та 13.05.2004 р. Ця обставина спростовує висновки податкового органу стосовно порушення вимог вищезазначеної норми закону, відповідно, свідчить про неправомірність притягнення позивача до відповідальності за таке порушення.
Позиція судів попередніх інстанцій щодо неправомірності прийняття податкових повідомлень-рішень за порушення вимог Закону України "Про РРО" є правильною, оскільки така форма акту ненормативного характеру може бути застосована лише щодо визначення податкових зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових) платежів, а також штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.
Викладеним спростовуються доводи податкових органів, зазначених у касаційних скаргах. Відповідно, підстав для їх задоволення та скасування законних судових рішень не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.2005 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2005р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
Головуючий суддя підпис Н.Г. Пилипчук
судді підпис К.В. Конюшко
підпис Л.В. Ланченко
підпис О.М. Нечитайло
підпис Т.М. Шипуліна
Ухвалу складено у повному обсязі 27.11.2006 р.
Згідно з оригіналом
Суддя Н.Г. Пилипчук