25 грудня 2013 рокум. Ужгород№ 807/3498/13-а
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С. А.
при секретарі - Приходько Т.В.
за участю:
представників позивача: Мельничук В.М., Калинич І.І.
представників відповідача: Іваниця О.В., огородник О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Вищого професійного училища № 3 м. Мукачева до Державної фінансової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування в частині вимоги від 20 вересня 2013 року за № 07-03-6-14/6157, -
Позивач - Вище професійне училище № 3 м. Мукачева звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фінансової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування в частині вимоги від 20 вересня 2013 року за № 07-03-6-14/6157.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки Державної фінансової інспекції в Закарпатській області щодо повернення зайво нарахованих та виплачених премій заступникам директора, зокрема без рішення органу вищого рівня, які були зроблені за результатами перевірки не відповідають дійсності та суперечать вимогам нормативних актів.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримали повністю, просили суд їх задовольнити, дали пояснення та докази аналогічні обставинам викладеним у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з мотивів викладених у письмових запереченнях, зокрема пояснивши, що надання листом Міністерства освіти і науки України від 18 листопада 2005 року за № 1/9-648 права керівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, що підпорядковані Міністерству освіти і науки України, вирішувати питання щодо преміювання, установлення надбавок і доплат до посадових окладів та надання матеріальної допомоги їхнім заступникам (проректорам) є безпідставним, оскільки лист не має вищої юридичної сили. Просив суд відмовити в задоволенні позову як безпідставному.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4 ) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав. свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, у судовому засіданні встановлено, що на виконання п. 2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на ІІ-й квартал 2013 року проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища № 3 м. Мукачева за період з 01 листопада 2011 року по 30 липня 2013 року, про що складено акт від 11 вересня 2013 року № 07-03/68 (а.с. 164-208).
В ході перевірки було виявлено порушення позивачем фінансової дисципліни, в тому числі, директором училища було видано накази на преміювання заступників Вищого професійного училища № 3 м. Мукачева без рішення органу вищого рівня.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем нараховано та виплачено премій заступникам директора на загальну суму 60725,37 грн., та як наслідок, зайво проведено нарахувань на фонд оплати праці та перераховано до державних цільових фондів 22043,31 грн. Внаслідок включення в розрахунок середньої заробітної плати при розрахунку відпускних, зайво нарахованих премій заступникам директора без рішення органу вищого рівня, призвели до нарахування та виплати відпускних за 2012-2013 роки заступником директора в завищених розмірах на загальну суму 10241,81 грн. та відповідно до зайвих нарахувань до державних цільових фондів на суму 3717,77 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України, абз. 1 ст. 13 Закону України "Про оплату праці" умови, розмір оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом міністрів України.
Разом з тим, п. 2 ст. 57 Закону України "Про освіту" визначено, що держава забезпечує встановлення посадових окладів (ставок заробітної плати) науково-педагогічним, педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів та установ освіти на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ст. 50 Закону України "Про професійно-технічну освіту" професійно-технічні навчальні заклади та установи професійно-технічної освіти здійснюють фінансову діяльність відповідно до Законів України "Про освіту", "Про професійно-технічну освіти" та інших нормативно-правових актів.
З метою упорядкування оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, а також створення механізму підтримання на постійному рівні оптимальних міжгалузевих та міжпосадових співвідношень в оплаті праці Кабінет Міністрів України затвердив схему тарифних розрядів посад керівників, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій, а саме Постанову "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", якою абз. 1 пп. "в" п. 4 надано право керівникам бюджетних установ затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці. А разом з тим, у відповідності до та абз. 2 пп. "в" п. 4 вказаної Постанови КМУ преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, їх заступників, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
На виконання Постанови КМУ "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" наказом Міністерства освіти і науки України № 557 від 26 вересня 2005 року "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ" визначено, що преміювання керівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, їх заступників установлення їм надбавок і доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
Так, позивач в підтвердження своїх позовних вимог, як на один з доказів, посилається на копію Листа Міністерства освіти і науки України від 18 листопада 2005 року № 1/9-648 за підписом Міністра - С.М. Ніколаєнко, яким визначено, що Міністерство надає право керівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, що підпорядковані Міністерству освіти і науки України, вирішувати питання щодо преміювання, встановлення надбавок і доплат до посадових окладів та надання матеріальної допомоги їх заступникам у межах наявних коштів на оплату праці.
На запити суду про надання належним чином завіреної копії вказаного листа, Міністерство освіти і науки України такий не надало, пояснивши, що витребовуваний лист відсутній, оскільки термін зберігання вихідної кореспонденції становить 5 років.
Що стосується наявного в матеріалах справи Листа Міністерства освіти і науки України від 18 листопада 2005 року № 1/9-648, на який посилається позивач та який доданий ним до матеріалів справи, то слід зазначити, що його зміст різниться зі змістом листа від 18 листопада 2005 року № 1/9-648, який міститься в правовій базі "Ліга Закон".
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів, що даний лист був надісланий Міністерством освіти і науки України і зареєстрований у нього, як це вимагає Інструкція з діловодства в частині реєстрації вхідної кореспонденції. Отже, суд не може встановити чи надходив вказаний лист до Вищого професійного училища № 3 м. Мукачева для виконання.
За таких обставин, суд в даному випадку не може прийняти як доказ до уваги копію вказаного Листа Міністерства освіти і науки України від 18 листопада 2005 року № 1/9-648.
Доводи позивача про те, що усі накази про преміювання заступників були видані стосовно їх роботи як науково-педагогічних працівників, суд не бере до уваги, оскільки преміювання заступників директора училища в будь-якому випадку повинне здійснюватися за рішенням органу вищого рівня, незалежно від того, за яку роботу здійснюється преміювання.
Як вбачається із наказів, які стали предметом дослідження відповідачем, то суд вказує на те, що у самих наказах на преміювання зазначено, що премію надано саме заступнику, посада якого є адміністративно-керівна, а не як науково-педагогічному працівнику.
Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача щодо преміювання заступників, надане директору училища на підставі Статуту, Положення про професійно-технічний навчальний заклад та Контракт директора Вищого професійного училища № 3, так як вказаними документами надається право на вирішення питання про преміювання працівників, оскільки чинними нормативно-правовими актами визначено виключну процедуру, за умови дотримання якої можливе здійснення преміювання заступників навчального закладу, що позивачем в даному випадку не було дотримано.
Суд констатує, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову відповідач належними та допустимими доказами довів у суді правомірність прийнятих ним рішень .
На підставі наведеного, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог.
З врахуванням того, що суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позову, то відсутні підстави для відшкодування судових витрат позивача.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Вищого професійного училища №3 м. Мукачева до Державної фінансової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним порушення та протиправною і скасування в частині вимог Державної фінансової інспекції в Закарпатській області від 20 вересня 2013 року - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя C.А. Гебеш