09 січня 2014 року № 810/6751/13-а
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Бориспільського міськрайонного центру зайнятості Київської області,
доОСОБА_1
простягнення допомоги по безробіттю,
Бориспільський міськрайонний центр зайнятості (надалі - позивачі) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю за період з 19.03.2013 по 07.07.2013 у розмірі 6565,83 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 відкрито скорочене провадження у даній справі.
Водночас, до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача, якою повідомлено суд, що на момент реєстрації у Бориспільському міськрайонному центрі зайнятості Київської області відповідач мав статус фізичної особи - підприємця, проте жодних доходів від даної діяльності ним не отримувалося, на підтвердження чого надано копії податкових декларацій про майновий стан і доходи.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як то вбачається з наявних матеріалів справи, 12.03.2013 відповідач звернувся із заявою до Бориспільського міськрайонного центру зайнятості Київської області про надання йому статусу безробітного, а 19.03.2013 з заявою про виплату допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що в даний час він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, не є найманим працівником, не займається виконанням оплачуваної роботи та не отримує пенсії на пільгових умовах. На підставі поданої заяви відповідачеві було надано статус безробітного та визначено умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір.
Згідно довідки позивача від 30.07.2013, у період з березня по липень 2013 року, відповідачеві виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 6565,83 грн. (а.с.12).
Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення позивачем встановлено, що ОСОБА_1, у період перебування на обліку у центрі зайнятості, була зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що складено Акт від 15.07.2013 № 172 (а.с.9-11).
8 серпня 2013 року позивачем прийнято наказ № 286 «Про повернення допомоги по безробіттю особою, що подала неправдиві відомості, виявлені у ході розслідування страхових випадків», на підставі якого 08.08.2013 відповідачеві направлено претензію № 784/06 із вимогою сплатити суму заборгованості у розмірі 6565,83 грн., яка отримана відповідачем 20.08.2013, про що свідчить підпис відповідача на копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявної у матеріалах справи (а.с.16).
Доказів оскарження у судовому порядку наказу позивача, а також доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Щодо заяви відповідача про неотримання ним доходів від підприємницької діяльності, суд зауважує таке.
Відповідно до частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
На підставі підпункту 1 пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 2 листопада 2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).
Частиною третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ та пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики України № 307 від 20 листопада 2000 року із змінами і доповненнями, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг; якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
З вищевикладених правових норм вбачається, що виплата допомоги по безробіттю припиняється і виплачена її сума стягується з безробітного у разі встановлення факту його належності до зайнятого населення, у тому числі реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, при цьому законом не ставиться в залежність наявність факту отримання доходів від такої діяльності.
З огляду на наведене суд вважає пояснення відповідача такими, що не спростовують доводів позивача.
При прийнятті постанови в порядку скороченого провадження суд враховує положення наступних нормативно - правових актів: статей 12, 20, 36, 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», статей 2,4 Закону України «Про зайнятість населення», пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці від 20.11.200 № 307.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 1832,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Бориспільського міськрайонного центру зайнятості Київської області допомогу по безробіттю за період з березня по серпень 2013 року у розмірі 6565 (шість тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 83 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Колеснікова І.С.