10 січня 2014 рокум. Ужгород№ 807/4349/13-а
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дору Ю.Ю.
при секретарі:Сабадаш В.І.
за участю:
позивача: Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - представник не з'явився,
відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -
Хустська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 1370, 82 грн.Позов мотивує тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання щодо сплати єдиного податку, внаслідок чого і виникла вищезазначена заборгованість.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, однією з позовних вимог просив провести розгляд справи без його участі.(а.с.3)
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений за адресою, зазначеною у позовній заяві належним чином, про що в матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення судових повісток (а.с.18, 22) а за таких обставин, на підставі ст. 35 КАС України, сторона вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - Відповідач) зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: 90400, АДРЕСА_1. Ідентифікаційний код відповідача - НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст..36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
В порушення даної норми платник не сплатив у належні строки:
-єдиний податок в сумі 1370,82 грн.
Згідно довідки про суму податкового боргу, станом на час розгляду справи за Відповідачем рахується податковий борг у розмірі 1370,82 грн. (а.с.4). Вищевказана заборгованість виникла у зв'язку з наступним.
Згідно ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Згідно п. 291.3 ст. 291 ПКУ юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п.291.4. ст.. 291 ПКУ суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п'ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп;
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;
обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень;
4) четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;
5) п'ята група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;
обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень;
6) шоста група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.
Відповідно до п.293.1. ст..293 ПКУ ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
ФОП ОСОБА_2 з січня 2012 року самостійно обрав для провадження своєї підприємницької діяльності спрощену систему оподаткування та обрав другу групу платника єдиного податку зі ставкою 20 % до розміру мінімальної заробітної плати, шляхом подачі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. (а.с.6-7)
Враховуючи наведене, за період з квітня по вересень 2013 року відповідач забов'язаний був сплатити 1376,40 грн. (1147,00 грн - мінімальна заробітна плата у 2013 році *20%-ставка єдиного податку * 6 місяців) єдиного внеску з яких сплачено тільки 5,58 грн. Залишок несплаченої суми боргу складає 1370,82 грн.
Отже, на момент розгляду справи за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 рахується податковий борг по єдиному податку у сумі 1370,82 грн. Дана сума податкового зобов'язання підтверджується наявними у матеріалах справи даними облікової картки платника податків(а.с.5) та довідкою про стан заборгованості (а.с.4).
Відповідно до ст.. 59 Податкового кодексу України У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Так, відповідачу було надіслано податкову вимогу № 317-17 від 29 вересня 2013 року (а.с.9).
Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Нормами п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
На момент розгляду справи податковий борг ФОП ОСОБА_2становить 1370,82 грн. по єдиному податку. Даний податковий борг не сплачений до бюджету, а відтак позов підлягає до задоволення.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 10, 11, 70, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -
1.Адміністративний позов Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,90400, код - НОМЕР_1) на користь Державного бюджету заборгованість по єдиному податку у сумі 1370,82 грн ( одна тисяча триста сімдесят гривень 82 копійки)
3. Судові витрати на підставі ч.4 ст. 94 КАС України із відповідача не стягуються.
4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дору Ю.Ю.