про забезпечення позову
31 грудня 2013 року Справа № 806/8610/13-a
Категорія 8.2
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М. розглянувши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання незаконним наказу, визнання протиправним та скасування розпорядження, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним наказ Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 699 від 20 грудня 2013 р. та визнати протиправними та скасувати розпорядження відповідача від 27 грудня 2013 р. № 756-р та № 757-р.
30 грудня 2013 р. через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 699 від 20 грудня 2013 р. та розпоряджень від 27 грудня 2013 р. № 756-р та № 757-р. В обґрунтування клопотання зазначив, що підставою для винесення даного наказу став пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3) Однак, не погодившись із результатами попередньої фактичної перевірки: актом № 43/21/НОМЕР_1 від 09 жовтня 2013 р. та податковим повідомленням-рішенням № 000243222 від 04 листопада 2013 р., позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження, і станом на дату зверення до суду рішення про результати розгляду повторної скарги Міністерством доходів і зборів не приймалось. Оскільки не закінчилась процедура адміністративного оскарження результатів попередньої перевірки, позивач вважає, що у відповідача відсутні підстави для прийняття оскаржуваних наказів та розпоряджень.
Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України), суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Частиною 3 статті 117 КАС України визначено, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.
Згідно із частиною 1 статті 118 КАС України встановлено, що клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обставини справи, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, вважає клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову обґрунтованими та вбачає підстави для термінового вирішення вказаного клопотання позивача.
Суд вважає, що, у даному випадку, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більше шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зазначеним у клопотанні позивача, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своєму клопотанні просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 117, 118 КАС України, суддя,-
Клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задовольнити.
Зупинити дію наказу Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 699 від 20 грудня 2013 р. та розпоряджень від 27 грудня 2013 р. № 756-р та № 757-р. до ухвалення рішення в даній адміністративній справі.
Копію ухвали для виконання направити Головному управлінню Міндоходів у Житомирській області.
Ухвала є обов'язковою для виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Р.М.Шимонович