Справа: № 2а-81361/11 Головуючий у 1-й інстанції: Подрєзова Г.О.
Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
27 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Шостака О.О.,
суддів - Горяйнова А.М. та Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.07.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії та доплат-,
Позивач звернулась в суд з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми пенсії, що мають бути нараховані у відповідності зі ст.ст. 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.07.2011 року вимоги позивача задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у вимогах позивача відмовити.
Відповідно до положень ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується наявними матеріалами справи, що позивач є постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи, перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію по інвалідності, за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має статус "дитини війни", є непрацюючим пенсіонером, що прожеває на радіологічно забрудненій території.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у відповідній редакції, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22 травня 2008 року, далі по тексту - Закон № 2195-ІV) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державних пенсій; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, відповідно до якої проводиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
При визначенні розміру додаткової пенсії відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
Колегія суддів вважає, що при визначенні розміру пенсії застосуванню підлягають норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанови Кабінету Міністрів України.
Зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вбачається, що під час визначення розміру пенсії за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Розглядаючи вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та доплат з урахуванням вимог ст.ст. 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом, з врахуванням виплачених сум.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Позивач одночасно має право на два різних види державної пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до п. 13 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким визначено, що, у разі якщо особа має право на отримання державної пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.
Позивач виявив бажання отримувати пенсію відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з заявою про перехід з одного виду державної пенсії на інший вид державної пенсії, а саме на умовах та підставах, визначених ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не звертався.
Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії у відповідності з вимогами ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вимоги позивача стосовно перерахунку та виплати державної пенсії на умовах ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставними та задоволенню не підлягають.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням вимог ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні вказаної частини вимог позивача.
Керуючись, ст.ст. 122, 158, 183-2, 197, 198, 202, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області - задовольнити частково, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.07.2011 року в частині перерахунку та виплати державної пенсії у розмірі, передбаченому ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині постанову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді А.М. Горяйнов
І.Л. Желтобрюх
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.