79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
10 січня 2014 року № 813/8720/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кравчука В.М.,
за участі секретаря судового засідання Козьміна А.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправним і скасування припису № 18/03-з від 06.03.2013 р., -
19 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправним, та таким, що не підлягає виконанню, і скасування припису № 18/03-з від 06.03.2013 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
В обгрунтування позову покликається на те, що 24 липня 2013 року дізналась про припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області № 18/03-з від 06.03.2013 р. та постанову від 15.05.2013р. № 1з/67-ф про притягнення її до адміністративної відповідальності за невиконання вищезазначеного припису.
Позивач припис вважає незаконним, оскільки він містить неправдиві данні щодо ведення будівництва без виготовленої та затвердженої проектної документації та без дозволу на виконання будівельних робіт, в той час як такий дозвіл насправді є; законодавством не перебачено проведення перевірки щодо будівництва фізичними особами, а також суб'єктів будівництва, які не відносяться до IV і V категорії складності, тому не було підстав для здійснення перевірки та винесення припису.
Відповідач проти задоволенні позову заперечує. Вважає, що під час винесення припису діяв правомірно, оскільки позивачка влаштувала самовільну прибудову до будинку № 4 по вул. Роксолани у м. Львові. Окрім того, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2013р. у справі № 813/5794/13-а позов Інспекції задоволено та зобов'язано позивачку за власний рахунок знести об'єкт самочинного будівництва - прибудову до житлового будинку № 4 на вул. Роксолани у м. Львові.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є власником квартири № 5 та співвласником квартири № 6 (разом з ОСОБА_4К.) в будинку по вул. Роксоляни, 4 у м. Львові, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.06.2007 р. № 14751852 та свідоцтвом про право власності від 07.02.1997р.
У 2007 році ОСОБА_1 та інші власники квартир розпочали збір документів, необхідних для реконструкції квартир в будинку № 4 по вул. Роксолани у м. Львові з прибудовою та надбудовою.
Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 09.07.2008 р. № 725 затверджено висновок міжвідомчої комісії, яким погоджено технічну можливість проведення перепланування та розширення квартири за рахунок надбудови мансардного поверху згідно з погодженими проектними пропозиціями. Такі самі погодження отримали власники квартир № 6, 7, 8.
Робочий проект реконструкції розроблено Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом «НДІ Проектреконструція» (Львівська філія) та погоджено головним архітектором м. Львова 21.07.2009р. № З-Д-12334/2401. Проект не передбачав прибудов.
Актом від 10.07.2009 р. будинок № 4 по вул. Роксоляни у м. Львові разом з прибудинковою територією площею 896 кв.м. було передано на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Едельвейс».
26.08.2009 р. ОСББ «Едельвейс» звернулося до Інспекції ДАБК з проханням видати дозвіл на реконструкцію квартир № 5, 6, 7, 8 з розширенням за рахунок прибудови і надбудови.
18.09.2009 р. ОСОБА_5 та іншим власникам квартир № 6, 7 видано дозвіл № 1/838-09 на виконання будівельних робіт з реконструкції квартир № 5, 6, 7, 8 з розширенням за рахунок надбудови мансардного поверху на вул. Роксоляни, 4 у м. Львові. Строк чинності дозволу - до 18.09.2010 р.
В судовому засіданні оглядалась надана Інспекцією справа № 1/838-09, в якій зібрані усі документи, на підставі яких видавався дозвіл № 1/838-09 на виконання будівельних робіт з реконструкції квартир № 5, 6, 7, 8. В робочому проекті відсутні прибудови з боку квартир № 5.
Позивач та її представник пояснили, що під час виконання будівельних робіт з надбудови мансарди відповідно до затвердженої проектної документації та на підставі дозволу, було з'ясовано, що навантаження на фундаменти зростає, і тому для посилення міцності будинку потрібно звести додаткові колони.
ОСОБА_1 пояснила, що робила спроби внести зміни до проектної документації щодо влаштування прибудови, однак це потребувало оформлення документів щодо землекористування. Містобудівне законодавство часто мінялось, вона тривалий час знаходилася на стаціонарному лікуванні, що перешкоджало оформленню документів. Водночас, реконструкція фактично розпочалася і будинок не міг залишатися без даху. Тому роботи тривали, а паралельно дооформлялися необхідні документи.
Відповідно до звіту підприємця ОСОБА_6 (ліцензія № 591153 від 10.08.2011р.) при проведенні реконструкції квартир з перепланування добудовано гараж; перекриття прибудови - монолітне, несуча здатність забезпечена; житловий будинок в цілому та в межах квартир № 5 і 6 після реконструкції відповідає вимогам чинних будівельних норм, що діяли на період закінчення будівництва, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарному законодавству України. Технічний стан будинку після реконструкції покращився.
06.03.2013 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено перевірку з приводу дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За результатами проведеної перевірки складено акт № 18/03.
Перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_1 у період 2009-2010 років (згідно письмового пояснення, наданого під час перевірки) здійснила будівництво прибудови до житлового будинку на вул. Роксоляни, 4 у м. Львові (поруч квартир № 4 та № 5 вказаного будинку) без виготовленої та затвердженої проектної документації та без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. ст. 7, 9, 27 Закону України “Про архітектурну діяльність” та ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій”.
06.03.2013 р. за наслідками перевірки видано припис № 18/03 - ф, яким з метою усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідачу поставлено вимогу - керуючись ст. 38, ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” в 60-ти денний термін з дня отримання даного припису, з метою усунення порушень містобудівного законодавства, знести об'єкт самочинного будівництва - прибудову до житлового будинку № 4 на вул. Роксоляни у м. Львові (поруч квартир № 4 та № 5 вказаного будинку).
06.03.2013 р. складено протокол № 18/03 про адміністративні правопорушення та 07.03.2013 року винесено постанову № 1з/69-ф по справі про адміністративні правопорушення, якою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 306,00 грн. передбаченого ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зазначену суму штрафу сплачено, що підтверджується копією квитанції 23637.1101.3 від 29.03.2013 року.
13.05.2013 р. Інспекцією перевірено виконання відповідачем вимог припису № 18/03 - ф від 06.03.2013 року та встановлено його невиконання, про що складено акт 45/05-з.
13.05.2013 р. Інспекцією відносно позивача складено протокол № 43/05-з про адміністративні правопорушення та 15.05.2013 року, винесено постанову № 1з/167-ф по справі про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн., передбаченого ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 26.09.2013 р. у справі № 462/5632/13-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю; постанову Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області по справі про адміністративне правопорушення № 1з/167-ф від 15.05.2013 року за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 скасовано, адміністративну справу провадженням закрито.
Вирішуючи спір, Суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Інспекція) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок), та Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 439/2011, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за: дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції та виконання дозвільних і реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Позивач вважає, що Інспекція не має права проводити перевірки об'єктів, які не належать до IV і V категорії складності. Суд вважає це твердження помилковим, оскільки вказівка на IV і V категорії складності обєктів стосується лише випадків, коли Інспекція реалізує повноваження із здійснення контролю за виконання дозвільних і реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури. В інших випадках повноваження Інспекції охоплюють контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт на всіх об'єктах.
Позивач стверджував, що в припис внесено неправдиві данні щодо ведення будівництва без виготовленої та затвердженої проектної документації та без дозволу на виконання будівельних робіт, в той час як такий дозвіл насправді є. Однак, Судом встановлено, що прибудова до будинку № 4 (гараж) не була передбачена проектом, на який було одержано дозвіл № 1/838-09 на виконання будівельних робіт з реконструкції квартир № 5, 6, 7, 8. Таким чином, твердження позивача не відповідає дійсності.
Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Інспекція кваліфікувала будівництво як самочинне за ознакою, що воно виконане без виготовленої та затвердженої проектної документації та без дозволу на виконання будівельних робіт. Однак така кваліфікація є помилковою, оскільки прибудова є невіддільна від будинку № 4 по вул. Роксолани, складає єдиний об'єкт нерухомості, реконструкція якого проводилася відповідно до проекту та на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 1/838-09. Таким чином, будівництво є самочинним, але у зв'язку з відхиленням від проекту.
В Постанові від 30.03.2012 р. № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернув увагу судів, що при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з'ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо (п. 23). Відхилення від проекту забудови об'єкта нерухомості або від вимог будівельних норм і правил, які не є істотними, не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства, не суперечать санітарно-технічним вимогам і правилам експлуатації, не впливають на міцність і безпечність цього об'єкта (зокрема, відхилення у житловому будинку від внутрішнього планування зі збереженням чи незначним відхиленням від установленого проектом розміру житлової площі, незначна зміна його зовнішніх габаритів, місця розташування тощо), не можуть бути підставою для задоволення вимог про перебудову чи про знесення об'єкта нерухомості (п. 25). Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності (п. 22).
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Таким чином, умовою внесення припису є неможливість перебудови з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб. Ці обставини повинні з'ясовуватися під час вирішення питання про внесення припису, однак під час внесення оскаржуваного припису з'ясовані не були. Відповідачем не було враховано, що прибудова є невіддільна від будинку № 4 по вул. Роксолани, об'єднана спільними конструктивними елементами і є її приналежністю. Окреме знесення прибудови, без пошкодження будівлі, є неможливим. Не взято до уваги, що будівництво не порушує прав та інтересів сусідів та співвласників будинку, а ОСББ «Едельвейс», в фактичному користуванні якого є прибудинкова територія, надало згоду на реконструкцію.
Оцінюючи оскаржуваний припис, Суд виходить з вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У п. 1 Постанови Пленуму від 06.03.2008 р. № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" Вищий адміністративний суд України звертав увагу, що з огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Суд зазначає, що, безперечно, Інспекція діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Водночас, не було дотримано вимоги пропорційності, тобто балансу між несприятливими наслідками для позивача та інших співвласників будинку у разі знесення прибудови, яка (з наданих позивачем креслень) є опорою конструкції даху, і цілями, на досягнення яких спрямовано припис.
Ціллю або метою внесення припису Інспекцією є усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Ця мета має публічно-правовий характер і спрямована на забезпечення принципу законності у сфері містобудування. Однак досягатися вона повинна не за рахунок порушення чи створення загрози порушення інших охоронюваних законом інтересів.
Під час перевірки Інспекція не з'ясувала, чи технічно можливо виконати демонтаж прибудови без руйнування мансардного поверху, який зведено законно, перебуває у спільній власності і охороняється законом; як виконання припису вплине на міцність будинку в цілому. Не було з'ясовано думки інших співвласників, права та інтереси яких можуть бути порушені виконанням припису.
Таким чином, обраний Інспекцією варіант виконання повноважень не враховує правомірних інтересів як самого позивача, так і третіх осіб (співвласників будинку), права яких можуть бути порушені у разі виконання припису. Суд бере до уваги пояснення позивача, що відхилення від проекту, а саме влаштування прибудови, було зумовлено бажанням посилити надійність опори та міцність будівлі. Така мета в цілому відповідає як публічним, так і приватним інтересам.
Зважуючи важливість мети Інспекції, яку вона мала намір досягнути, видаючи оскаржуваний припис, і шкоду, яку може бути завдано позивачу, правам та інтересам третіх осіб у зв'язку із знесенням прибудови, Суд дійшов висновку, що необхідного балансу приватних та публічних інтересів не дотримано. З урахуванням наведеного, припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області № 18/03-з від 06.03.2013 р. є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про визнання припису таким, що не підлягає виконанню, то в цій частині у задоволенні позову слід відмовити, оскільки безпосереднім правовим наслідком скасування припису є втрата ним юридичної сили, а отже він не підлягає виконанню в силу закону та властивостей рішення суду як загальнообов'язкового.
Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 68,82 гривень.
Керуючись ст. ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області № 18/03-з від 06.03.2013 р.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 68,82 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено 13 січня 2014 р.
Суддя В.М. Кравчук