"09" січня 2014 р. справа № 926/443/13
За позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" м.Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка" м.Чернівці
скарга на дії виконавчої служби
Суддя Бутирський А.А.
Представники:
Від позивача - не з'явився Від відповідача - Чорний С.В. - представник (довіреність від 01.07.2013 року) Від виконавчої служби - Карпюк О.М. - начальник Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (посвідчення № 00792)
В засіданні приймали участь
СУТЬ СПОРУ: Рішенням господарського суду Чернівецької області від 10.06.2013 р. задоволено частково позов Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка" м. Чернівці, стягнуто з відповідача 24993,60 грн. боргу та 1462,43 грн. судового збору.
На виконання згаданого рішення судом видано наказ № 926/443/13 від 21.06.2013 р. Даний наказ пред'явлений до виконання у Садгірський відділ державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції.
26.11.2013 р. відповідач надав скаргу на дії Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, в якій просить скасувати постанову начальника Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Карпюка Ю.М. від 01.11.2013 р. про наслідки перевірки виконавчого провадження № 38671663 та постанову головного державного виконавця Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Богдана С.В. від 01.11.2013 р. про поновлення виконавчого провадження № 38671663 з наступних підстав.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.07.2013 р. порушено провадження у справі № 5027/398-б/2012 про банкрутство ТОВ "Боянівка". Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Звернення стягнення на майно боржника повинно здійснюватися із урахуванням особливостей процедури банкрутства, оскільки застосування таких заходів може привести до зупинення роботи господарюючого суб'єкта, а також до позбавлення можливості застосування до нього відповідних заходів реабілітаційного характеру. Отже, поновлення виконавчого провадження, вважає скаржник, унеможливлює здійснення заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачених планом санації та відповідно суперечить інтересам конкурсних кредиторів.
Ухвалою суду від 26.11.2013 р. розгляд скарги було призначено на 09.12.2013 р.
Ухвалою суду від 09.12.2013 р. розгляд справи відкладено на 23.12.2013 р., а ухвалою суду від 23.12.2013 р. розгляд справи відкладено на 09.01.2014 р.
09.01.2014 р. позивач у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Виконавча служба проти скарги заперечує, посилаючись при цьому на те, що прийняті нею постанови є правомірними та ґрунтуються на законі.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні поданої скарги, виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.07.2012 р., за заявою ПрАТ "Литер" м. Київ, порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Боянівка" м. Чернівці, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою від 06.08.2012 р. введено процедуру розпорядження майном боржника.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 10.06.2013 р. задоволено частково позов Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" м. Київ до ТОВ "Боянівка" м. Чернівці, стягнуто з відповідача 24993,60 грн. боргу та 1462,43 грн. судового збору. Таким чином, вимоги позивача є поточними у справі про банкрутство.
Ухвалою від 12.06.2013 р. введено процедуру санації ТОВ "Боянівка" м. Чернівці строком на шість місяців та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Гусара І.О.
На виконання згаданого рішення судом видано наказ № 926/443/13 від 21.06.2013 р. Даний наказ пред'явлений до виконання у Садгірський відділ державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - виконавча служба).
Постановою виконавчої служби від 02.07.2013 р. відкрито виконавче провадження ВП № 38671663.
16.08.2013 р. виконавчою службою винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з порушенням справи про банкрутство стосовно відповідача.
Начальником виконавчої служби 01.11.2013 р. винесено постанову про задоволення клопотання стягувача ПАТ «МТС України» про поновлення виконавчого провадження, скасовано постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 38671663, а постановою виконавчої служби від 01.11.2013 р. поновлено згадане виконавче провадження. Дані постанови отримані відповідачем 16.11.2013 р.
Ухвалою від 18.11.2013 р. у справі № 5027/398-б/2012 про банкрутство ТОВ "Боянівка" затверджено план санації боржника. Провадження у справі про банкрутство здійснюється у редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяла до 19.01.2013 р.
Відповідач на підставі статті 1212 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду із скаргою на дії виконавчої служби, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» здійснює примусове виконання рішень суду на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
При цьому скаржник керувався ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), яка передбачає, що арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів, а також п. 8 ст. 23 даного Закону, який передбачає, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Однак вищезазначені вимоги Закону про банкрутство підлягають застосуванню до конкурсної заборгованості, оскільки у випадку поширення дії мораторію і на поточну заборгованість, така заборгованість не буде підлягати оплаті в процедурах розпорядження майном та санації.
Як зазначалося вище, заборгованість відповідача у даній справі виникла після порушення справи про банкрутство, є поточною і на неї не поширюється дія мораторію відповідно до положень абз. 24 ст. 1 Закону про банкрутство, а тому до даних правовідносин не можуть застосовуватись положення ч. 4 ст. 17 Закону про банкрутство, оскільки ні наведена норма, ні інші норми Закону про банкрутство не містять прямої заборони щодо можливості задоволення вимог поточних кредиторів під час процедури санації шляхом примусового стягнення.
Викладене узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у наступних постановах: від 24.09.2009 р. у справі № 8/395-08, від 24.06.2010 р. у справі № 38/238.
Крім того, відповідно до положень Закону про банкрутство, норми якого у даному випадку є спеціальними та мають пріоритет перед іншим законодавством, з моменту введення процедури санації розпорядження майном боржника відбувається в порядку, визначеному планом санації, який містить відповідні заходи щодо відновлення платоспроможності боржника та виконання якого забезпечує фінансове оздоровлення боржника, запобігає визнанню боржника банкрутом і його ліквідації.
У зв'язку з чим, згідно ч. 4 ст. 17 Закону про банкрутство, арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.
Звернення стягнення на майно боржника повинно здійснюватися з урахуванням особливостей процедури банкрутства, оскільки застосування таких заходів може привести до зупинення роботи господарюючого суб'єкта, а також до позбавлення можливості застосування до нього відповідних заходів реабілітаційного характеру.
При цьому слід зауважити, що застосування заходів щодо реалізації майна боржника (у т.ч. звернення стягнення на майно) можливе лише з дозволу господарського суду, який розглядає справу про банкрутство.
Як встановлено судом, на момент поновлення виконавчого провадження план санації ще не був затверджений судом, що також унеможливлює застосування положень ч. 4 ст. 17 Закону про банкрутство.
Керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні скарги ТОВ "Боянівка" на дії Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції - відмовити.
Суддя А.А. Бутирський