ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/672-21/106 26.12.13 р.
За заявою Український консорціум «Екосорб»
проперегляд рішення за нововиявленими обставинами
у справі № 4/672-21/106
за позовомПублічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»
доУкраїнського консорціуму «Екосорб»
простягнення 1 606 845,03 доларів США та 459 416,51 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
Від позивача:Черей О.В.
Від відповідача : Дудник О.Є.
Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Українського консорціуму «Екосорб» 131 047,43 дол. США та 26 383,99 грн. (з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе грошові зобов'язання за кредитним договором № 150/08 від 05.05.2008 р. (з урахуванням Договору № 1 від 05.02.2009 р. про переведення боргу та Додаткового договору від 05.02.2009 р.) щодо сплати процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 05.02.2009 р. по 25.09.2009 р., у розмірі 1 475 797,60 дол. США та 433 032,52 грн., у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню у розмірі 131 047,43 дол. США та 26 383,99 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.04.2012 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задоволено та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму пені за простроченими процентами в гривнях за період за 05.02.2009 р. по 25.09.2009 р. в розмірі 26 383,99 грн., суму пені за простроченими процентами в доларах США за період з 05.02.2009 р. по 25.09.2009 р. в розмірі 131 047,43 доларів США, суму державного мита в розмірі 263,84 грн. та 1 310,47 доларів США, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 р. у справі № 4/672-21/106 рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2010 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2012 р. у справі № 4/672-21/106 рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 р. залишено без змін.
03.12.2013 р. до канцелярії суду надійшла заява Українського консорціуму «Екосорб» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2012 р. у справі № 4/672-21/106.
Заява мотивована тим, що рішенням господарського суду міста Києва від 05.08.2013 р. у справі № 910/5559/13 визнано недійсним Договір № 1 від 05.02.2009 р. про переведення боргу та Додатковий договір від 05.02.2009 р. до кредитного договору № 150/08 від 05.05.2008 р., а відтак відсутня матеріально-правова підстава для задоволення позову по справі №4/672-21/106.
За результатами автоматичного розподілу вказану заяву передано на розгляд судді Бойку Р.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2013 р. суддею Бойком Р.В прийнято справу № 4/672-21/106 до провадження, прийнято до розгляду заяву Українського консорціуму «Екосорб» про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та призначено розгляд заяви на 23.12.2013 р.
В судовому засіданні 23.12.2013 р. оголошувалась перерва до 26.12.2013 р.
Представник відповідача (заявника) в судове засідання, призначене на 26.12.2013 р., з'явився, подану заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підтримав.
Представник позивача в судове засідання з'явився, проти задоволення заяви заперечив.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється Розділом XIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від
26.12.2011 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
В даному випадку, заявник як на нововиявлену обставину, посилається на рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2013 р. у справі № 910/5559/13, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 р., яким визнано недійсним Договір № 1 від 05.02.2009 р. про переведення боргу та Додатковий договір від 05.02.2009 р. до кредитного договору № 150/08 від 05.05.2008 р., укладені між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферді Україна ЛТД» та Українським консорціумом «Екосорб».
За умовами Договору № 1 від 05.02.2009 р. про переведення боргу за згодою банку первісний боржник (позичальник) передав новому боржнику (відповідачу - УК «Екосорб») всі свої боргові зобов'язання первісного позичальника за Договором про відкриття кредитної лінії у повному обсязі (п.1.1). Боргові зобов'язання первісного боржника передаються новому боржнику у повному обсязі та, зокрема, включають: зобов'язання повернути кредит у сумі 8 842 437,00 долари США та 8 000 000,00 грн.; зобов'язання сплатити проценти за користування кредитом, нарахованих на дату укладення цього Договору у сумі 519 711,70 долари США та 410 970,04 грн.; зобов'язання сплатити неустойки (пені, штрафи), нараховані на дату укладення цього Договору у сумі 12473,40 долари США та 941,95 грн.; зобов'язання сплачувати неустойки (пені, штрафи), передбачені Основним Договором; зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом за період з 05.02.2009 до дати фактичного повернення кредиту у повному обсязі, в розмірі і на умовах, передбачених Основним Договором; зобов'язання у випадках, передбачених Основним договором та/або законодавством України у строк не пізніше 10 календарних днів з дати пред'явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених в Основному договорі), повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із Основного договору (п. 1.3 Договору № 1 про переведення боргу).
05.02.2009 р. між цими ж сторонами укладений трьохсторонній Додатковий договір до Договору про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008 р., за умовами якого сторони погодили, що позичальником за Договором кредиту є Український консорціум «Екосорб», до якого у повному обсязі перейшли всі зобов'язання за Основним договором.
Відповідно до п. 2.2 вказаного Додаткового договору, первісний боржник зобов'язаний сплатити новому боржнику ціну зобов'язань в сумі 80 604 972,16 грн. в день укладення цього Договору.
Як вбачається із матеріалів справи, задовольняючи позов у даній справі, суд виходив із чинності Договору № 1 від 05.02.2009 р. про переведення боргу і Додаткового договору до Договору про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008 р. та порушення відповідачем зобов'язань, що виникли у відповідача за наслідками укладення таких правочинів.
В даному випадку, нововиявленою обставиною, яка є підставою для перегляду рішення господарського суду м. Києва від 05.04.2012 р., є матеріально-правовий факт недійсності Договору № 1 від 05.02.2009 р. про переведення боргу та Додаткового договору від 05.02.2009р. до кредитного договору № 150/08 від 05.05.2008 р., укладених між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферді Україна ЛТД» та Українським консорціумом «Екосорб».
При цьому суд відзначає, що такий матеріально-правовий факт існував на момент розгляду справи, проте з огляду на положення ст. 204 Цивільного кодексу України щодо презумпції чинності правочинів та відсутності позову зацікавлених осіб про визнання правочинів недійсними (і як наслідок відповідного судового рішення), сторони не знали та не могли знати про недійсність правочинів.
Судове рішення про визнання договорів недійсними набрало законної сили 04.11.2013 р. (постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 р.), а дана справа переглянута в апеляційному порядку 21.05.2012 р. (постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 р.) та в касаційному порядку 24.07.2012 р. (постанова Вищого господарського суду України від 24.07.2012 р.).
Дана обставина має істотне значення для вирішення справи, оскільки за змістом ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Тобто, Договір № 1 від 05.02.2009 р. про переведення боргу та Додатковий договір від 05.02.2009 р. до кредитного договору № 150/08 від 05.05.2008 р., на підставі яких до відповідача перейшли права та обов'язки позичальника за кредитним договором № 150/08 від 05.05.2008 р., невиконання зобов'язань за яким стало підставою для задоволення позову у справі, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їхньою недійсністю, що спростовує висновок суду про виникнення зобов'язань відповідача з таких договорів.
Як зазначено в п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від
26.12.2011 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.
В даному випадку, за змістом ст. 204 Цивільного кодексу України нововиявлена обставина пов'язана з рішення суду, яке набрало законної сили 04.11.2013 р., а заявник звернувся до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами 03.12.2013 р., тобто в межах встановленого ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів заявника про наявність підстав для перегляду рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2012 р. у справі № 4/672-21/106 за нововиявленими обставинами.
При цьому, суд відзначає, що заперечення позивача проти поданої відповідачем заяви фактично зводяться до безпідставності висновків, зроблених судами першої та апеляційної інстанції в ході розгляду справи № 910/5559/13 щодо факту укладення відповідних правочинів під впливом обману. В той же час надання оцінки законності наведених судових рішень може бути здійснено в рамках перегляду їх в апеляційному чи касаційному порядку відповідно, а не в рамках розгляду даної заяви.
Оскільки станом на час розгляду заяви рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2013 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 р. у справі № 910/5559/13 є чинними, доводи відповідача про відсутність підстав для перегляду рішення суду у даній справі за нововиявленими обставинами судом відхиляються.
При цьому, суд звертає увагу, що з огляду на положення ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, а тому сам по собі факт подачі касаційної скарги (навіть у разі прийняття її до розгляду) не зупиняє дію оскаржуваної постанови та не спростовує факту її чинності.
Таким чином, оскільки рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2012 р. та позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» у даній справі ґрунтуються на порушенні відповідачем зобов'язань, які виникають з Договору № 1 від 05.02.2009 р. про переведення боргу та Додаткового договору від 05.02.2009 р., які визнано у встановленому порядку недійсними, то рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2012 р. підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. 5 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення приймаються: рішення - у разі зміни або скасування рішення; постанова - у разі зміни або скасування постанови; ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.
Спір у даній справі виник у зв'язку з наявністю підстав, за твердженням позивача, для стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 150/08 від 05.05.2008 р.
При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що зобов'язання сплати коштів за кредитним договором виникло у відповідача внаслідок укладення Договору № 1 від 05.02.2009 р. про переведення боргу, за умовами якого позичальник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферді Україна ЛТД») передав відповідачу всі свої боргові зобов'язання за відповідним кредитним договором, а також укладеного трьохстороннього Додаткового договору до Договору про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008 р., за умовами якого сторони погодили, що позичальником за Договором кредиту є Український консорціум «Екосорб», до якого у повному обсязі перейшли всі зобов'язання за Основним договором. Отже, за твердженням позивача, внаслідок укладення зазначених вище правочинів відповідач фактично набув статусу позичальника за кредитним договором № 150/08 від 05.05.2008 р. та до нього перейшли всі належні позичальнику права та обов'язки (в тому числі обов'язок сплати штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання), що витікають із відповідного кредитного договору.
У зв'язку з наведеним, вимога позивача про стягнення штрафних санкцій (пені) була пред'явлена саме відповідачу як позичальнику за кредитним договором № 150/08 від 05.05.2008р.
В той же час, з огляду на визнання недійсними договору про переведення боргу та додаткового договору до кредитного договору, такі договори юридичних наслідків (крім тих, що пов'язані з їхньою недійсністю) не створюють, а відтак не є правовою підставою переходу до відповідача прав та обов'язків позичальника за кредитним договором № 150/08 від 05.05.2008 р., в тому числі зобов'язання зі сплати відсотків за прострочення якого позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені.
Оскільки, будь-яких доказів, які б свідчили про існування між позивачем та відповідачем правовідносин, з яких згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України слідував би обов'язок відповідача сплатити позивачу проценти за користування кредитом, прострочення сплати яких стало підставою для звернення з даним позовом до суду, матеріали справи не містять, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задоволенню не підлягають
Судові витрати підлягають розподілу згідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
1. Заяву Українського консорціуму «Екосорб» про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2012 р. у справі № 4/672-21/106 за нововиявленими обставинами задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2012 р. у справі № 4/672-21/106 скасувати.
3. В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» відмовити повністю.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, ідентифікаційний код 23494714) на користь Українського консорціуму «Екосорб» судовий збір за розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 10 734 (десять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 53 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення - 30.12.2013 р.
Суддя Р.В. Бойко