(вступна та резолютивна частини)
м. Миколаїв
18 грудня 2013 року 11:45 справа № 814/4608/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Марича Є.В. за участю секретаря судового засідання Корнієнко О.М., позивача ОСОБА_1, пр. відповідача 1 ОСОБА_2, пр. відповідача 2 ОСОБА_3, пр. третьої особи ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні справу за
адміністративним позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54053
до1) Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. В.Морська, 41, м. Миколаїв, 54001 2) Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області, пр. Леніна, 141-В, м. Миколаїв, 54055
третя особаДержавна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва, вул. Артема, 1 "а", м. Миколаїв, 54051
провизнання протиправними дії, стягнення коштів в сумі 43 299,45 грн
Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо утримання податку на нараховану вихідну допомогу судді Довжуку А.І. при виході у відставку у сумі 43 299, 45 грн.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України (розподільного рахунку для зарахування податку з доходів фізичних осіб Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області) неправомірно стягнутий податок з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги судді у відставці у сумі 43299, 45 грн.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Є. В. Марич
Миколаївський окружний адміністративний суд
м. Миколаїв
18 грудня 2013 року справа № 814/4608/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Марича Є.В. за участю секретаря судового засідання Корнієнко О.М., позивача ОСОБА_1, пр. відповідача 1 ОСОБА_2, пр. відповідача 2 ОСОБА_3, пр. третьої особи ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні справу за
адміністративним позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54053
до1) Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. В.Морська, 41, м. Миколаїв, 54001 2) Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області, пр. Леніна, 141-В, м. Миколаїв, 54055
третя особаДержавна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва, вул. Артема, 1 "а", м. Миколаїв, 54051
провизнання протиправними дії, стягнення коштів в сумі 43 299,45 грн
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідачів, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області, за участю третьої особи Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва, про визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо утримання податку на нараховану вихідну допомогу судді Довжуку А.І. при виході у відставку у сумі 43 299, 45 грн, стягнення на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України неправомірно стягнутий податок з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги судді у відставці у сумі 43299, 45 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав на те, що згідно з ч.3 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2862-ХІІ), судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідачі позовні вимоги не визнали подали письмові заперечення проти позову, в яких просили в його задоволенні відмовити. Аргументи відповідачів ґрунтуються на тому, що Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" не передбачено пільг по сплаті податків для суддів (арк. справи 26-29, 36-38).
У судовому засіданні представники відповідача та третьої особи позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити у їх задоволенні.
18.12.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд заслухав пояснення позивача, врахував заперечення відповідачів, розглянув подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, і дійшов наступного висновку.
Постановою Верховної Ради України від 02.12.2010 звільнено з посади суддю Жовтневого районного суду Миколаївської області Довжука А.І. у зв'язку з поданням заяви про відставку (арк. справи 7-8).
З 24.12.2010 відповідно до наказу Жовтневого районного суду Миколаївської області № 116 ОСОБА_1 звільнений з посади судді Жовтневого районного суду Миколаївської області (арк. справи 9).
Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
При цьому, завдання адміністративного судочинства ґрунтуються на положеннях статті 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 2862-ХІІ, судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-IV), об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (підпункт 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889-IV).
Суд вважає, що розмір вихідної допомоги, яка виплачується судді при виході у відставку, є складовою частиною гарантій незалежності суддів.
Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 126 Конституції України закріплено основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів.
Тобто, надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), який відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.
Таким чином, на думку суду, позивач при виході у відставку мав право на отримання вихідної допомоги без сплати податку та у зв'язку з прийняттям Закону № 889-ІV, не втратив його, оскільки таке право йому було надано відповідно до Законом № 2862-ХІІ.
Правильність цього висновку також підтверджується і тим, що згідно з частиною 1 статті 136 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-IV "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2354-IV), судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна неоподатковувана допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Вихідна допомога є особливою формою соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою, звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Зазначена виплата спрямована на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, про що, зокрема, вказано у рішеннях Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) та від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів"(справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, положення частини 1 статті 9 КАС відповідають приписам частини 2 статті 19 Конституції України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо утримання до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 43299,45 грн при виплаті вихідної допомоги у розмірі 288663,00 грн та стягнути з Державного бюджету України (розподільного рахунку для зарахування податку з доходів фізичних осіб Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області) неправомірно стягнутий податок з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги судді у відставці, підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо утримання податку на нараховану вихідну допомогу судді Довжуку А.І. при виході у відставку у сумі 43 299, 45 грн.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України (розподільного рахунку для зарахування податку з доходів фізичних осіб Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області) неправомірно стягнутий податок з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги судді у відставці у сумі 43299, 45 грн.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Є. В. Марич
Повний текст постанови складено відповідно до статті 160 КАС України та підписано суддею 23.12.2013.