Іменем України
23 грудня 2013 р. (16:25) Справа №801/9662/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Пакет Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мельникової А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Київського районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим; Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління МВС України в АР Крим за №2755 від 17.09.2013 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Київського РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим” у цілому; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління МВС України в АР Крим за №233о/с від 17.09.13 року “По особовому складу”, у частині звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України в запас Збройних сил України (з постановкою на військовий облік) за п.64 “є” (за порушення дисципліни) лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-038432), оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Київського районного відділу Сімферопольського міського управління ГУ МВС України в АР Крим; поновлення на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Київського районного відділу Сімферопольського міського управління ГУ МВС України в АР Крим, з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у сумі, яку буде встановлено судом; стягнення з Головною Управління МВС України в АР Крим моральної шкоди у розмірі 3 (трьох) тисяч грн. за незаконне звільнення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.09.2013 року наказом Головного управління МВС України в АР Крим №2755 на нього було накладено дисциплінарне стягнення “звільнення з органів внутрішніх справ України” за п. 64 “Є” (за грубе порушення службової дисципліни), а також наказом 233о/с від 17.09.2013 року його було звільнено з органів внутрішніх справ України за п.64 “Є” (за порушення дисципліни). Позивач вважає, що оскаржувані накази є противоправними та прийнятими в порушення норм чинного законодавства, оскільки він не порушував службової дисципліни та 16.09.2013 року по 30.09.2013 року не виходив на службу у зв'язку із знаходженням на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні Сімферопольського військового шпиталю в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується виписним епікризом і листком непрацездатності №458418 від 30.09.2013 року.
У судове засідання позивач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від його представника Задкова О.І. до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності.
У судовому засіданні представник відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим Морозов О.О. проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та пояснив, що оскаржувані накази є правомірними та прийнятими на підставі законодавства, оскільки позивача було звільнено за порушення службової дисципліни, а саме за не вихід без поважних причин на службу. Факт порушення службової дисципліни позивачем та його невихід на службу встановлені службовим розслідуванням проведеним посадовими особами Київського РВ, відповідно до вимог Закону України “Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ”.
У судовому засіданні представник відповідача Київського районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим Вінцерська Є.Б. проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у наданих суду письмових запереченнях, додатково пояснила, що норми КЗпП України до даних правовідносин не застосовуються, оскільки проходження служби рядовим та начальницьким складом МВС України не є трудовими відносинами та регулюються спеціальними законодавством у сфері проходження служби.
Заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -
16 вересня 2013 року Київським районним відділом Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим прийнятий наказ №455 “Про призначення проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками сектору кримінальної міліції за справами дітей Київського РВ СМУ” (а.с.46).
З вказаного наказу вбачається, що на ім'я начальника Київського РВ СМУ 16.09.2013 року надійшов рапорт т.в.о. начальника СКМСД Київського РВ Сімферопольського міського управління капітана міліції Плавюк О.В. про невихід на роботу 16.09.2013 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Київського РВ СМУ, у зв'язку з чим було призначено службове розслідування відносно позивача.
17 вересня 2013 року начальником Київського РВ СМУ ГУМВС України в АР Крим затверджено висновок службового розслідування за фактом невиходу на роботу працівника Київського РВ Сімферопольського МУ, з якого вбачається, що позивач в період з 16.09.2013 року по 17.09.2013 був відсутній на службі без поважних причин (а.с.55-56).
17 вересня 2013 року Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим прийнятий наказ № 2755 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Київського РВ Сімферопольського МУ Головного Управління МВС України в Автономній Республіці Крим”, згідно якого дні невиходу на службу без поважної причини з 16 вересня 2013 року до теперішнього часу ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Київського РВ СМУ вважаються прогулами та за грубе порушення службової дисципліни, ст.. 1, 2, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV, та наказу Головного управління від 14.10.2011 року №2318, що виразилося у тривалому невиході на службу з 16.09.2013 року до теперішнього часу без поважної причини звільнено в запас Збройних Сил України за п. 64 “Є”(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України лейтенанта міліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Київського РВ СМУ (а.с.82).
На підставі вказаного наказу 17 вересня 2013 року Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим прийнятий наказ №233о/с по особовому складу, згідно якого відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено зі служби в органах внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за п. 64 “Є” (за порушення дисципліни) лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-038432), оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Київського районного відділу Сімферопольського міського управління, 17 вересня 2013 року (а.с.52).
Не погодившись з вказаними наказами позивач оскаржив їх до суду.
Перевіряючи законність оскаржуваних наказів судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови проходження служби особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права та обов'язки визначаються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29 липня 1991 року.
Пунктом 10 Розділу 2 зазначеного Положення передбачено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” № 3460-ІV від 22 лютого 2006 року (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно - правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділі та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про міліцію" працівник міліції несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
Поняття дисциплінарного проступку визначено статтею 2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", згідно з якою дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. В свою чергу службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до п. 8 ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Відповідно до підпункту "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): за порушення дисципліни.
Як встановлено судом вище, позивача ОСОБА_1 було звільнено в запас Збройних сил України за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у тривалому невиході на службу з 16.09.2013 року по 17.09.2013 року без поважної причини.
Однак, з такими висновками відповідачів погодитися не можливо, оскільки з 16.09.2013 року до 30.09.2013 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Базовому військовому госпіталі Збройних сил України Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується листком непрацездатності серії АВИ №458418, виданим 30 вересня 2013 року вказаною установою (а.с.7).
Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідачами не спростовані належними та допустимими доказами твердження позивача щодо його перебування на лікуванні, зокрема 16.09.2013 року та 17.09.2013 року, які відповідач вважає прогулами, також вказані обставини підтверджуються вищевказаним листком непрацездатності, видача якого не оскаржувалася в установленому законом порядку, а отже не визнавалася не законною.
Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що за період з 16.09.2013 року по 17.09.2013 року позивач ОСОБА_1 не виходив на службу з поважних причин, а саме у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи встановлені судом обставини, оскаржувані позивачем накази були прийняті не у спосіб що визначений Конституцією та законами України та не обґрунтовано, у зв'язку з чим мають бути визнані судом протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно зі ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Згідно довідки Київського районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим середнє грошове утримання за липень-серпень 2013 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 складає 2302,80 грн. (а.с. 34). У відповідності до Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 середньоденний - 104,67 грн. Кількість робочих днів згідно нормативу у спірний період складає 96. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню заробіток за час вимушеного прогулу з 17.09.2013 року по 23.12.2013 року в сумі 10048 грн. (96 дні х 104,67 грн.).
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 3000 грн. то у їх задоволенні слід відмовити виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичний особі незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійснені ним своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Разом з тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що йому дійсно була спричинена моральна шкода.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Під час судового засідання, яке відбулось 23 грудня 2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Відповідно до ст. 163 КАС України повний текст постанови складено 27 грудня 2013 року.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим №2755 від 17.09.2013 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Київського РВ Сімферопольського МУ Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим».
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим №233о/с від 17.09.2013 року по особовому складу в частині звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України в Запас Збройних сил України (з постановкою на військовий облік) за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-038432), оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Київського районного відділу Сімферопольського міського управління, 17 вересня 2013 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Київського районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим з 17 вересня 2013 року.
Стягнути з Київського районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 вересня 2013 року по 23 грудня 2013 року в розмірі 10048 (десять тисяч сорок вісім) грн. 32 коп.
Постанова в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.В.Пакет