ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 49/291 23.12.13
За скаргою (стягувача) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Боржник Головне управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації
На дії Державної виконавчої служби України
По справі
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
До: 1. Державного казначейства України
2. Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації
Про: стягнення 26 775,17 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
Від скаржника (стягувача, позивача) не з'явилися
Від боржника (відповідача) не з'явилися
Від Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області не з'явилися
Від Державної виконавчої служби України Харченко О.О. дов. №4-4-03/4.4/1286 від 01.11.2013р.
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 у справі №49/291 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 26 775,17 грн. заборгованості, з яких 24 104,33 грн. інфляційних витрат, 2 670,84 грн. 3% річних, крім того 268,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині в позові відмовлено.
10.11.2009 був виданий наказ №49/291 про примусове виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва.
12.11.2013 року на адресу Господарського суду міста Києва надійшла скарга №199 від 09.11.2013 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Державної виконавчої служби України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 призначено розгляд скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Державної виконавчої служби України на 09.12.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 розгляд справи відкладався на 23.12.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.
У судове засідання 23.12.2013 з'явився представник Державної виконавчої служби України, який надав пояснення по справі, відповідно до яких просив суд припинити провадження у справі, про що зазначив у своєму клопотанні №130-34-5604/4.4 від 09.12.2013.
Представники скаржника (стягувача, позивача) у судове засідання 23.12.2013 не з'явилися, 19.12.2013 на адресу Господарського суду міста Києва надійшли заперечення №249 від 19.11.2013 на клопотання Державної виконавчої служби України, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні клопотання Державної виконавчої служби України про припинення провадження у справі.
Представники боржника (відповідача) та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області у судове засідання 23.12.2013 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали, вимоги ухвали суду від 25.11.2013 не виконали.
В обґрунтування своєї скарги представник скаржника посилався на наступне.
На виконання рішення Господарським судом міста Києва від 23.09.2009 по справі №49/291 був виданий наказ, який згодом був направлений до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, на сьогоднішній день - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області (91016, м. Луганськ, пл. імені Героїв Великої Вітчизняної війни, 9).
27.09.2013 для проведення перевірки виконавчого провадження №17519197, в порядку, встановленому статтею 83 Закону України «Про виконавче провадження», до Державної виконавчої служби України була направлена заява №177 про перевірку виконавчого провадження №17519197.
05.11.2013 на адресу Державної виконавчої служби України був направлений адвокатський запит №196 від 05.11.2013 року, про надання постанови про проведення перевірки виконавчого провадження №17519197 та витребування його матеріалів та постанови про результати перевірки виконавчого провадження №17519197.
07.11.2013 від Державної виконавчої служби України надійшов лист від 04.11.2013 року №13-0-34-4840/3.1 і №13-0-34-4839/3.1, зі змісту якого вбачається, що заява про перевірку виконавчого провадження №17519197 розглянута не в порядку, встановленому Законом (копії містяться в матеріалах справи).
А тому зважаючи вищевказане, скаржник вважає такі дії Державної виконавчої служби України незаконними.
Відповідно до положень статті 84 Закону України «Про виконавче провадження», здійснювати перевірку законності виконавчого провадження мають право директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби
Як встановлено статтею 85 Закону України «Про виконавче провадження», посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, мають право витребувати виконавче провадження з відповідного органу державної виконавчої служби для його перевірки.
Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься постанова.
Відповідно до статті 86 Закону України «Про виконавче провадження», посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду поданої відповідно до частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесену за результатами розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Перевірка законності виконавчого провадження має бути проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження.
Про результати перевірки законності виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребувала, виноситься постанова, яка є обов'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами державної виконавчої служби.
Проте, як зазначає скаржник, всупереч зазначеним положенням Закону України «Про виконавче провадження» не винесено постанови про проведення перевірки виконавчого провадження №17519197 та витребування його матеріалів та постанови про результати перевірки виконавчого провадження №17519197.
Як встановлено пунктом 1 Положення про Державну виконавчу службу України, яке затверджено Указом Президента України, від 06.04.2011 року №385/2011 "Про затвердження Положення про Державну виконавчу службу України", Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Положення, Державна виконавча служба України з метою організації своєї діяльності організовує роботу державних виконавців, перевіряє їх діяльність і вживає заходів щодо її поліпшення, здійснює керівництво, контроль та перевірку організації роботи структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту України, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України;
Згідно пункту 7 Положення про Державну виконавчу службу України, яке затверджено Указом Президента України, від 06.04.2011 року №385/2011 "Про затвердження Положення про Державну виконавчу службу України", Державна виконавча служба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України.
Що стосується тверджень Державної виконавчої служби України викладених у клопотанні №13-0-34-5604/4.4 від 09.12.2013, відповідно до якого просять суд припинити провадження у справі, посилаючись на те, що оскільки виконавчий документ, який був виданий Господарським судом міста Києва по зазначеній справі не перебував на виконання в Державній виконавчій службі України, то між сторонами існує спір у сфері публічно-правових відносин, а відтак, на думку представника Державної виконавчої служби України зазначена справа має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Частиною 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Суд звертає увагу на те, що позивачем (стягувачем) оскаржується бездіяльність Державної виконавчої служби України, яка полягає в тому, що не винесено постанови про проведення перевірки виконавчого провадження №17519197 та витребування його матеріалів та постанови про результати перевірки виконавчого провадження №17519197, тобто по конкретному виконавчому провадженню, яке було відкрито на підставі виконавчого документу, виданого Господарським судом міста Києва.
Відтак, зазначена скарга має розглядатись Господарським судом міста Києва, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 121-2 ГПК України.
Також суд хоче зазначити, що стосується справи №812/9448/13-а, яка розглядається Луганським окружним адміністративним судом, то вона стосується іншого виконавчого провадження, а саме: №12388651, яке було відкрито на підставі виконавчого листа №2а-3266/08 виданого 06.03.2009 Луганським окружним адміністративним судом.
Що стосується юрисдикції адміністративних судів то до їх юрисдикції належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження. Ці справи не є аналогічними та зважаючи на суд, яким було видано виконавчий документ, розглядаються за різними правилами процесуального законодавства.
Отже, з системного аналізу вищевикладених норм матеріального права, перевірка виконавчого провадження за заявою сторони виконавчого провадження є обов'язком Державної виконавчої служби України.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Розглянувши скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, заслухавши пояснення представника Державної виконавчої служби України та уважно дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне задовольнити скаргу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 22, 28, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -
1.Задовольнити скаргу №199 від 09.11.2013 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у справі №49/291.
2.Визнати незаконними дії Державної виконавчої служби України (04053, м. Київ, вул. Артема, 73) щодо розгляду заяви про перевірку виконавчого провадження №17519197 №177 від 27.06.2013 року.
3.Зобов'язати Державну виконавчу службу України (04053, м. Київ, вул. Артема, 73) провести перевірку виконавчого провадження №17519197, про що винести постанову про проведення перевірки виконавчого провадження №17519197.
4.Копію ухвали направити сторонам по справі, Управлінню державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області та Державній виконавчій службі України (04053, м. Київ, вул. Артема, 73).
Суддя А.В.Митрохіна