09.01.2014 року Справа № 912/37/13-г
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання Губенко Ю.Е.
представники сторін та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2013р. у справі № 912/37/13-г
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Тишківка
до відповідача: Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області, м. Кіровоград
- відділу Держземагенства у Добровеличківському районі Кіровоградської області, смт. Добровеличківка, Кіровоградська область
- фізичної особи ОСОБА_3, с. Тишківка, Добровеличківський район, Кіровоградська область
про визнання недійсним рішення, визнання переважного права на поновлення договору оренди землі.
У січні 2013р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області в якому просить суд, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 07.02.2013р.:
- визнати недійсним розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації № 812-р від 28.12.2012р. "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності в оренду громадянці для ведення фермерського господарства";
- визнати переважне право Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 116,7 га ріллі, яка розташована на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, на умовах, передбачених розпорядженням голови Добровеличківської районної державної адміністрації № 812-р від 28.12.2012р. "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності в оренду громадянці для ведення фермерського господарства".
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.03.2013р. у справі №912/37/13-г (суддя Тимошевська В.В.) у задоволенні позовних вимог про визнання переважного права Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 116,7 га ріллі, яка розташована на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, відмовлено.
Провадження у справі в частині визнання недійсним розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації № 812-р від 28.12.2012р. "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності в оренду громадянці для ведення фермерського господарства" на підставі п. 4. частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припинено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.03.2013р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2013р. касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.03.2013р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. скасовано, а справу № 912/37/13-г направлено на новий розгляд.
Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки листу від 17.12.2012р. який було надіслано позивачем відповідачу та в якому позивач погодився з'явитися до РДА для узгодження істотних умов договору оренди та подальшого погодження керівництвом райдержадміністрації переглянути пункти 8, 9 та внести зміни до пунктів 28, 32, 38, як і не дано оцінки твердженню позивача про те, що цим листом він фактично погодив істотні умови договору відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Під час нового розгляду справи позивачем подано до суду заяву від 04.09.2013р. про відкликання заяви про відмову від частини позовних вимог, за змістом якої просить вважати відкликаною та не розглядати подану до суду 20.03.2013р. представником позивача заяву про відмову від частини позовних вимог. Позовні вимоги просить розглядати в наступній редакції:
- визнати недійсним розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації № 812-р від 28.12.2012р. "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності в оренду громадянці для ведення фермерського господарства;
- визнати переважне право Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 116,7 га ріллі, яка розташована на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, на умовах, які були визначені розпорядженням голови Добровеличківської районної державної адміністрації № 812-р від 28.12.2012р. "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності в оренду громадянці для ведення фермерського господарства", а саме: терміном на 10 років з встановленням орендної плати в розмірі 4,1% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнта індексації.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2013р. у справі №912/37/13-г, яке підписано і оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 30.10.2013р (суддя Коротченко Л.С.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем порушено строк, який визначено Договором оренди (не пізніше 90 днів до закінчення строку дії договору), на подання письмового повідомлення про поновлення договору та не дотримано останнім вимог частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Не погодившись з рішенням господарського суду від 25.10.2013р., Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Кіровоградської області скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації № 812-р від 28.12.2012 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності в оренду громадянці для ведення фермерського господарства" та визнати переважне право Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 116,7га ріллі, яка розташована на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, на умовах які були визначені Розпорядженням голови Добровеличківської районної державної адміністрації № 812-р від 28.12.2012 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності в оренду громадянці для ведення фермерського господарства", а саме : терміном на 10 років з встановленням орендної плати в розмірі 4,1% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнта індексації.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що заява яка одержана Добровеличківською РДА 13.11.2012р. подана з дотриманням граничного місячного строку, визначеного частиною 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки строк дії договору закінчується 25.12.2012р., Крім того, скаржник вважає, що суд не надав оцінки порушенню відповідачем ч.5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" та ч. 4 ст.181 ГК України, а саме тим обставинам, що відповідач не узгодив з позивачем у встановленому законом порядку істотних умов договору оренди, на яких він мав бути поновлений, у зв'язку з чим фактично були порушені права позивача та створена ситуація за якої позивач не зміг у повній мірі реалізувати своє право на поновлення договору оренди за процедурою визначеною законом. Таким чином, вважає рішення господарського суду протиправним, необґрунтованим, та таким що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р. апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 була прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є. та призначена на 05.12.2013р.
Від Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області надійшов відзив (вх. 8527 від 02.12.2013р.) на апеляційну скаргу, в якому просять рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважають, що апеляційна скарга позивача обґрунтована з надуманих мотивів. В обґрунтування заперечень посилаються на ті підстави, що позивач у встановлений договором термін не повідомив Орендодавця про намір на поновлення договору, а районна державна адміністрація неодноразово листами- повідомленнями попередила орендаря, що заперечує у поновленні договору оренди землі.
Третя особа ОСОБА_3 надала відзив (вх. №8526/13 від 02.12.2013р.) в якому просить рішення господарського суду залишити без змін. В обґрунтування своїх заперечень посилається на ті підстави, що розпорядження голови Добровеличківської РДА № 812-р від 28.12.12р. прийнято після дати припинення Договору оренди землі, судових спорів на час прийняття рішення не було, отже вважає , що розпорядження було прийнято в межах чинного законодавства. Крім того, зазначає, що проект відведення земельної ділянки не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків, а отже не є підставою визнання права користування земельною ділянкою .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області; відділ Держземагенства у Добровеличківському районі Кіровоградської області відзиви на апеляційну скаргу не надали.
Під час розгляду справи в апеляційному суді представники сторін та третіх осіб в судове засідання не з'явились, сторони та треті особи належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання , що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду.
В зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, ухвалами суду розгляд апеляційної скарги відкладався 05.12.2013р. на 26.12.2013р., 26.12.2013р. на 09.01.2014р.
Враховуючи, що сторони належним чином були повідомлені про день та час розгляду скарги та строки розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі представників сторін.
В судовому засіданні 09.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, між відповідачем Добровеличківською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та позивачем приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) 18.11.2009р. укладено договір оренди землі, за яким відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 116,7га ріллі, яка розташована на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області.
Договір зареєстровано у Добровеличківському відділі ДП КРФ УДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2009 р. за №040936900.
Договір укладено на 3 роки. Після закінчення строку Договору позивач має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).
Земельна ділянка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (п. 14 Договору)
Дія договору припиняється у разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- придбання Орендарем земельних ділянок у власність;
- викуп земельних ділянок для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
- ліквідації юридичної особи - Орендаря (п. 36 Договору оренди землі).
Відповідно до Акту прийому - передачі земельна ділянка була передана позивачу в оренду.
За приписами ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтями 19 та 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років; закінчення строку дії договору оренди землі, на який його було укладено, є підставою для припинення договору оренди землі.
Частинами 1-3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі); орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Отже, наведеними вище положеннями ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору) та вказано на необхідні для цього умови, а саме: належне виконання орендарем обов'язків за умовами договору; повідомлення орендодавця у встановлений строк про намір поновлення договору шляхом надсилання листа-повідомлення і наданням останньому проекту додаткової угоди; досягнення між сторонами домовленості щодо істотних умов договору.
Відсутність будь-якої із зазначених вище умов, виключає можливість застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в частині набуття переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.
Пунктом 8 Договору оренди землі сторонами визначено, що Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, у цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст.629 Цивільного кодексу України).
Як на доказ належного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором оренди землі позивач посилається на лист без номеру і дати, в якому позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди землі, додатком до якого позивачем додано три примірники додаткової угоди та копію проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (а.с. 30 том 1).
Згідно відмітки, що розташована в нижньому правому куті аркуша, дане клопотання одержано начальником загального відділу апарату РДА 13.11.2012 р. (далі - клопотання від 13.11.2012 р., а.с. 30 том 1).
За змістом клопотання від 13.11.2012 р. позивач просив поновити договір оренди землі від 25.12.2009 р. № 040936900409 або внести зміни до вищевказаного договору оренди , до пунктів 8, 9, 10, 11 Договору оренди землі , а саме:
до розділу "Строк дії Договору":
пункт 8 - слово "3 (три) роки замінити словами "8 (вісім) років";
до розділу "Орендна плата":
пункт 9 - слова "3% від грошової оцінки земельної ділянки, проіндексованої у відповідності до коефіцієнта індексації 3,022, що становить 38002,58 грн. на рік" замінити словами "4% від грошової оцінки земельної ділянки";
пункт 10 - слова "з урахуванням індексів інфляції" замінити словами "з урахуванням коефіцієнтів індексації";
пункт 11 - слова "Щомісячно в рівних долях до 15 числа наступного місяця за звітним" замінити словами "відповідно до чинного законодавства".
Зі змісту Договору оренди землі вбачається, що пункти 8, 9, 10 та 11 Договору оренди землі, зміни саме до яких запропонував внести позивач у клопотанні від 13.11.2012 р., є, зокрема, істотними умовами Договору оренди землі, оскільки стосуються орендної плати та строку дії договору.
Факт направлення позивачем та отримання відповідачем клопотання від 13.11.2012 р. підтверджується листом-повідомленням Добровеличківської РДА за № 01-29/84/2 від 12.12.2012 р., зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечив у поновленні договору оренди землі на той саме строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а також не погодився із запропонованими позивачем у клопотанні від 13.11.2012 р. змінами до істотних умов договору оренди землі, вказав також на необхідність перегляду пунктів 8, 9, 28, 32, 38 договору оренди землі, у зв'язку з чим запропонував з'явитися до юридичного відділу апарату Добровеличківської РДА у строк до 25.12.2012р.(далі - лист-повідомлення від 12.12.2012 р., а.с. 31 том 1).
Отже, за своїм змістом лист-повідомлення від 12.12.2012 р. є відмовою відповідача від поновлення договору оренди землі, укладеного з позивачем, як на умовах, що були передбачені Договором оренди землі, а також і на умовах, запропонованих позивачем, які змінювали істотні умови даного Договору оренди землі.
У відповідь на лист-повідомлення від 12.12.2012 р. позивач заявою від 17.12.2012 р. погодився прибути до юридичного відділу апарату Добровеличківської РДА у строк до 25.12.2012 р. для узгодження істотних умов Договору оренди землі, шляхом перегляду пунктів 8, 9 та внесення змін до пунктів 28, 32, 38 Договору оренди землі (далі - заява від 17.12.2012 р., а.с. 32 том 1).
За своїм змістом заява від 17.12.2012 р. є лише згодою на пропозицію відповідача у запропонований строк з'явитися до юридичного відділу апарату Добровеличківської РДА для узгодження істотних умов Договору оренди землі, шляхом перегляду пунктів 8, 9 та внесення змін до пунктів 28, 32, 38 Договору оренди землі, тобто зміст даної заяви не свідчить ані про узгодження позивачем пунктів 8, 9, 28, 32, 38 Договору оренди землі, ані про погодження позивача з редакцією цих пунктів, з огляду на те, що лист-повідомлення від 12.12.2012 р. не містив в собі змісту умов Договору, в тому числі істотних умов Договору оренди землі, що містять пункти 8, 9, 28, 32, 38, що, в свою чергу, виключає можливість їх погодження позивачем.
Враховуючи наведене, доводи позивача про те, що заява позивача від 17.12.2012 р. є акцептом, оскільки свідчить про прийняття позивачем оферти відповідача, яку містить лист-повідомлення від 12.12.2012 р., не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами даної справи.
Позивач у визначений Орендодавцем строк до юридичного відділу не з'явився, після чого 26.12.2012 р. Добровеличківська РДА направила позивачеві лист-повідомлення за №01-29/90/1, в якому, посилаючись на ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та вказуючи про неявку ОСОБА_1 до РДА для узгодження істотних умов Договору оренди, повторно повідомила позивача про свої заперечення на поновлення Договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах та не погодження із запропонованими позивачем змінами до істотних умов Договору оренди землі (а.с. 35 том 1).
28.12.2012р. головою Добровеличківської РДА прийнято розпорядження про надання іншій особі - громадянці ОСОБА_3 згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка перебувала в оренді позивача за Договором від 18.11.2009р., в оренду для ведення фермерського господарства (а.с. 98 том 1).
Апеляційний суд вважає, що встановивши наведені вище обставини справи та перевіривши їх наданими у справі доказами, господарський суд дійшов правильного висновку про те, що вимога позивача про визнання за позивачем переважного права на поновлення Договору оренди землі є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Зі змісту укладеного сторонами Договору оренди землі вбачається, що договір укладено на три роки, виходячи з дати державної реєстрації Договору оренди землі, строк дії Договору закінчується 25.12.2012 р.
Договором оренди землі сторони визначили строк, протягом якого позивач, з метою поновлення договору на новий строк, використовуючи переважне на те право, повинен звернутися до Орендодавця із повідомленням про поновлення договору оренди землі, а саме: "не пізніше 90 днів до закінчення строку дії договору", а отже не пізніше 25.09.12 р.
Як вже зазначалось, приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (на момент звернення позивача до відповідача з клопотанням про поновлення договору) врегульовано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч.1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5).
Закон України "Про оренду землі", який є спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини сторін, вказує на обов'язок орендаря на вчинення певних дій, що передують процедурі поновлення договору оренди землі, а також вказує на дотримання орендарем строку, встановленого у договорі сторонами, саме у який орендар і має виконати зазначений обов'язок.
При цьому, встановлення ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" обмеження в 1 місяць, підлягає застосуванню лише у випадку, якщо договором оренди землі сторонами передбачено строк, що є менший ніж один місяць, в інших випадках має застосовуватись той строк, що визначений у договорі сторонами.
Отже, положеннями ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренди землі" перевага надана саме строку, який в договорі оренди землі узгодили сторони, обмежуючи лише його мінімальний поріг.
Одержане Добровеличківською РДА 13.11.2013 р. клопотання, яке по суті є повідомленням про поновлення договору оренди землі, позивачем подано з порушенням строку, встановленого Договором оренди землі (п. 8), оскільки за умовами Договору оренди землі орендар з метою набуття переважного права на поновлення Договору оренди мав письмово звернутися до Орендодавця не пізніше 25.09.2012 р., а фактично позивач звернувся лише 13.11.2012 р.(а.с. 30 том 1), що виходячи з положень ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позбавляє Орендаря переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.
Враховуючи порушення позивачем визначеного Договором оренди строку (не пізніше 90 днів до закінчення строку дії договору) на подання письмового повідомлення про поновлення договору та не дотримання останнім вимог ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", дана обставина виключає можливість застосування вказаної правової норми, оскільки її застосування обумовлено саме наявністю всіх визначених нею умов, зокрема, виконання орендарем обов'язку щодо своєчасного подання орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.
Відсутність хоча однієї із зазначених вище умов, відповідно виключає можливість набуття орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк.
В супереч вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, позивач не довів належними доказами факту набуття ним переважного права на поновлення Договору оренди землі.
Враховуючи, не дотримання Орендарем вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вимоги позивача щодо визнання за ним переважного права на поновлення договору оренди землі є безпідставними.
Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про визнання недійсним розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації № 812-р від 28.12.2012 р., з огляду на наступне.
Господарським судом встановлено, що позивач у визначеному ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порядку не набув переважного права на поновлення Договору оренди землі.
Враховуючи лист-повідомлення № 01-29/84/2 від 12.12.2012 р., за підписом першого заступника голови Добровеличківської РДА Кіровоградської області, який по суті фактично є запереченням Орендодавця у поновленні договору оренди землі (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"), Договір оренди землі не був поновлений та у відповідності до положень ст. 31 Закону України "Про оренду землі" (в редакції діючої на час закінчення строку дії договору) припинив свою дію, у зв'язку із закінчення строку, на який його було укладено, а саме 25.12.2012 р.
Таким чином 25.12.2012р. Договір оренди землі припинив свою дію.
Розпорядження голови Добровеличківської РДА № 812-р від 28.12.2012 р. прийнято після дати припинення Договору оренди землі, а тому не порушує прав позивача, зокрема, щодо права продовження користування останнім спірною земельною ділянкою, що виключає можливість визнання даного розпорядження недійсним з підстав, зазначених позивачем. До того ж, відповідачу у відповідності до положень Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (ст.ст. 21, 28, 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації") належить право розпоряджатись землями державної власності відповідно до закону.
Враховуючи наведене вище, апеляційний суд вважає, що господарський суд дійшов до правильного висновку про безпідставність вимог позивача та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Суд першої інстанції , також дійшов до правильного висновку, що заява позивача від 09.07.2012 р., в якій викладено клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (а.с. 16), не розцінюється судом як повідомлення відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки не містить в собі відомостей про такий намір, а тому не є належним доказом у справі.
Апеляційний суд не приймає доводи скаржника в тій частині, що суд не надав оцінки порушенню відповідачем ч.5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" та ч. 4 ст.181 ГК України, оскільки передбачений порядок розгляду листа-повідомлення з проектом додаткової угоди стосується повідомлень надісланих відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки встановлено порушення позивачем строків надіслання повідомлення, порядок їх розгляду не застосовується до спірних правовідносин.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись статтями 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2013р. у справі № 912/37/13-г залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2013р. у справі №912/37/13-г без змін.
Повний текст постанови складений
13.01.2014р.
Головуючий суддя Н.В. Пархоменко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко