Іменем України
21 травня 2013 р. Справа №801/3652/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М.,
секретар судового засідання - Ждан В.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача - Тітаренко Н.Г., довіреність від 08.01.2013 року,
від відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс"
до Управління Укртрансінспекція в АР Крим
про визнання незаконними дій, визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції в АР Крим про визнання незаконними дій відповідача з проведення рейдової перевірки 18.02.2013 року м. Сімферополь АС - Курортна, визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансінспекції в АР Крим про застосування фінансових санкцій №010040 від 25.03.2013 року. В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що перевірка, за результатами якої прийнято оскаржувану постанову, проведено посадовими особами відповідача з порушеннями приписів Закону України «Про автомобільний транспорт» та Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні адміністративного позову.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив.
Суд, враховуючі думку представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідка, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (ідентифікаційний код 31898522), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №632394 (а.с.9).
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Управління Укртрансінспекції в АР Крим 18.02.2013 року була проведена рейдова перевірка транспортних засобів за адресою: АС - Курортная, за результатами якої був складений акт №002247 проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт при здійсненні перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого відповідачем встановлені порушення законодавства, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», надання послуг регулярних перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 даного Закону, а саме: індивідуальної книжки водія.
На підставі висновків акту перевірки Управлінням Укртрансінспекції в АР Крим 25.03.2013 року була прийнята постанова №010040 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» фінансових санкцій в сумі 1700,00 гривень (а.с.8).
Перевіряючи правомірність прийнятої відповідачем постанови від 25.03.2013 року №010040, судом встановлено наступне.
Нормативно-правовим актом, що визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, є Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ.
З метою визначення процедури здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.
Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху.
При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Пунктами 12-19, 21 Порядку №1567 встановлено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок складається територіальним управлінням Головавтотрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин.
Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України "Про автомобільний транспорт"; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Строк проведення рейдової перевірки не перевищує трьох днів. У разі коли стан виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт потребує продовження перевірки, керівник органу державного контролю приймає рішення про продовження строку перевірки до п'яти днів, про що робить відмітку у завданні на перевірку.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт.
Як вбачається з акту №002247 від 18.02.2013 року проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт при здійсненні перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом під час перевірки відповідачем виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», надання послуг регулярних перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 даного Закону, а саме: індивідуальної книжки водія.
Суд зазначає, що на підтвердження своїх доводів стосовно відсутності підстав для встановлення вказаного порушення позивачем надано індивідуальну книжку водія ОСОБА_2 таб. НОМЕР_1 за лютий 2013 року, з якої вбачається, що колісним транспортним засобом ТЕМ 5А НОМЕР_2 16.02.2013 року, 17.02.2013 року, 18.02.2013 року та 19.02.2013 року були здійснені перевезення пасажирів по маршруту руху Сімферополь-Євпаторія. У графі «відмітки про перевірки» за вказані періоди відсутні записи про проведення перевірки або наявні порушення.
Аналіз наданих позивачем документів, спростовує висновки відповідача, щодо надання ТОВ «СімСітіТранс» послуг регулярних перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 даного Закону, а саме: індивідуальної книжки водія.
В силу ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В контексті з вищевикладеним, слід зазначити, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не підтверджена обґрунтованість прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій по відношенню до позивача, з боку відповідача навіть не надані заперечення проти позову та не забезпечена явка представника у судове засілання.
При цьому суд бере до уваги, що відповідачем заперечень на позов та документів, що стали підставою для висновку про відсутність у позивача індивідуальної контрольної книжки водія суду не надано, з огляду на що, суд приходить до висновку, що факт обґрунтованості прийняття постанови №010040 від 25.05.2013 року виявився не підтвердженим, а суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази, враховуючи те, що відповідачем не надано заперечень проти позову та не доведено правомірності своїх дій та рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафних санкцій №010040 від 25.03.2013 року є такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, стосовно вимог позивача про визнання незаконними дій відповідача з проведення рейдової перевірки 18.02.2013 року м. Сімферополь АС - Курортна, суд зазначає, що дії по проведенню перевірки не впливають на виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків позивача.
Виходячи з приписів статей 11, 17 КАС України , позивач має право звертатись до суду за захистом саме порушеного права, захисту підлягають лише ті права, свободи та інтереси, які порушені з боку суб'єкта владних повноважень, при цьому докази наявності такого порушення повинен надати саме позивач.
Крім того, суд зауважує, що у будь-кому випадку порушення суб'єктом владних повноважень порядку проведення перевірки не може бути підставою для скасування законного рішення, прийнятого у зв'язку з виявленням правопорушення.
Таким чином, суд зазначає, що для забезпечення відновлення порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» необхідно визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції в АР Крим про застосування фінансових санкцій №010040 від 25.03.2013 року.
За таких обставин, позовні вимоги підлягаю частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Враховуючі, що вимоги позивача задоволені частково, тому на користь позивача належить до повернення з Державного бюджету України пропорційно до частини задоволених вимог - 57,35 гривень.
Під час судового засідання, яке відбулось 21.05.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 24.05.2013 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції в АР Крим про застосування фінансових санкцій №010040 від 25.03.2013 року, прийняту стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 гривень.
3. В іншій частині позовних вимог -відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 57 (п'ятдесят сім) гривень 35 копійки.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.