Іменем України
19 грудня 2013 р. Справа №801/10390/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М.,
секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1., довіреність від 07.12.2012 року;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим
про спонукання до виконання певних дій,
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим із вимогами про зобов'язання відповідача скасувати арешт, накладений на нерухоме майно позивача на підставі постанови про арешт майна серії ВП №20004070 від 13.09.2010 року Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, згідно реєстраційного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №2439580 від 13.09.2010 року; зобов'язання подати заяву про виключення обтяження нерухомого майна (реєстраційний номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №2439580 від 13.09.2010 року) в реєстраційну службу Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим; встановити відповідачу для надання суду звіту про виконання строк 10 днів з набрання судовим рішенням законної сили.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконані у відповідача в 2010 році знаходилось виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №3-3408/2010 від 07.04.2008 року, виданого Залізничним районним судом м. Сімферополь 07.04.2008 року про стягнення з позивача на користь держави штрафу в сумі 340,00 гривень. В подальшому відповідачем було прийнято постанову про повернення виконавчого документу по п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», однак у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис №2439580 від 13.09.2010 року про арешт нерухомого майна, що порушує встановлене Конституцією України право позивача на вільне володіння, користування та розпорядження своєю власністю, через що ОСОБА_2 звернувся до суду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач, будучи завчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв щодо неможливості розгляду справи за відсутності його представника не надав, тому суд вважає можливим, у відповідності до положень ст. 128 КАС України, розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, встановив наступне.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 10.09.2013 року звернувся до Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим за отриманням виписки з Державного реєстру прав на нерухоме майно, зі змісту якої йому стало відомо про наявність в реєстрі запису про державну реєстрацію 13.09.2010 року обтяження прав власності у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим.
Позивач 11.09.2013 року звернувся до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим із заявою про надання інформації стосовного вказаного запису, на яку 17.09.2013 року отримав відповідь за вих. №03-50/26032. З наданої відповіді вбачається, що у Київському відділі державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим в 2010 році знаходилось виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №3-3408/2010 від 07.04.2008 року, виданого Залізничним районним судом м. Сімферополь 07.04.2008 року про стягнення з позивача на користь держави штрафу в сумі 340,00 гривень. В подальшому відповідачем було прийнято постанову про повернення виконавчого документу по п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Вказане виконавче провадження, яке було закінчено у 2010 році, знищено, у зв'язку із закінченням трирічного терміну зберігання завершених виконавчих проваджень. На звернення до Залізничного районного суду м. Сімферополь 18.10.2013 року про ознайомлення та фотокопіювання матеріалів адміністративної справи №3-3408/2008 року у відношенні ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, позивача повідомлено, що згідно алфавітного покажчика справ про адміністративне правопорушення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим за 2008 рік за номером справи №3-3408/2008 значиться адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 160 КУпАП. Також повідомленого, що згідно алфавітного покажчика справ по адміністративне правопорушення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим за 2008 рік у відношенні ОСОБА_2 до суду надходили адміністративні матеріали №3-3405/2008 року за ч.1 ст. 164 КУпАП та №3-3406/2008 року за ч.1 ст. 164 КУпАП. Позивач, посилаючись на той факт, що арешт відповідачем до цього часу не скасований, вважає, що є всі підстави для такого скасування та зобов'язання відповідача подати заяву про виключення обтяження нерухомого майна в реєстраційну службу Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та має право здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно з п. 5 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).
Аналогічні положення містились у Законі України "Про виконавче провадження", що діяв на час прийняття відповідачем постанови про повернення виконавчого документу стягувачу.
Частиною 2 статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідносин, передбачені наслідки завершення виконавчого провадження, де зазначено, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Суд звертає увагу, що у відповіді на заяву позивача від 11.09.2013 року державним виконавцем допущено помилку у номері виконавчого документу, який надходив на виконання до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим, що не заперечується відповідачем.
Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополь по справі №3-3406/08 від 07.04.2008 року ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ст. 164 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Таким чином, судом з'ясовано, що до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим 24.06.2010 року надходив виконавчий документ за №3-3406/08 від 07.04.2008 року, виданий Залізничним районним судом м. Сімферополь про стягнення з ОСОБА_2 штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Зазначена сума штрафу, накладеного постановою Залізничного районного суду м. Сімферополь по справі №3-3406/08 від 07.04.2008 року сплачена ОСОБА_2 у повному обсязі, про що свідчить квитанція №ПН652169Р від 11.12.2013 року, що свідчить про фактичне виконання вказаної постанови.
Таким чином, суд звертає увагу, що після повернення стягувачу виконавчого документу за №3-3406/08 від 07.04.2008 року, виданого Залізничним районним судом м. Сімферополь про стягнення з ОСОБА_2 штрафу в розмірі 340,00 гривень, державний виконавець у порядку положень Закону України "Про виконавче провадження" повинен був зняти арешт з майна ОСОБА_2 та подати відповідну заяву до реєстратора Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна, згідно п. 2.1. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 09.06.1999 року.
Приймаючі до уваги, що наявні у справі документи, свідчать, що після завершення виконавчого провадження не було прийнято мір по скасуванню арешту, накладеного на майно боржника під час виконавчого провадження з виконання постанови Залізничного районного суду м. Сімферополь по справі №3-3406/08 від 07.04.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 штрафу в розмірі 340,00 гривень, та при цьому, суд враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, а відповідачем не надано суду доказів в підтвердження правомірності існування арешту нерухомого майна ОСОБА_2, на підставі постанови про арешт майна серії ВП №20004070 від 13.09.2010 року Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, прийнятої у межах виконавчого провадження, яке було завершено та повернуто стягувачу виконавчий документ за №3-3406/08 від 07.04.2008 року, виданий Залізничним районним судом м. Сімферополь про стягнення з ОСОБА_2 штрафу в розмірі 340,00 гривень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
За таких обставин, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за доцільним стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 68,82 гривень.
Під час судового засідання, яке відбулось 19.12.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 23.12.2013 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративній позов задовольнити.
2. Зобов'язати Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим вчинити дії щодо скасування арешту, накладеного на нерухоме майно ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна серії ВП №20004070 від 13.09.2010 року Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, згідно реєстраційного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №2439580 від 13.09.2010 року
3. Зобов'язати Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим подати заяву про виключення обтяження нерухомого майна (реєстраційний номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №2439580 від 13.09.2010 року) в реєстраційну службу Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 68 (шістдесят вісім) гривень 82 копійки.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.