ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" січня 2014 р. Справа № 809/4044/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області
до відкритого акціонерного товариства «Коломийський завод сільськогосподарських машин»
про стягнення заборгованості в сумі 719493,62 грн., -
18.12.2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Коломийський завод сільськогосподарських машин» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 719493,62 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI не сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 03.11.2013 року в сумі 719493,62 грн.
Представник позивача на адресу суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 18). Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності суду не подав, про причини неявки суд не повідомив. Тому, суд вважає, що відповідач була належно повідомлена про дату, час і місце судового розгляду.
За таких обставин, відповідно до норм частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що відкрите акціонерне товариство «Коломийський завод сільськогосподарських машин» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00238180) 06.03.1995 року зареєстроване як юридична особа за адресою: вул. О.Пушкіна, 6, м. Коломия Івано-Франківської області, 78200, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.11.2013 року за №17500683 (а.с. 12-14).
Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно акту звірки стану поточної заборгованості, станом на 01.10.2013 року у відповідача обліковано борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 719493,62 грн. (а.с. 11).
Вказана заборгованість відповідача підтверджується дослідженими судом довідкою розрахунком заборгованості, карткою особового рахунку платника єдиного внеску та станом на 26.12.2013 року становить 719493,62 грн. (а.с. 8-10, 22).
Відповідно до повідомлення управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області від 30.12.2013 року за №20717/06 у провадженні адміністративного суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справи між тими сторонами, про той же предмет, з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору (а.с. 23).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі - Закон №2464-VI).
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 4 Закону №2464-VI відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У відповідності до вимог пункту 1 частини 2 статті 6 даного Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 вказаного Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною 5 статті 8 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Згідно абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно до вимог частини 12 статті 9 вказаного Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Судом установлено, що відповідачем не сплачено єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України за період з 01.01.2011 року по 03.11.2013 року на загальну суму 719493,62 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області становить 719493,62 грн.
Оскільки, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідачем не погашена, вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, тому позов слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 122, 128, 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Коломийський завод сільськогосподарських машин» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00238180) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 719493 (сімсот дев'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 62 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров
Постанова в повному обсязі складена о 11:30 год. 09.01.2014 року.