ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
08 січня 2014 року № 813/2166/13-а
10 год. 40 хв.
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий - суддя Коморний О.І.
секретар судового засідання Ячмінська Я.О.
у присутності:
позивача ОСОБА_1
відповідачі не прибули
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Богуцького Павла Петровича, посадової особи прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.
Обставини справи.
Позивач, ОСОБА_1, звернувся 25.03.2013 року до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними:
- рішення прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, викладене посадовцем Богуцьким П. у листі №9/659вих.12 від 24.09.2012р., щодо відмови від вжиття заходів по запобіганню і протидії корупційним проявам посадовців прокуратури регіону;
- дії посадової особи прокуратури регіону Богуцького П., пов'язані із наданням листом від №9/659 вих 12 від 24.09.2012р. неповної інформації та необґрунтованої відповіді на звернення від 25.08.2012р.
- бездіяльність посадової особи прокуратури регіону Богуцького П., пов'язану із невжиттям передбачених законодавством України заходів: - по ретельному і всебічному дослідженню і перевірці викладених у зверненні від 25.08.2012р. доводів і фактів; - по припиненню і документуванню факту корупційного адміністративного правопорушення, вчиненого гр. ОСОБА_3; - по поновленню позивача прав, порушених посадовцями прокуратури регіону через надання неповної і недостовірної інформації.
Ухвалою суду від 15.05.2013 року справу передано на розгляд Шевченківського районного суду м. Львова з огляду на те, що фактично позивачем оскаржується отримана за результатами розгляду заяви позивача відповідь відповідача викладена у листі №9-659 вих 12 від 24.09.2012 року, дії і бездіяльність відповідачів по розгляду заяви про адміністративне корупційне правопорушення та відмова у притягненні до відповідальності посадових осіб за корупційне адміністративне правопорушення.
Відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року ухвалу про передачу справи скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки Львівським апеляційним адміністративним судом під час розгляду апеляційної скарги позивача встановлено, що позивач оскаржує рішення , дії та бездіяльність відповідачів щодо неналежного реагування на його звернення від 25.08.2012 року та надання неповної і недостовірної інформації на це звернення викладеної у листі №9/659 вих 12 від 24.09.2012р. (а.с.81).
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не прибули, письмових заперечень на позов не подали.
Суд заслухав пояснення позивача, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та
Позивачем, ОСОБА_1, 25.08.2012 року подано військовому прокурору західного регіону України Богуцькому П.П. заяву про адміністративне корупційне правопорушення, вчинене заступником військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_3(а.с.7-8), у якій позивач зважаючи на у ній наведене, враховуючи, що заступником військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_3 вчинене корупційне правопорушення, просив, відповідно до норм чинного законодавства, вжити заходи по його припиненню і документуванню, склавши стосовно гр. ОСОБА_3 протокол про адміністративне корупційне правопорушення, а про результати розгляду заяви просив повідомити письмово із направленням копії протоколу про адміністративне корупційне правопорушення на гр. ОСОБА_3 (а.с.8).
Листом №9/659 вих 12 від 24.09.2012р. (а.с.9) за підписом прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері П. Богуцького позивача повідомлено, що: "Прокуратурою Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері отримано та розглянуто звернення від 25 серпня 2012 року щодо вчинення, на Вашу думку, адміністративного корупційного правопорушення заступником військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_3
Доводи щодо вчинення ОСОБА_3 адміністративного корупційного правопорушення в ході розгляду не знайшли свого підтвердження, а тому не має підстав для притягнення його до будь-якої відповідальності.
Прийняте за зверненням рішення Ви в праві оскаржити в Генеральну прокуратуру України та до суду".
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін визначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
З огляду на ту обставину, що Львівським апеляційним адміністративним судом зроблено в ухвалі від 22.10.2013 року висновок, що позивач оскаржує рішення, дії та бездіяльність відповідачів щодо неналежного реагування на його звернення від 25.08.2012 року та надання неповної і недостовірної інформації на це звернення викладеної у листі №9/659 вих 12 від 24.09.2012р. (а.с.81), спірні правовідносини склалися з приводу розгляду звернення позивача від 25.08.2012 року та надання неповної і недостовірної інформації на це звернення викладеної у листі №9/659 вих 12 від 24.09.2012 р.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює, згідно преамбули, Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року N 393/96-ВР у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон N 393/96-ВР).
Закон N 393/96-ВР, згідно преамбули, також забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Громадяни України мають право згідно з ч.1.ст.1 Закону N 393/96-ВР звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян, відповідно до ч.1 ст.3 Закону N 393/96-ВР слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги
Відповідно до ч.3 та ч.4 Закону N 393/96-ВР, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають відповідно до ч.1 ст.7 Закону N 393/96-ВР обов'язковому прийняттю та розгляду, а якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно згідно з ч.3 цієї ж статті в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону N 393/96-ВР, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань), при цьому згідно з ч.3 та ч.4 цієї ж статті, відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки, а рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно з ч.1 ст.20 Закону N 393/96-ВР, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів, однак відповідно до ч.2 цієї ж статті, на обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Відповідно до ст. 19 Закону N 393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З матеріалів справи судом встановлено, що подане ОСОБА_1 25.08.2012 року військовому прокурору західного регіону України Богуцькому П.П. звернення у вигляді заяви про адміністративне корупційне правопорушення, вчинене заступником військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_3 (а.с.7-8), розглянуто відповідачами у порядку, спосіб та строк встановлені Законом України «Про звернення громадян» і позивачеві листом №9/659 вих 12 від 24.09.2012р. (а.с.9) за підписом керівника письмово повідомлено позивача про результати перевірки заяви і суть прийнятого рішення згідно ст. 19 Закону України «Про звернення громадян».
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи дії відповідачів при розгляді звернення позивача від 25.08.2013 року на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України суд дійшов висновку, що вимоги ч.3 ст.2 КАС України відповідачами дотримані.
Незгода позивача з прийнятим рішенням за результатами розгляду його звернення не свідчить про порушення його прав відповідачами.
Перевірка наявності чи відсутності підстав для притягнення посадової особи відповідача до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення не відноситься до компетенції Львівського окружного адміністративного суду, який не може підміняти собою орган уповноважений здійснювати провадження у справах про адміністративні корупційні правопорушення чи підміняти місцевий загальний суд, як адміністративний, якому предметно підсудні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, з передачею справи до якого позивач не погодився.
З урахуванням вищенаведених норм законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставні, необґрунтованими, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 13.01.2014 р. о 10:00 год.
Суддя Коморний О.І.