Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 жовтня 2013 р. Справа №2а/0570/14108/2012
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:00 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., при секретарі Кушнерьовій К.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області до Державного підприємства "Торезантрацит" в особі відособленого підрозділу «Шахтоуправління Волинське" про стягнення заборгованості по пені в розмірі 192854,85грн.,-
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області (надалі - позивач, Відділення Фонду) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Торезантрацит" в особі відособленого підрозділу "Шахтоуправління Волинське" про стягнення заборгованості по пені в розмірі 192854,85грн.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач зареєстрований у Фонді як страхувальник і повинен дотримуватися вимог спеціального Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Відповідно до розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відповідно до акту перевірки правильності нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 56/04-12 від 20.09.2012 нарахована пеня в сумі 192854,85 грн.
А тому, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків.
Сторони через канцелярію суду надали заяви про розгляд справи без їх участі.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд встановив наступне.
Державне підприємство "Торезантрацит", є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32366906, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, взятий на облік як платник страхових внесків до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької 3 травня 2001 року згідно із страховим свідоцтвом.
Відповідач - Державне підприємство "Торезантрацит" є юридичною особою, має в своєму складі відокремлений підрозділ "Шахтоуправління Волинське", який зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області, як зазначено а акті перевірки.
Відповідно до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 року №2272-ІІІ, із змінами та доповненнями.
Судом встановлено, що 05 вересня 2011 відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відокремленого підрозділу "Шахтоуправління Волинське" державного підприємства "Торезантрацит" за період з 01.09.2010 року по 05.09.2011 року. Результати перевірки викладені в акті № 84/04-12 від 05.09.2011 року.
Відповідно до Акту перевірки правильності нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 84/04-12 від 05.09.2011 заборгованість по страховим внескам складає 2428488,38 грн., з яких недоїмка - 2034162,99 грн., пеня - 394325,39 грн., за період з 01.09.2010 року по 05.09.2011 року.
20 вересня 2012 відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відокремленого підрозділу "Шахтоуправління Волинське" державного підприємства "Торезантрацит" за період з 06.09.2011 року по 20.09.2012 року. Результати перевірки викладені в акті № 56/04-12 від 20 вересня 2012 року, який отримано головним бухгалтером підприємства із запереченнями. Крім того, суд зазначає, що пеня у розмірі 192854,85 грн. виникла за період з 06.09.2011 року по 20.09.2012 року згідно акту перевірки позивача.
Відповідно до Акту перевірки правильності нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 56/04-12 від 20.09.2012 року нарахована пеня в сумі - 192854,85 грн., за період з 06.09.2011 року по 20.09.2012 року на підставі саме Інструкції № 36.
Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " від 23.09.1999 року № 1105-XIV в редакції Закону України № 435-V від 12 грудня 2006 року, що діяла до 01 січня 2011 року, за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.
Суд зазначає, що Закону, який передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) даного виду страхування, не існує.
Пунктом 2 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" від 30.11.2010 року № 31, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 року за №1286/18581 визначено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134.
Відповідно до пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-7/99, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним, чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
Згідно з абз. 4 вказаного рішення Конституційного Суду України відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.
Так, пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами.
Конституцій Суд України Рішенням від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (пункт 1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння. Зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини четвертої статті 150 Конституції України, з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України.
З огляду на вищевикладене погодити позицію позивача, що правовою підставою стягнення пені є Інструкція № 36, затверджена постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 12 липня 2007 року, не передбачається можливим.
Суд зазначає, що з 01.01.2011 року частину 2 статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ", якою було передбачено стягнення пені за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника згідно із законом, виключено відповідно до Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Крім того, 01.01.2011 року постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України втратила чинність згідно з постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 31.
Застосувати до спірних правовідносин Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не передбачається можливим, оскільки вони стосуються заборгованості, що виникла до 01 січня 2011 року.
Таким чином, законодавець надав позивачеві з 01 січня 2011 року право стягнення сум штрафних санкцій, пені, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав. Механізму ж нарахування пені, яка є видом відповідальності платника за несвоєчасну сплату внесків з 01 січня 2011 року, передбачену певним законом не існує, що, в свою чергу унеможливлює нарахування пені після вказаної дати.
Отже, виходячи з аналізу норми, покладеної в основу застосування санкцій у виді нарахування пені, то вона діяла в період до 1 січня 2011 року, і саме в цей проміжок часу вона визначала склад правопорушень, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення і відповідальність за нього.
На час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про нарахування пені, що відображено в акті перевірки та невиконання якого стало підставою для звернення до суду з даним позовом, правових норм, які б встановлювали відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, не існувало.
Між тим, суб'єктом владних повноважень актами перевірок з відповідача стягнуто пеню, яка нарахуванню не підлягала, що свідчить про те, що суб'єкт владних повноважень помилково застосував норми матеріального права в частині нарахування пені.
Дана правова позиція викладена в ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 у справі №2а/0570/14110/2012.
Також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2013 року у справі № 2а/0570/14544/2011.
На підставі наведеного вище, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області до Державного підприємства "Торезантрацит" в особі відособленого підрозділу "Шахтоуправління Волинське" про стягнення заборгованості по пені в розмірі 192854,85 грн. - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Аканов О.О.