про залишення позовної заяви без руху
24 грудня 2013 року № 810/7007/13-а
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
доУправління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області
проскасування рішення, -
24.12.2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області про скасування рішення.
В позовних вимогах позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення начальника територіального управління пенсійного фонду в місті Білій Церкві Дебольської В.І. про нарахування заборгованості по сплаті страхового внеску в сумі 6125, 86 гривень, відповідно до наданої відповіді від Білоцерківської ОДПІ.
Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позивач не належним чином оформив позовну заяву, згідно форми, змісту та вимогам до позовної заяви, передбачених статтями 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, позивачем не було надано вимоги про сплату єдиного внеску, яка є рішенням, яке впливає на зміну майнового стану позивача.
Відповідно до пункту 4 статті 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями), орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Позивач у позовній заяві посилається на незгоду з відповідями Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області від 22.10.2013 року № 10372/Т-01/1 та Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 01.11.2013 року № 1463/728/1703 в частині нарахування єдиного внеску у розмірі 6125, 86 гривень.
Суд звертає увагу позивача, що вимога - це рішення, яке несе певні матеріальні наслідки. Щодо письмових відповідей УПФУ у місті Білій Церкві Київської області від 22.10.2013 року № 10372/Т-01/1 та Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 01.11.2013 року № 1463/728/1703 на запити позивача, то такі документи не впливають на права та обов'язки позивача, зокрема на його майновий стан, а носять лише інформаційний характер.
Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Саме вимога про сплату недоїмки є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства.
В силу положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем до позовної заяви не додано доказу сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставку судового збору встановлено як 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
В той же час, частиною першою статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», який вступив в дію з 01.01.2013 року, встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1 147 гривень.
Однак, фактично, позивач за подання адміністративного позову судовий збір не сплатив.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суд визнав за можливе залишити позовну заяву без руху.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим частиною другою та третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів та обов'язком надати доказ сплати судового збору у розмірі, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає формі, змісту та вимогам, передбаченим статтями 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України з належними доказами на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, а саме, в разі наявності - вимоги про сплату недоїмки у двох примірниках та оригінал доказу сплати судового збору за вимоги майнового характеру у розмірі, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області про скасування рішення, - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 08 січня 2014 року.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявникові.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Шевченко А.В.