11 грудня 2013 року 2а-888/11/1070
м. Київ
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари-землеустрій» до Державної інспекції України з контролю за цінами про скасування рішення №139 від 26.10.2010,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство Броварської міської ради «Бровари-землеустрій» (далі-позивач, підприємство) з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області (далі-відповідач, інспекція) про скасування рішення №139 від 26.10.2010.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач дійшов помилкового висновку про необґрунтоване отримання позивачем коштів за надання послуг замовникам послуг із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку, при передачі земельних ділянок у власність громадянам. Зазначає, що підготовчі роботи зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку не передбачають у якості самостійного заходу розробку технічної документації та створення топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, а лише передбачають підбір планово-картографічних матеріалів. Розробка такої документації виходить за межі поняття «робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку» та є самостійним видом робіт із землеустрою. Крім того, Інструкцією не передбачений порядок складання технічної документації та не визначений її зміст. Стверджує, що документація по складанню державних актів на право власності на земельну ділянку, яка розроблялась КП «Бровари-землеустрій» на виконання укладених підприємством договорів з громадянами України, відповідає вимогам щодо складу технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, який визначений Законом України «Про землеустрій». Крім того, окремі із вказаних відповідачем осіб оформлювали земельні ділянки не у порядку приватизації, а на підставі інших правочинів (отримання у власність шляхом спадкування чи купівлі-продажу).
Представник позивача 11.12.2013 подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибув і надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. До суду подав письмові заперечення, в яких зазначено, що під час перевірки документів, які б підтверджували передачу права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами інспекції не було надано. Стверджує, що позивач при визначенні ціни в договорі зобов'язаний був встановити її в розмірі, що не перевищує граничну вартість, визначену в Законі України «Про захист конституційних прав громадян на землю». Позивачем порушено ч.2 ст.1 Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю», у зв'язку з чим до нього застосовано економічні санкції за порушення державної дисципліни цін. Розрахунок необґрунтовано отриманої підприємством суми виручки здійснено на підставі наданих під час перевірки документів.
У порядку процесуального правонаступництва судом здійснено заміну первинного відповідача на Державну інспекцію України з контролю за цінами (далі-відповідач, інспекція).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.
Комунальне підприємство Броварської міської ради «Бровари-землеустрій» є юридичною особою, що зареєстрована 28.07.2006 виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області. Позивач на час вчинення спірних дій мав ліцензії по проведенню робіт із землеустрою (за наступними кодами Єдиного ліцензійного реєстру): 57.01.04; 57.01.08; 57.01.09; 57.01.10; 57.01.11 (крім ведення державного земельного кадастру), 57.01.12; 57.01.13 та по виконанню топографо-геодезичних, картографічних робіт (за наступними кодами Єдиного ліцензійного реєстру) 43.02.02, 43.03.04, 43.05.04.
На виконання наказу від 06.10.2010 №416 та листа Броварської міжрайонної прокуратури від 08.09.2010 №3798 інспекцією проведено позапланову перевірку Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари-землеустрій» за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів за період з 01.01.2009 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт №286 від 20.10.2010.
Перевіркою встановлено, що за період з 20.10.2009 по 14.07.2010 підприємством при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку при безоплатній передачі їх у власність громадян відповідно до ст.121 Земельного кодексу України, безпідставно нараховано і отримано з громадян - замовників послуг (робіт) плату за послуги, що відповідно до діючого законодавства являються роботами із землеустрою (обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою), яка перевищує законодавчо встановлену (9 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 153 грн). Таким чином, підприємством порушено вимоги ст.1 Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю». В результаті перевірки встановлено, що за період з 07.10.2009 по 14.07.2010 КП «Бровари-землеустрій» необґрунтовано нараховано та отримано від замовників робіт (послу) додаткову виручку у розмірі 13714,01 грн.
Не погодившись з висновками перевірки позивач подав до інспекції заперечення на акт перевірки, які відповідачем 05.11.2010 відхилено.
За результатами перевірки інспекцією винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №139 від 26 жовтня 2010 року, з яких необґрунтовано отримана сума виручки - 11974,01 грн, штраф - у розмірі 23948,02 грн.
Установлено, що позивачем у жовтні-грудні 2009 р. та у лютому, квітні, червні, липні 2010 року укладено 19 договорів із замовниками таких послуг. Так, договір 159ф-09 від 07.10.2009 укладено із замовником ОСОБА_1, вартість робіт становить 1500 грн; договір від 07.10.2009 №150ф-09 - із замовником ОСОБА_2 на суму 1500 грн; договір від 20.10.2009 №166ф-09 - із замовником ОСОБА_3 на суму 1000 грн; договір від 23.10.2009 №168ф-09 - із замовником ОСОБА_4 на суму 1600 грн; договір від 29.10.2009 №174ф-09 - із замовником ОСОБА_5І на суму 1000 грн; договір від 13.11.2009 №188ф-09 - із замовником ОСОБА_6 на суму 2400 грн; договір від 24.11.2009 №190ф-09 - із замовником ОСОБА_7 на суму 1200 грн; договір від 27.11.2009 №192ф-09 - із замовником ОСОБА_8 на суму 1200 грн; договір від 02.12.2009 №196ф-09 - із замовником ОСОБА_9 на суму 1200 грн; договір від 21.12.2009 №205ф-09 - із замовником ОСОБА_10 на суму 2400 грн; договір від 22.12.2009 №206ф-09 - із замовником ОСОБА_11 на суму 1200 грн; договір від 15.02.2010 №11ф-10 - із замовником ОСОБА_12 на суму 944,40 грн; договір від 17.02.2010 №15ф-10 - із замовником ОСОБА_13 на суму 944,40 грн; договір від 14.04.2010 №33ф-10 - із замовником ОСОБА_14 на суму 1200 грн; договір від 14.04.2010 №34ф-10 - із замовником ОСОБА_14 на суму 1200 грн; договір від 20.04.2010 №35ф-10 - із замовником ОСОБА_15 на суму 1200 грн; договір від 24.06.2010 №47ф-10 - із замовником ОСОБА_16 на суму 1200 грн; договір від 09.07.2010 №51ф-10 - із замовником ОСОБА_17 на суму 2400 грн; договір від 14.07.2010 №52ф-10 - із замовником ОСОБА_18 на суму 1200 грн.
Предметом всіх договорів є виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельні ділянки (для ведення садівництва, для обслуговування успадкованого жилого будинку, господарських будівель і споруд) та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки.
До кожного договору сторонами укладено протокол погодження договірної ціни на виконання робіт, в яких зазначено суми, які передбачено договорами, та акти приймання-передачі виконаних робіт (т.1 а.с.48-66). На проведення земельно-кадастрової інвентаризації земельних ділянок громадян позивачем складено кошторис від 01.03.2010 в якому визначено суми за виконання робіт (т.1 а.с.67-68). На підтвердження здійснення сплати сум по укладеним договорам позивач надав до суду виписки по рахунках (т.1 а.с.176-186).
Позивачем на вимоги укладених договорів виготовлені пакети технічної документації (т.2 а.с.6-189). При дослідженні технічної документації встановлено, що особам ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1 підставою для розробки технічної документації стали правовстановлюючі документи на виконання цивільно-правових угод (свідоцтво про право на спадщину за законом та договір купівлі-продажу земельної ділянки), які підтверджують перехід права власності від інших громадян, разом з тим, для всі інших підставою розробки технічної документації стали рішення органу місцевого самоврядування стосовно громадян у разі первинного отримання та приватизації землі.
Як вбачається з матеріалів справи, при визначенні розміру санкцій позивач керувався приписами ст.250 ГК України, згідно з якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення. Тому при прийнятті рішення про застосування цих санкцій позивач врахував лише необґрунтовано одержану суму виручки, не беручи до уваги суми по договорах із гр. ОСОБА_2, ОСОБА_1, де сплинув визначений цією статтею строк.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю» від 20.01.2005 року встановлено, що вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки при безоплатній передачі їх у власність громадянам України відповідно до ст. 121 Земельного Кодексу України не може перевищувати дев'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або 153 грн.
Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» передбачений перелік видів робіт із землеустрою, які виконуються при виготовленні документації із землеустрою, а саме (обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, з виготовленням плану земельної ділянки, складеної за результатами кадастрової зйомки та кадастровий план земельної ділянки.). Вищенаведені роботи відносяться до робіт із землеустрою по виготовленню документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки. Виготовлення технічної документації із землеустрою є однією з умов та підстав отримання Державного акту, що посвідчує право власності на земельну ділянку.
Статтею 56 Закону України "Про землеустрій" визначено вичерпний перелік технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Відповідно до переліку, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; є) кадастровий план земельної ділянки; ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.
Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 632 ЦК України передбачено, що у випадках встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам України із земель державної та комунальної власності, а отже, якщо земельна ділянка перейшла до громадянина не внаслідок такої передачі, а внаслідок цивільно-правових угод або спадкування, положення Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю» не застосовується.
Отже, перелік робіт, які виконує позивач, відповідно договорів на виконання робіт по оформленню Державного акта на право власності на земельну ділянку і які передбачені Кошторисом на виконання проектно-вишукувальних робіт та оформлення документів є роботами із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, вартість яких не повинна перевищувати 153 грн.
Згідно зі статтею 14 Закону України від 03.12.1990 № 507-XII "Про ціни і ціноутворення", вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Відповідно до п. 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за N 1047/6238, необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки за належністю.
Згідно з п.п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за №1047/6238, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що на вказані роботи, відповідно ст.1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю", встановлена гранична вартість - 153 грн, яку позивачем у більшості випадків не дотримано.
Разом з тим, судом встановлено, що розробка технічної документації ОСОБА_6 та ОСОБА_11 здійснювалась на підставі інших правочинів, що підтверджують наявні у справі правовстановлюючі документи (свідоцтво про право на спадщину за законом та договір купівлі-продажу земельної ділянки), тому у такому випадку наведені приписи норм Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю» не застосовуються.
Таким чином, позивач при встановленні плати за проведення робіт із землеустрою по виготовленню документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_11 діяв відповідно до чинного законодавства і не повинен був обмежувати згідно з цим Законом розмір плати (тарифів) на послуги із землеустрою.
Отже, рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області від 26.10.2010 №139 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін підлягає скасування частково (в сумі визначення санкцій за договорами з ОСОБА_6 - 2 земельні ділянки, сума 1240 грн, та ОСОБА_11 - сума 620 грн, а всього у загальному розмірі 1860 грн).
Згідно з додатковим розрахунком, наданим відповідачем, у разі наявності під час перевірки документів щодо цих осіб, сума виручки по яких складає 1860 грн, перерахунок суми необґрунтовано отриманої виручки позивачем було б змінено і він би складав 10114,01 грн, а сума штрафу в подвійному розмірі склала б 20228,02 грн. Отже, сума подвійного штрафу по цих особах складає 3720 грн, а загальна сума адміністративно-господарських санкцій необґрунтовано отриманої виручки за цих осіб (1860+3720) складає 5580 грн. Суд погоджується з наведеними розрахунками відповідача.
Відповідно до ч.3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 3,40 грн, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Оскільки судом задоволено частину заявлених позовних вимог (5580 грн - 15,5%), то у відповідності до правил розподілу судових витрат, встановлених частинами 1 і 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню на користь позивача з Державного бюджету України підлягає сума сплаченого судового збору в сумі 53 коп.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області №139 від 26 жовтня 2010 року в частині застосування до Комунального підприємства Броварської міської ради "Бровари-землеустрій" адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін на суму 5580 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства Броварської міської ради "Бровари-землеустрій" частину сплаченого судового збору у розмірі 53 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Журавель В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 грудня 2013 р.