Головуючий у 1 інстанції - Булгакова Г.В.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
09 січня 2014 року справа №422/5640/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Шишова О.О., Сіваченка І.В., Васильєвої І.В.., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на постанову Перевальського районного суду Луганської області від 28 листопада 2013 року у справі № 422/5640/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м Перевальському районі Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Перевальського районного суду Луганської області задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м Перевальському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії та виплати недоотриманої суми.
Визнані протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії згідно ст.37 Закону України "Про державну службу".
Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області № 49 від 18 вересня 2013 року про відмову ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії, з урахуванням усіх складових її заробітної плати /отриманих виплат/, що повинні входити у розрахунок пенсії, у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, та сум нарахованої індексації за останні 24 календарні місяці роботи, на які були нараховані та фактично сплачені внески у повному обсязі.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити перерахунок пенсії та виплачувати ОСОБА_2 пенсію, виходячи з розміру 83 % від суми заробітної плати, включаючи усі складові заробітної плати /отриманих виплат/, у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, сум виплаченої щомісячної індексації заробітної плати за останні 24 календарних місяці роботи, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з 01 вересня 2013 року.
З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що позивач отримує пенсію призначену за нормами ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі заробітної плати державного службовця визначеному ч. 2 ст. 33 зазначеного Закону, тобто без сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати, оскільки вони не належить до заробітної плати та до інших надбавок. Законних підстав для врахування зазначених сум під час розрахунку пенсії не має. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Встановлено та не заперечувалося представником відповідача, що ОСОБА_2 з 14.05.2009 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області та отримує пенсією відповідно до Закону України "Про державну службу".
З заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_2 від 13 вересня 2013 року, вбачається, що вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області з вимогою про перерахунок пенсії, з урахуванням всіх складових сум заробітної плати /надбавок, премій, індексацій, матеріальної допомоги/ які не були враховані при виході на пенсію /а.с.05/.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області № 49 від 18 вересня 2013 року ОСОБА_2 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії згідно ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та ст.37 Закону України "Про державну службу", оскільки індексація та матеріальна допомоги не є надбавками та не можуть бути враховані для розрахунку пенсії /а.с.07/.
Відповідно до довідки № 02-12/1916 від 11 вересня 2013 року, виданої Городищенською селищною радою Перевальського району Луганської області про складові заробітної плати /за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією/, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", на всі виплати (надбавки, премії та інші), які включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Управління пенсійного фонду України в Луганській області дійсно отримувало ці страхові внески з сум матеріальної допомоги, індексації та грошової винагороди державного службовця /а.с.8-9/.
Дані про сплату внесків підтверджуються також даними "Індивідуальних відомостей про застраховану особу" /форма ОК-5/ з системи персоніфікованого обліку відомостей Пенсійного фонду України /а.с.11-12/.
Ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Ст. 2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частинами 6 та 7 вказаної статті Закону передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Тобто, сам ж Закон і відносить до складових заробітної плати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці /виплат, доходу/, на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу /прибутку/, сукупного оподатковуваного доходу /граничної суми заробітної плати /доходу/, з яких справляються страхові внески /збори/ до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку /виплат, доходу/.
Ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати /доходи/, що враховуються в заробітну плату /дохід/ застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу /заробітної плати/ враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані /обчислені/ та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток /дохід/ застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року № 21-430а11, що відповідно до ст. 2442 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Крім того, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення має систематичний характер, видавалась щорічно і являлась об'єктом для нарахування і утримання страхових внесків до пенсійного фонду. А матеріальна допомога разового характеру надається роботодавцем у непередбачених /екстрених/ випадках окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання і не є об'єктом для нарахування і утримання страхових внесків до пенсійного фонду.
Таким чином, відповідна матеріальна допомога, що була виплачена позивачеві згідно наданої довідки, входить до складу фонду оплати праці.
Порядок нарахування та сплати єдиного внеску визначений Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України " 21-5 від 27 вересня 2010 року.
Згідно з п.п. 4.3.5 зазначеної Інструкції визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13 січня 2004 року.
Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1170 від 22 грудня 2010 року.
Відповідно до п.п. 14 зазначеного Переліку видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами; на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, коли необхідність її отримання виникла раптово, за умови подання заяви, а її розмір визначається адміністрацією підприємства, не є базою для нарахування єдиного внеску.
Відповідно до п.п. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників /на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом, крім сум, зазначених у п. 3.31/, відноситься до заробітної плати як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а отже, є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.
Крім того, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається із суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Відповідно до вимог ст. 371 Закону України "Про державну службу" у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що види оплати праці та інші виплати, які враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для перерахунку пенсії, не повинні виходити із складової заробітної плати, яку отримував державний службовець на час виходу на пенсію, оскільки таке звуження суперечить ст. 371 Закону України "Про державну службу".
Враховуючи наведене, а також те, що на виплачені позивачу суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та щомісячної індексації заробітної плати нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання дій відповідача неправомірними та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області № 49 від 18 вересня 2013 року та про проведення перерахунку та виплати їй пенсії, виходячи з усіх складових заробітної плати /отриманих виплат/, у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, та для вирішення соціально-побутових питань, сум виплаченої їй щомісячної індексації заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягають повному задоволенню.
Розглядаючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок їй пенсії в розмірі 83 % від суми заробітної плати, суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" /в редакції на момент виходу позивача на пенсію/ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі розмір пенсії збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Встановлено та не заперечувалося відповідачем, що позивач ОСОБА_2 пропрацювала на службі органів місцевого самоврядування та має стаж роботи, внаслідок якого пенсія повинна їй виплачуватися в розмірі 83 % від суми заробітної плати.
Посилання представника відповідача на те, що на теперішній час внесено зміни до ст. 37 Закону України "Про державну службу", якою передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд першої інстанції не прийняв до уваги, оскільки пенсія була призначена під час дії Закону, якою передбачено призначення їй пенсії в розмірі 83 % від заробітної плати, під час призначення їй пенсії не були враховані всі складові її заробітної плати, перерахунок пенсії з іншого розміру заробітної плати призведе до порушення її права на соціальний захист, оскільки ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні зміни до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки позивачем ОСОБА_2 заяву про перерахунок пенсії подано до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області 13 вересня 2013 року, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01 вересня 2013 року.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на постанову Перевальського районного суду Луганської області від 28 листопада 2013 року у справі № 422/5640/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Перевальського районного суду Луганської області від 28 листопада 2013 року у справі № 422/5640/13-а - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
І.В.Васильєва