про повернення позовної заяви
09.01.14р. Справа № 904/53/14
Суддя Манько Г.В. , розглянувши матеріали
за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт"
про стягнення 34 730 грн. 84 коп.
Позовна заява Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області підлягає поверненню з наступних підстави:
Вимогами статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до ст.57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Суд не приймає в якості належного доказу направлення Відповідачеві - поштовий опис вкладення, поданий позивачем від 25.12.13 року, оскільки з опису вкладення вбачається, що на адресу відповідача не направлено клопотання про звільнення від сплати судового збору та завірену копію довідки з ЄДРПОУ серія АА №697870.
Таким чином позивачем не в повному обсязі направлено додатки до позову, що є порушенням вимог 54, 56, 57, 63 Господарського процесуального кодексу України.
Будь - яких виключень з приводу не направлення відповідачу будь - яких копій документів, які є додатками до позову приписи ст. 56 Господарського процесуального кодексу України (редакція з 19.05.2011р.) не містять. Отже позивач зобов'язаний направити відповідачу усі без винятку копії документів, які є додатками до позовної заяви, поданої до господарського суду.
Вимогами Господарського процесуального кодексу України, а саме ст. 32, 36 передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення до правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими засобами. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаціно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно п. 5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч зазначених вимог позивачем до позову долучено додатки, а саме довідку від 13.11.13р., лист від 13.11.13р. та лист від 08.01.2013р. не належним чином засвідчені, а саме без зазначення слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Відповідно вимог ч.1 п.3 ст. 63Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не надано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, оскільки письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Також слід зазначити, що копії документів, долучених до матеріалів справи, завірені Гапоненко М.В, однак всупереч приписів ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 237, 243, 244, 245 Цивільного кодексу України, позивачем до позовної заяви не долучено довіреності, іншого акту юридичної особи, яка б надавала право вказаній особі від свого імені завіряти копії матеріалів позовної заяви.
Позивачем до позову додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
За приписами п.1 і 2 ст. 8 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З огляду на зазначені приписи, Вищий господарський суд України п. 3.1. Постанови Пленуму №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказав, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Позивачем до позову не долучено доказів того, що у Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області відсутні кошти на сплату судового збору.
За даних обставин суд вважає за необхідне повернути позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ч.1 п. 3 , 4, 6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Суддя Г.В. Манько