28 листопада 2013 р. Справа № 804/13751/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В.
при секретаріЛегкій Ю.Г.
за участю:
представника позивача представника відповідача Шабатенко А.М. Головко Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_5 до Реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області в якому позивач просить:
зобов'язати реєстраційну службу Новомосковського міськрайонного управління внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 будинку, що розташований у АДРЕСА_1 реєстраційний номер 11473376, опис об'єкта: загальна площа 465,9 кв.м.; житлова площа 238,7 кв.м.; будинок, А;
зобов'язати реєстраційну службу Новомосковського міськрайонного управління припинити державну реєстрацію права власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер 11473376 у зв'язку із знищенням об'єкта нерухомості.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що державний реєстратор Новомосковського міськрайонного управління юстиції незаконно та безпідставно відмовив у державній реєстрації припинення права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 тим самим порушив п. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»., оскільки позивачем відповідачу надані всі необхідні документи для проведення реєстраційної дії.
Відповідач надав письмові пояснення в яких зазначив, що 23 серпня 2013 року державним реєстратором прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з причини ненадання оригіналів або дублікатів правовстановлюючих документів та надано термін для усунення недоліків для проведення реєстрації. Проте, позивачкою у визначений строк не було усунуто обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, а тому державним реєстратором 02 вересня 2013 року було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права власності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
На підставі Розпорядження від 21.07.2005 р. № 982 голови Новомосковської районної державної адміністрації ОСОБА_5 видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.07.2005 р.
Згідно вказаного Свідоцтва позивачу належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа 465.9 кв.м.; житлова площа 238.7 кв.м.; будинок, А. Реєстраційний номер 11473376.
В подальшому, у 2012 році вказаний будинок було зруйновано.
На підтвердження факту зруйнування будинку надано Акт обстеження від 09.04.2013р. складеного Інженером-проектувальником Клунько Дариною Борисівною та Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок (інвентаризаційна справа № 5).
Враховуючи зазначене, 05.08.2013 р. представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 звернулася до Реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції з проханням припинити право власності на об'єкт нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1-у зв'язку з його знищенням.
Для проведення державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з його знищенням, заявник, подає органові державної реєстрації прав:
Заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо припинення прав та їх обтяжень у зв'язку зі знищенням об'єкта нерухомого майна) форма якої затверджена Наказом Міністерства юстиції України «Про впорядкування відносин, пов'язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 17.04.2012 № 595/5;
Копію паспорта власника нерухомого майна;
Копію паспорта довіреної особи (якщо така є), копію довіреності та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи;
Технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
Підтвердження факту знищення нерухомого майна.
23 серпня 2013 року Рішенням № 5282204 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та обмежень, державним реєстратором Реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції, зупинено розгляд заяви у зв'язку з не поданням оригіналів або дублікатів необхідних документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.
02 вересня 2013 року Рішенням № 5492247 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, державним реєстратором Реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції було відмовлено у державній реєстрації права власності у зв'язку з тим, що заявником не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1959-ІV від 01.07.2004 року (надалі по тексту - Закон № 1959-ІV) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Згідно ст. 4 Закону №1959-ІV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:
1) право власності на нерухоме майно;
2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;
3) інші речові права відповідно до закону;
4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), пунктом 5 якого передбачена обов'язковість подання документів для проведення державної реєстрації прав, які повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно - правовими актами.
Згідно пункту 10 Порядку, заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, необхідні для такої реєстрації документи, що визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документи про сплату державного мита.
Пунктом 27 цього ж Порядку, надано вичерпний перелік, документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема таким є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку.
Крім того, обов'язковість надання для реєстрації оригіналу або дублікату правовстановлюючого документу закріплено у ст. ст. 15, 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії засвідчені в установленому порядку.
Згідно пункту 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 на підтвердження виникнення права власності надано державному реєстратору оригінал відповіді Новомосковського районного комунального підприємства БТІ «Інвентаризатор», який підтверджує, що ОСОБА_5 є власником нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва про право власності від 21.07.2005 року, яке видано на підставі розпорядження № 982 Новомосковської районної державної адміністрації від 21.07.2005 року, та зареєстроване в БТІ 21.07.2005 року за реєстровим номером №11473376. Також, надано фотокопю свідоцтва про право власності на нерухоме майно, фотокопію Витягу про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно.
Тобто, суд зазначає, що позивачем не надавались до відповідача оригінали або дублікати вказаних документів.
Крім того, позивач вказує на неможливість надати дублікати вказаних документів у зв'язку з тим, що дублікати має право видавати лише Комунальне підприємство "Новомосковське районне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, але воно з 17.08.2012 року знаходиться в стадії припинення.
З огляду на вказане суд зазначає. що листом Державної реєстраційної служби України від 17.01.2013 року «Щодо видачі дублікатів втрачених або зіпсованих документів» зазначено, що припинення повноважень органів місцевого самоврядування щодо оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно не є наслідком припинення вцілому діяльності таких органів, а тому, у випадку втрати чи зіпсування такого свідоцтва, видачу його дубліката здійснює відповідний орган місцевого самоврядування. При цьому, оскільки норма, якою органам місцевого самоврядування рекомендувалося проводити видачу свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна на спеціальних бланках, зразок та опис яких затверджується Міністерством юстиції, а саме абзац третій пункту 6 наказу Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року №7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», зареєстрований в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року за № 157/6445, втратила чинність з 01 січня 2013 року, видача дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно здійснюється без використання відповідного спеціального бланка.
Як зазначено представником позивача, позивачем не здійснювались дії щодо отримання дублікатів правовстановлюючих документів. При цьому доказів (листів про відмову) щодо неможливості отримати дублікати правовстановлюючих документів від відповідних органів суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону №1959-ІV у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.
Згідно п.4 ч.1 ст.24 Закону №1959-ІV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Таким чином, дії Реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області щодо винесення рішення від 02.09.2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №5492247 є правомірними.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, правові підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 28 листопада 2013 року
Суддя О.В. Єфанова