Справа № 342/1702/13-ц
18 листопада 2013 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
з участю: секретаря судового засідання Петруняк Н.А., позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягувати з відповідачки аліменти в її користь на утримання підопічного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів її доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, щомісяця, з часу подачі позову до суду до повноліття дитини. В позовній заяві зазначила, що відповідно до рішення Городенківського районного суду (справа № 342/211/13-ц від 22.04.2013 р.) відповідачка позбавлена батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 На даний час відповідачка проживає окремо від сина, не цікавиться його життям, участі у вихованні не приймає. Батько неповнолітнього ОСОБА_3 згідно рішення Городенківського районного суду (справа № 2-374/2005) оголошений померлим, про що в книзі реєстрації смертей 09 серпня 2005 року зроблено відповідний актовий запис №1. З метою соціально-правового захисту неповнолітнього ОСОБА_3 розпорядженням голови Городенківської районної адміністрації від 18.06.2013 р. № 165 позивачку призначено піклувальником над онуком ОСОБА_3 Відповідно до ч.2 ст.166 СК особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. У зв'язку з цим позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з наведених в позові підстав та просить позов задовольнити. Суду пояснила, що відповідачка зовсім не цікавиться дитиною, проживає окремо від сина та не надає коштів на його утримання.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена згідно вимог ст.76 ЦПК України.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд, за згодою позивачки, ухвалює заочне рішення.
Суд, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно копії повторного свідоцтва про народження серії 1-НМ № 046216, виданого 17.08.2006 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції, батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_4 та ОСОБА_2.
Батько ОСОБА_4 помер 20.06.2005 року, що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії 1-НМ № 012892, виданого 09.08.2005 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції.
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22 квітня 2013 р. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, позбавлена батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до розпорядження Городенківської РДА Івано-Франківської області № 163 від 18.06.2013 р. «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та встановлення піклування над неповнолітнім ОСОБА_3, 23.11.1997 р.н.» позивачку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, призначено піклувальником над неповнолітнім онуком ОСОБА_3.
ОСОБА_1, як опікун, дбаючи про фізичний, психічний та духовний розвиток дитини, пред'явила даний позов, щоб захистити майнові права та інтереси підопічного ОСОБА_3, який є неповнолітнім.
Відповідно до положень ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Судом встановлено, що відповідачка, яка позбавлена батьківських прав щодо ОСОБА_3, проживає окремо від сина, в добровільному порядку коштів на утримання дитини не надає. Інших неповнолітніх дітей відповідачка не має, стягнення за виконавчими документами з неї не проводяться.
Конституцією України визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема ч.2 ст.51 Основного Закону визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до положень Конвеції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991р.) дитина, враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження. Відповідно до положень ч.8 ст.7 Сімейного кодексу України - регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із ч.1 ст.8 Закону України " Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення останніми повноліття визначено статтею 180 СК України. Статтею 183 згаданого Кодексу передбачене визначення розміру аліментів у частці від заробітку.
При визначенні розміру аліментів суд, приймаючи до уваги обставини, визначені ст. 182 Сімейного кодексу України, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, стягувати з відповідачки аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачка звернулася до суду з позовом 16.10.2013 року, тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Питання судових витрат суд вирішує згідно вимог ст.88 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 166, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 88, 209, 214-215, 218, 224-226, 367 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4 в користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнення аліментів розпочати з 16.10.2013 р. і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 229,4 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ничик Г.І.