Суддя: ОСОБА_1
08.01.2014
Справа № 253/15327/13-к
8 січня 2014 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Горлівці кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел.. Белореченське Луганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
- у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ст.309 ч.1 КК України
У відповідності до обвинувального Акту від 16 листопада 2013 р. під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , діючи в порушенні вимог Закону України від 08 липня 1999 року «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», Закону України від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і зловживання ними» і положень Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» вчинив навмисне кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, при наступних обставинах.
16.11.2013 року приблизно о 17:20 годині інспектором ПС ЛВ на ст. ОСОБА_5 , під час несення служби по охороні громадського порядку на залізничному вокзалі ст. Горлівка в рамках проведення оперативно- профілактичнох заходів під умовним названням "Батискаф" на території Центрально-Міського району м. Горлівка на вокзалі ст. Горлівка був виявлений гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 при перевірці документів, на запитання працівників міліції щодо зберігання заборонених до вільного обігу предметів останній відповів, що у нього є заборонений предмет - наркотики, після чого при особистому огляді він добровільно в присутності понятих видав з підкладки куртки чорного кольору одягнену на нього, поліетиленовий пакет в якому було два газетних згортка, в яких, згідно висновку хімічної експертизи № 1903 від 22.11.2013 р., знаходилась речовина масою 1,88 г і 30,75 г з особливо небезпечним наркотичним засобом -канабісом, маса канабіса (в перерахунку на суху речовину відповідно становить 1,64 г і 26,57 г.), яку він зберігав при собі з метою особистого вживання шляхом паління, без мети збуту.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані як умисні , що виразилися в незаконному зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту , тобто за ст. 309 ч. 1 КК України.
27 листопада 2013 року під час досудового розслідування, між старшим прокурором Іловайської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері з одного боку та підозрюваним ОСОБА_4 з іншого була укладена угода про визнання підозрюваним винуватості.
Згідно вказаної угоди ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч. 1 КК України в обсязі підозри. Крім того, за угодою сторони погодили покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Так, злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним актом, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором Іловайської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері з одного боку та підозрюваним ОСОБА_4 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 листопада 2013 року між старшим прокурором Іловайської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері та підозрюваним ОСОБА_4 .
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесяти ) гривень.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1