Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 грудня 2013 р. Справа № 805/18145/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Постановлено у нарадчій кімнаті.
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом:
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до
Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України в Донецькій області
про
визнання неправомірних дій та скасування вимоги №Ф-68 від 26.11.2013 року,
19 грудня 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України в Донецькій області про визнання неправомірних дій та скасування вимоги №Ф-68 від 26.11.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вона перебуває на пенсії за віком, оскільки при виході на пенсію її було зменшено пенсійний вік на десять років згідно пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому позивач не погоджується з вимогою №Ф-68 від 26.11.2013 року про сплату єдиного внеску, в зв'язку з чим звернулась до суду для захисту своїх прав. У судове засідання не з'явився, вважає, що відповідно ч.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підлягає звільненню від сплати єдиного внеску. В судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву в якій просив суд розглянути справу без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази, надав заяву в якій просив суд розглянути справу без його участі.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
В розрахунку наданому через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду 21.12.2013 року представник відповідача вказав, що станом на 21.10.2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не досяг пенсійного віку (дата народження платника ІНФОРМАЦІЯ_1), в зв'язку з чим на підставі ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в зв'язку з чим Фізичній особі-підприємцю проведено нарахування єдиного соціального внеску в сумі 1194,03 грн., у тому числі липень 398,01 грн., серпень 398,01 за 3 квартал 2013 року по строку сплати 21.10.2013 року, яка на теперішній час не сплачена та є сумою заборгованості.
Враховуючи той факт, що вимога отримана позивачем рекомендованим листом 13.12.2013 року, суд вважає, що строк для оскарження вказаної вимоги наданий ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства та Законами України позивачем не порушено.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1, 16.09.2005 року зареєстрований як фізична особа - підприємець, про що видано Свідоцтво серії НОМЕР_1 та перебуває на обліку в Єнакіївській ОДПІ Донецької області. В той саме час являється пенсіонером, та має пенсійне посвідчення серія НОМЕР_2, у якому визначений вид пенсії - за віком, термін дії пенсійного посвідчення - довічно.
Відповідач - Єнакіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів України в Донецькій області є органом виконавчої влади, які у правовідносинах з суб'єктами господарської діяльності, в тому числі пов'язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов'язкових платежів, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п. 7 п. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058) та іншими нормативно-правовими актами прийнятими для реалізації норм вказаного Закону.
26.11.2013 року Єнакіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів України в Донецькій області прийнята вимога про сплату боргу №Ф-68, в якій позивачу нарахована сума недоїмки у розмірі 1194,03 грн. зі сплати єдиного внеску станом на 26.11.2013 року. Вказану вимогу відповідач отримав 13.12.2013 року.
Статтею 1 Закону №1058 визначене поняття «пенсія» - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 55 років та наявності страхового стажу не менше 5 років.
Але, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 набув статус пенсіонера, про що видано посвідчення серії НОМЕР_2, позивачем наголошувалось, а відповідачем, не заперечувалось, що посвідчення було видано, на підставі того, що позивач працював на роботі з особливо шкідливими і особо важкими умовами за списком №1, термін дії пенсійного посвідчення - з 01.08.2001 року по безстроково.
Згідно п. 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV, встановлено, що забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як вбачається із наведених норм, законодавець підкреслив, що пенсійний вік для громадян, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 зменшується.
26 листопада 2001 року позивачу було видане пенсійне посвідчення серія НОМЕР_2 Пенсійним фондом України, в якому в графі «Вид пенсії» зазначено «За віком», що можна вважати визнанням факту того, що ОСОБА_1. вважається пенсіонером за віком.
З огляду на зазначене, суд критично оцінює посилання відповідача на визначення поняття «пенсійний вік» виключно за нормами Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року, оскільки законодавством (зокрема Законом України «Про пенсійне забезпечення» ) встановлено чітке посилання на зменшення, встановленого статтею 26 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року, пенсійного віку певної категорії громадян.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року (ЗУ №2464), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно ч.4 ст.4 Закону Україна №2464, Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відомостей щодо укладання між позивачем та відповідачем у відповідності до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідачем у судове засідання не надано.
Таким чином, з огляду на вище викладені обставини суд дійшов висновку про те що позивач є пенсіонером за віком і відповідно до ч.4 ст. 4 Закону України №2464, яка не містить застережень, щодо незастосування ціх положень до осіб, яким призначено за пільгову пенсію списком №2, тому спірна вимога не ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254, п.7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України в Донецькій області про визнання неправомірних дій та скасування вимоги №Ф-68 від 26.11.2013 року - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати вимогу про сплату недоїмки №Ф-68 від 26.11.2013 року Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України в Донецькій області в сумі 1194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) грн. 03 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Троянова О.В.