11 грудня 2013 року (о 12 год. 00 хв.)Справа № 808/7758/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Батрак І.В.
за участю секретаря Батечко М.Д.
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Петрової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
У вересні 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2013 №0006621720.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.09.2013 № 0006621720 стало, на думку податкового органу, порушення позивачем п. 178.2 ст. 178 ПК України. Вказує, що правова позиція відповідача ґрунтується на тому, що адвокатська діяльність не може здійснюватись в межах підприємницької діяльності і начебто, такі доходи не повинні включатись до складу податку, отриманого від підприємницької діяльності і тому з них повинен бути сплачений податок з доходів фізичних осіб. Позивач вважає таке твердження хибним. Вказує, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в органах державної податкової служби як фізична особа-підприємець і не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа. Таким чином, позивач як фізична особа-підприємець, який є платником єдиного податку, звільнений від сплати податку з доходів фізичних осіб. На підставі вищевикладеного, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2013 №0006621720.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових нормативних обґрунтувань позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (вх. № 43494 від 07.11.2013). Зокрема, зазначає, що сума обсягу виручки позивача від адвокатської діяльності за перевіряємий період склала 27 225,60 грн., у т.ч. 2011 рік - 20 637,60 грн., 2012 рік - 6588,00 грн. Таким чином, податок на доходи фізичних осіб від адвокатської діяльності повинен складати 4083,84 грн. (27 225,60 грн. х 15%), у т.ч. 2011 рік - 3095,64 грн., 2012 рік - 988,20 грн. Вказує, що позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб виключно на підставі доходів, отриманих від здійснення адвокатської діяльності як незалежної професійної діяльності. В свою чергу, особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, згідно норм податкового законодавства повинна стояти на обліку як самозайнята особа, подавати звіти про свою діяльність відмінні від звітів фізичних осіб-підприємців та сплачувати податки від отриманих доходів відповідно до вимог законодавства. На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
26.09.2008 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області № 30.
З 01.10.2008 позивач був зареєстрований як самозайнята особа в ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя.
23.07.2009 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності позивача є: 69.10 Діяльність у сфері права; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 Рекламні агентства; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.
У зв'язку з поданням позивачем до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя заяви про припинення платника податків від 24.07.2009 за формою № 8-ОПП ОСОБА_1 було знято з обліку як самозайняту особу.
ФОП ОСОБА_1 у 2011 та 2012 роках здійснював підприємницьку діяльність на підставі Свідоцтв про сплату єдиного податку серії З № 684787 від 28.12.2010 і серії А №814013 від 25.01.2012 відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (щомісячна сплата 200,00 грн.) і глави XIV ПК України (ставка єдиного податку 5%, III група).
Із матеріалів справи вбачається, що керуючись ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та на підставі наказу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від № 432 20.05.2013 посадовою особою ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя проведена невиїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 у зв'язку з ненаданням документів фінансово-господарської діяльності. За результатами перевірки складено Акт від 04.06.2013 № 872/17-2-22-2819810952 (далі - Акт).
Відповідно до Акту перевіркою встановлено порушення п. 178.2 ст. 178 ПК України, а саме заниження валових доходів у сумі 335 594,80 грн., у т.ч. за 2011 рік у сумі 195 500,00 грн., за 2012 рік у сумі 140 094,80 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 52 217,50 грн., у т.ч. за 2011 рік у сумі 30 976,60 грн., за 2012 рік у сумі 21 240,90 грн.
На підставі Акту ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.213 № 0003751720 про сплату 52 217,50 грн. податку на доходи фізичних осіб та 13 054,38 грн. штрафних санкцій.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 30.08.2013 № 1848/10/08-01-10-01-20 скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.06.213 № 0003751720 в частині 48 133,66 грн. зайво нарахованого податку на доходи фізичних осіб та 12 033,42 грн. застосованих штрафних санкцій.
На підставі Акту та Рішення Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 30.08.2013 №1848/10/08-01-10-01-20 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.2013 № 0006621720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5 104,80 грн., в тому числі за основним платежем - 4083,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1020,96 грн.
Оскільки ФОП ОСОБА_1 вважає, що податкове повідомлення-рішення від від 06.09.2013 № 0006621720 прийняте ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до ПК України особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, у тому числі й адвокати, підпадають під визначення поняття самозайнятої особи.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, регулюється ст. 178 ПК України.
Відповідно до п. 178.1 ст. 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.
Згідно з абз. 2 п. 65.1 ст. 65 ПК України приватні нотаріуси та інші фізичні особи, умовою ведення незалежної професійної діяльності яких згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, протягом 10 календарних днів після такої реєстрації зобов'язані стати на облік у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання.
Пунктом 178.2 ст. 178 ПК України передбачено, що доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
В п. 167.1 ст. 167 ПК України передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПК України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 № 1185 фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI передбачено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Судом встановлено, що сума обсягу виручки позивача від адвокатської діяльності за перевіряємий період склала 27 225,60 грн., у т.ч. 2011 рік - 20 637,60 грн., 2012 рік - 6588,00 грн. Таким чином, податок на доходи фізичних осіб від адвокатської діяльності повинен складати 4083,84 грн. (27 225,60 грн. х 15%).
Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Так, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.2013 № 0006621720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5 104,80 грн., в тому числі за основним платежем - 4083,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1020,96 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак