Копія
Справа № 822/4411/13-а
25 грудня 2013 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т.
при секретаріКомарницькій О.М.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Прокурора Ізяславського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Сектор Державної Інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області до Ізяславської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Ізяславводоканал" про визнання незаконним та скасування рішення, -
Прокурор Ізяславського району звернувся в суд з позовом до Ізяславської міської ради, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради "Про встановлення скоригованих тарифів КП "Ізяславводоканал" на послуги водопостачання" від 10.06.2013 року №58.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що спірним рішенням було встановлено тарифи на послуги з централізованого водопостачання шляхом коригування тарифів, розрахованих відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" від 12.07.2006 року №959, яка втратила чинність у зв'язку з прийняттям постанови КМУ "Про затвердження єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" від 01.06.2011 року №869.
Крім того, в основу коригування тарифів були покладені висновки №143 та №144 щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, виданих Державною інспекцією з контролю за цінами в Хмельницькій області від 23.12.2010 року, які були затверджені згідно Постанови КМУ від 12.07.2006 року №959. Вважає, що КП "Ізяславводоканал" необхідно було подавати на затвердження не скориговані тарифи на основі діючих, а розробити нові тарифи відповідно до вимог Постанови КМУ №869.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з вказаних в позовній заяві підстав.
Представник третьої особи на стороні позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов. Відмітила також, що в зв'язку із змінами в законодавстві змінилась вартість окремих витрат собівартості тарифів в період до встановлення їх коригування. Органу місцевого самоврядування було рекомендовано здійснити перерахунки тарифів, внести зміни до відповідних рішень, здійснити розрахунки тарифів відповідно до вимог чинного законодавства, чого ним зроблено не було.
Представник відповідача в задоволенні позовних вимог просила відмовити з вказаних в письмових запереченнях підстав. Відмітила, зокрема, що коригування тарифів відбулось правомірно в зв'язку з наявністю для цього підстав, оскільки законодавство дозволяє коригувати встановлений тариф, при цьому останній не втрачає чинність в зв'язку з втратою законної сили нормативно-правовим актом, на підставі якого він був затверджений.
Представник третьої особи на стороні відповідача в задоволенні позовних вимог просила відмовити, оскільки коригування тарифів було необхідним та обґрунтованим.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що листом від 25.03.2013 року за №94 КП "Ізяславводоканал" звернувся до Ізяславської міської ради з проханням затвердити скоригований тариф на послуги водопостачання для населення в зв'язку із зростанням цін на електроенергію, паливно-мастильні матеріали та ростом мінімальної зарплати.
Рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 10.06.2013 року №58 було встановлено скориговані тарифи на послуги з водопостачання КП "Ізяславводоканал" та введено в дію з 01.07.2013 року для населення (без ПДВ - 3,52 грн., з ПДВ - 4,22 грн. за 1м куб.), бюджетних організацій (без ПДВ - 3,98 грн., з ПДВ - 4,78 грн. за 1 м куб.), інших споживачів (без ПДВ - 5,19 грн., з ПДВ - 6,23 грн. за 1 м. куб.).
Попередніми рішеннями, які визначали відповідні тарифи, були рішення виконкому Ізяславської міської ради від 26.01.2011 року №2 ("Про затвердження тарифів КП "Ізяславводоканал" на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення") та від 12.09.2012 року №110 (Про встановлення скоригованих тарифів КП "Ізяславводоканал" на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення").
В рішенні від 10.06.2013 року №58 відмічено, що воно прийняте відповідно до ст.7,31,32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 року за №869.
Сектор Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області листом від 22.08.2013 року за №1022-501 звернувся до прокуратури Ізяславського району, в якому просив вжити заходів щодо упорядкування тарифів та зобов'язати КП "Ізяславводоканал" зробити перерахунки тарифів, з врахуванням зауважень з метою встановлення економічно обґрунтованих тарифів та надати відповідні розрахунки до уповноваженого органу для встановлення тарифів.
Згідно постанови №128 від 27.09.2013 року прокуратурою Ізяславського району була проведена перевірка в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів у Ізяславській міській раді та КП "Ізяславводоканал" з питань додержання законодавства про відходи.
За результатами проведеної перевірки прокуратура звернулась до суду щодо скасування рішення відповідача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.
Абзацом 8 статті 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" № 2918-III визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання належать встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення (крім тарифів на ці послуги, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України).
Аналогічна норма міститься й в інших законодавчих актах. Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV (далі - Закон №1875-IV) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону №1875-IV органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).
При цьому згідно з ч.10 ст.31 Закону №1875-IV у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. При коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів.
Аналогічні положення містить п.7 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" (далі - Порядок №869), згідно якого у разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов'язаних із провадженням ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.
Як зазначено представником відповідача та КП "Ізяславводоканал", підвищення тарифів шляхом їх коригування було зумовлено збитковістю КП "Ізяславводоканал" в зв'язку зі змінами протягом строку дії тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника - зокрема, відбулось збільшення мінімальної заробітної плати, підвищились ціни на паливно-енергетичні ресурси, зросла вартість електроенергії.
При цьому Закон №1875-IV передбачає можливість, окрім формування та встановлення нового тарифу, коригувати встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги у разі зміни протягом строку дії тарифу обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат. Отже, відповідне коригування тарифів відбулось в межах та на підставі чинних на момент прийняття такого рішення Закону №1875-IV та Порядку №869. Окрім цього, законодавством не передбачено обов'язку встановлення нових тарифів в зв'язку з прийняттям нового порядку їх формування, як і не передбачено вимоги коригування тарифів лише в тому разі, коли вони затвердженні згідно такого нового порядку.
Згідно чинного законодавства втрата чинності постанови КМУ від 12.07.2006 року за №959 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення", на підставі якого було прийняте рішення виконавчого комітету міської ради про затвердження тарифів на такі послуги, не є підставою для втрати чинності таким рішенням.
Отже, оскаржуване рішення, яким затверджено скориговані тарифи було прийняте на підставі та в межах повноважень, передбачених Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про житлово-комунальні послуги" та постанови КМУ від 01.06.2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги".
Згідно з ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Фактично позивач предметом даного позову визначає правомірність рішення відповідача, яким було здійснено коригування тарифів, вказує про його протиправність, вважаючи, що КП "Ізяславводоканал" необхідно було сформувати нові тарифи, які й необхідно було затвердити відповідачу.
Сектор державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області додатково відмічав в якості підстави для задоволення позову зміну вартості окремих витрат собівартості тарифів, однак такі витрати КП "Ізяславодоканал" та відповідачем не коригувались. При цьому предметом даного позову не було питання формування тарифу, а лише правомірність його коригування в межах, визначених нормами чинного законодавства. Окрім цього, як зазначала й сама представник Сектору державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області, органу місцевого самоврядування було рекомендовано здійснити перерахунки тарифів, внести зміни до відповідних рішень, а не скасувати їх.
При цьому суд звертає увагу на те, що згідно з ч.9 ст. 31 Закону №1875-IV спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку.
Питання щодо обґрунтованості врахування чи неврахування окремих витрат собівартості тарифів, вилучення необґрунтовано отриманих прибутків, не врахованих під час коригування тарифів, не є предметом даного судового розгляду, однак за наявності підстав позивач не позбавлений права заявити відповідний позов.
Згідно ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги прокурора є необґрунтованими та недоведеними, а відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення щодо встановлення коригованих тарифів діяв на підставі та в межах чинного законодавства, а тому в суду відсутні правові підстави для визнання незаконним та скасування рішення від 10.06.2013 року №58.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 30 грудня 2013 року
Суддя/підпис/У.Т. Данилюк
"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк