11 жовтня 2013 р. м. Чернівці Справа №824/1981/13-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Григораша В.О.;
секретаря судового засідання - Сопко В.Ю.;
за участю:
представника позивача - Тимофійчука Л.М.;
представника відповідача - Хабулі А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях про списання безнадійного податкового боргу, -
В поданому до суду адміністративному позові Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" (позивач), з урахуванням уточнення позовних вимог, просило суд зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (відповідач) здійснити списання безнадійної заборгованості в сумі 59691,06 грн., що числиться на обліковій картці платника податків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної працівниками ДПІ у м. Чернівцях комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства було складено акт №158/23-1/00130760 від 06.04.2006 року. Перевіркою встановлено порушення ВАТ "ЕК "Чернівціобленерго" вимог законодавства в сфері ведення касових операцій у національній валюті та згідно вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995року №265/95-ВР та рішенням №000130231/0 від 18.04.2006 року застосовано штрафні санкції. Вказане рішення було оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області та до Державної податкової адміністрації України. За результатами адміністративного оскарження, на підставі рішення про результати розгляду скарги Державної податкової адміністрації України №8534/6/25-0415 від 04.08.2006 року, ДПІ у м.Чернівцях винесено рішення про застосування штрафних санкцій №000130231/3 від 04.08.2006 року, яким до підприємства застосовано штрафні санкції в сумі 59691,06грн.
15.05.2009 року відповідач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовною заявою про стягнення податкового боргу в сумі 59 657,06грн. за рахунок активів підприємства. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційною адміністративного суду від 16.04.2013 року, вказану позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із пропущення строку на звернення до суду.
Позивач зазначив, що на момент звернення до суду, ДПІ у м.Чернівцях обліковує суму податкового боргу в розмірі 59 657,06грн., яка підлягає списанню як безнадійна.
23.05.2013 року позивач звернувся до ДПІ у м.Чернівцях із заявою, в якій, посилаючись на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року, просив списати заборгованість, яка рахується за ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" в сумі 59657,06 грн. як безнадійну. Розглянувши вказану заяву, ДПІ у м.Чернівцях відмовила позивачу у її задоволені.
Не погоджуючись з такою відповіддю ДПІ у м.Чернівцях, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, оскільки вбачає порушення податковим органом прав підприємства, що відображається в необґрунтованій відмові у списанні безнадійного боргу та просить суд зобов'язати ДПІ у м.Чернівцях здійснити списання безнадійної заборгованості в сумі 59691,06грн., що числиться на обліковій картці ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго".
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами надав суду письмові заперечення виходячи з наступного.
Борг у вигляді несплаченої штрафної санкції за порушення законодавства норм обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгівельної діяльності нарахований у відповідності до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995року №265/95-ВР, який не є нормативним актом з питань оподаткування.
З метою недопущення порушень в роботі чинних нормативних актів ДПА України було надіслано лист податковим органам від 15.10.2006 року №18547/7/24-1117, яким передбачено, що у зв'язку з тим, що штрафні санкції, нараховані органом ДПС за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР, не є податковим боргом у визначені Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тому норми цього Закону не поширюються на зазначені штрафні санкції. У разі несплати такі штрафні санкції не можуть набувати статус податкового боргу, також не може застосовуватись порядок стягнення та списання передбачений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також це питання не було врегульовано Податковим кодексом, де в п.1.1. ст.1 зазначено, що Кодекс регулює справляння податків та зборів вичерпний перелік яких зазначено в ст. 9 та 10 Податкового кодексу. Таким чином, списання боргу є неправомірним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволені у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Працівниками ДПІ у м.Чернівці проведено перевірку ВАТ "ЕК "Чернівціобленерго", результати якої відображені в акті №158/23-1/00130760 від 06.04.2006 року. В ході перевірки виявлено порушення вимог законодавства в сфері ведення касових операцій у національній валюті та згідно вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
На підставі акту перевірки ДПІ У м.Чернівцях від 06.04.2006 року №1581/231/130760, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.04.2006 року №0001302310/0 про сплату 73456,74грн. штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки. Вказане рішення було оскаржено в адміністративному порядку до ДПІ у м.Чернівцях, Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області та до Державної податкової адміністрації України.
За результатами адміністративного оскарження, на підставі рішення про результати розгляду скарги Державної податкової адміністрації України №8534/6/25-0415 від 04.08.2006 року, яким частково задоволено скаргу, ДПІ у м.Чернівцях винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000130231/3 від 04.08.2006 року яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 59691,06грн. (а.с.5-18).
З матеріалів справи встановлено, що ДПІ у м.Чернівцях, в зв'язку з несплатою суми штрафних санкцій, згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000130231/3 від 04.08.2006 року, позивачу було надсилано першу податкову вимогу №1/661 від 13.10.2006 року на суму 59657,06грн.
Не погоджуючись із рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.08.2006 року №000130231/3 та податковою вимогою №1/661 від 13.10.2006 року позивач звернувся до господарського суду Чернівецької області із позовною заявою про визнання неправомірними дій ДПІ у м. Чернівці по нарахуванню штрафних санкцій в сумі 59657,06 грн., що підтверджується першою податковою вимогою №1/661 від 13.10.2006 року. За результатами розгляду вказаної позовної заяви, постановою господарського суду Чернівецької області від 11.01.2007 року №9/237 визнано неправомірними дії ДПІ у м.Чернівці по надсиланню позивачу першої податкової вимоги №1/661 від 13.10.2006 року на суму 59657,06грн., першу податкову вимогу №1/661 від 13.10.2006 року на суму 59657,06 грн. визнано незаконною (а.с.19-21). Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2007 року №9/237 (а.с.22-24) та ухвалою Вищого адміністративного суду від 27.11.2012 року №К-19781/09 (а.с.42-43) постанову господарського суду Чернівецької області від 11.01.2007 року залишено без змін.
Також встановлено, що ДПІ у м.Чернівцях зверталась до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовною заявою про стягнення з позивача штрафних санкцій в сумі 59657,06грн., згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.08.2006року №000130231/3. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року у справі №2а-34/10/2470, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року, вказаний адміністративний позов залишено без розгляду у зв'язку із пропущенням ДПІ у м. Чернівцях строку на звернення до адміністративного суду (а.с.27-33).
23.05.2013 року позивач звернувся до начальника ДПІ у м. Чернівцях із листом №9/9298 в якому, посилаючись на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року у справі №2а-34/10/2470, просив списати заборгованість, яка рахується за ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" в сумі 59691,06 грн., як безнадійну (а.с.34). Листом від 19.06.2013року №8882/19-010 відповідач відмовив позивачу у списанні заборгованості в сумі 59691,06, як безнадійної (а.с.35-36).
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (Закон України №265/95) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, але водночас цей закон не є нормативним актом з питань оподаткування.
За порушення вимог Закону України №265/95 до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням податкового органу застосовуються фінсанкції, визначені статтями 17 - 24 цього Закону. Статтею другою Закону України №265/95 фінансову санкцію визначено як грошову суму, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів господарювання за місцем їх реєстрації до відповідного бюджету.
Відповідно до ст.25 Закону України №265/95 суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України (ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Окремим видом адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф. Відповідно до ч.1 ст.241 ГК України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Зі змісту вказаних положень вбачається, що фінансові санкції, застосовані на підставі Закону України № 265/95 є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні ГК України.
Контроль за сплатою платежів відповідно до наведеного вище Закону України №265/95 та нарахування штрафних (фінансових санкцій) покладено на податкові органи.
Податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані податковим органом, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758.
Наказом ДПА України від 10.08.2005 року №328, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №923/11203, затверджено форму рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм Закону України №265/95-ВР (додаток 8 форма "С") та внесено відповідні зміни до наказу ДПА України №253.
Облік нарахованих сум платежів по особовим рахункам платника податків здійснюється податковим органом згідно Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 року №276 (Інструкція № 276).
Відповідно до п. 4.1. розділу 4 Інструкції №276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: - податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; - податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; - пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; - відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; - непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.
Суд зазначає, що штрафні (фінансові) санкції, нараховані податковим органом, до набрання чинності Податковим кодексом України, за порушення вимог Закону України №265/95-ВР не є податковими зобов'язаннями у визначенні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (Закон України №2181), відповідно до п. 1.5 ст.1 якого, штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Тому норми Закону України №2181 не поширюються на зазначені штрафні санкції щодо набуття ними, у разі несплати, статусу податкового боргу, в тому числі в частині встановлення строків позовної давності. Таким чином, стягнення несвоєчасно сплачених платниками податків штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення Закону України №265/95, в період до 01.01.2011 року, здійснювалось виключно у судовому порядку.
01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (Податковий кодекс), відповідно до підпункту 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 якого штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, за нормами Податкового кодексу, штрафні санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, нараховані відповідно до норм Закону України №265/95, є грошовими зобов'язаннями платника податків.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи вищезазначене, сума грошового зобов'язання (штрафні санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій та норм обігу готівки), не сплачена у встановлений строк, з набранням чинності Податковим кодексом, є податковим боргом.
Як вже зазначалось вище, стягнення несвоєчасно сплачених платниками податків штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення Закону України №265/95, до 01.01.2011року здійснювалось виключно у судовому порядку.
Положення щодо строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року у справі №2а-34/10/2470, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року, адміністративний позов ДПІ у м. Чернівцях про стягнення з позивача штрафних санкцій в сумі 59657,06грн., згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.08.2006року №000130231/3, залишено без розгляду у зв'язку із пропущенням строку на звернення до адміністративного суду. Залишаючи без розгляду позовну заяву ДПІ у м.Чернівцях, суди виходили з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки заявлена до стягнення заборгованість виникла в серпні 2006 року, а ДПІ у м.Чернівцях звернулось до суду із позовом про її стягнення лише 15.05.2009 року.
Відповідачем до матеріалів справи надано зворотній бік облікової картки платника ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" за платежем 21080900 «Штрафні санкції за порушення законодавства з патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО», станом на 07.10.2013 року, з якої встановлено, що за ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" рахується недоїмка по рішенню ДПІ у м. Чернівцях від 04.08.2006 року №000130231/3 про застосування штрафних санкцій в сумі 59657,06 грн., яка рахувалась і на початок 2013 року (а.с.55).
Згідно з ст. 101 Податкового кодексу списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2012року №1329 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.01.2013 року за №75/22607 (Порядок №1329). Відповідно до п. 2.1 Порядку №1329 під терміном "безнадійний" податковий борг слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст.102 Кодексу (пп. 2.1.3 п. 2.1 Порядку №1329). Водночас, застосування строків звернення до адміністративного суду, визначених Податковим кодексом, можливе лише щодо тих правовідносин, що виникли після набрання чинності Податковим кодексом України.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що заборгованість в сумі 59657,06 грн., яка обліковується податковим органом за ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго", згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.08.2006року №000130231/3, є безнадійною та підлягає списанню, оскільки закінчився строк звернення до суду про її стягнення в судовому порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 72, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Чернівцях здійснити списання безнадійної податкової заборгованості в сумі 59691,06грн., що рахується на обліковій картці платника податків - Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" за платежем 21080900 «Штрафні санкції за порушення законодавства з патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО».
3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" судовий збір в сумі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп., з Державного бюджету України.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2013 року.
Суддя В.О. Григораш