Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
26 грудня 2013 року Справа № 811/3794/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Універсал»
до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра-Універсал» звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень:
- №0000782202 від 19 вересня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 113 500,00 грн. основного платежу та 56 750,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);
- №0000772202 від 19 вересня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 147 003,00 грн. основного платежу та 32 347,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, а тому вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі з огляду на те, що господарські операції, на думку відповідача, не носять реального характеру.
На підставі ухвали від 26.12.2013 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши на попередніх судових засіданнях пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
У період з 16.08.2013 р. по 30.08.2013 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Астра-Універсал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. , за результатами якої складено акт №58/11-23-22-02/32615789 від 06.09.2013 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача:
- п.135.1, п.135.2, п.135.5 ст.135, п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 147 003,00 грн. в тому числі:
- за ІV квартал 2011 року в сумі 82 311,00 грн.;
- за І квартал 2012 року в сумі 57 663,00 грн.;
- за ІІ квартал 2012 року в сумі 2 415,00 грн.;
- за ІІІ квартал 2012 року в сумі 2 272,00 грн.;
- за ІV квартал 2012 року в сумі 2 342,00 грн.
- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 113 500,00 грн. в тому числі:
- за жовтень 2011 року в сумі 42 000,00 грн.;
- за листопад 2011 року в сумі 30 000,00 грн.;
- за грудень 2011 року в сумі 41 500,00 грн. (а.с.9-39).
Кіровоградською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.7-8).
Дані податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржувались до Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області. Рішенням Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області №5383/10/11-28-10-01-08 від 21.11.2013 р. податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга ТОВ «Астра-Універсал» без задоволення (а.с.60-62).
В даному провадженні позивач просить визнати дані податкові повідомлення-рішення нечинними.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
З огляду на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не є нормативно-правовими актами, суд розглядає вимогу про визнання їх нечинними в контексті положень п.1 ч.2 ст.162 КАС України, тобто як вимогу про визнання їх протиправними та подальше скасування.
Як встановлено в судовому засіданні, грошові зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0000782202 від 19 вересня 2013 року нараховано податковим органом, у зв'язку з завищенням позивачем задекларованого податкового кредиту в загальній сумі 113 500,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Бестмент-Сервіс» які, на думку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не носять реального характеру.
Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП «Бестмент-Сервіс» (виконавець) укладено договір №30/4 про надання послуг від 30.04.2011 року, відповідно до змісту якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами, або із залученням третіх осіб, виконувати роботи та послуги, а саме надавати комплекс послуг з управління нерухомим майном. Прийом-передача наданих послуг здійснюється сторонами на підставі акту прийому-передачі наданих послуг. За надані послуги замовник виплачує виконавцеві грошову суму узгоджену окремо при кожному замовлені послуг (а.с.40-42).
Позивачем суду надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких вказано, що виконавцем здійснено технічне обслуговування - 1 шт. на відповідну суму (а.с.43, 45, 47). Загальна сума за актами становить 681 000,00 грн. та ПДВ - 113 500,00 грн.
Окрім цього, позивачем надано додатки до актів в яких вказано види робіт. Натомість конкретні послуги не зазначені, вартість їх відсутня, як в актах, так і в додатках до них (а.с.44, 46, 48). Окрім цього, додатки до актів не містять дати їх складення, в них вказано лише посилання на акт від певної дати, що свідчить про складення їх вже після підписання актів.
Не містять найменувань конкретних послуг та їх вартості і податкові накладні, на підставі яких суму податку на додану вартість в розмірі 113 500,00 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту в жовтні-грудні 2011року (а.с.96-122, 154-156).
У відповідності до діючого законодавства саме на платника податків покладається обов'язок щодо складання документів первинного бухгалтерського обліку, які згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» повинні містити не тільки назву операції щодо якої складено документ, але й її зміст.
Судом встановлено, що у зазначених актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) та додатках до них, а також в податкових накладних сторонами не вказано конкретного переліку послуг, розрахунків обсягу та вартості в розрізі їх кількості та видів.
В судовому засіданні представник позивача не пояснив суду в чому саме полягає надання послуг з технічного обслуговування, як то робота по взаємодії з комунальними підприємствами, ремонт обладнання, послуги електриків, сантехніків, обслуговування систем опалення та водопостачання, тощо, та яким чином такі послуги надавались, які роботи виконавцем проведено, яка вартість їх кожного різновиду та терміни виконання. Більш того, представник не пояснив суду економічної доцільності та необхідності таких послуг, доказів фактичного отримання їх та використання у господарській діяльності не надано.
Відповідно до п.5.1. Договору №30/4 про надання послуг від 30.04.2011 року, за надані послуги замовник виплачує виконавцеві грошову суму узгоджену окремо при кожному замовлені послуги (а.с.41). Ухвалою про відкриття провадження у справі судом витребовувались такі замовлення (а.с.1).
Позивачем суду надано копії замовлень, в яких вказано, що вартість робіт та послуг погоджується сторонами у Протоколі договірної ціни (а.с.170, 172, 174). Відповідно до змісту Протоколів договірної ціни вартість робіт та послуг сторонами не погоджувалась, натомість в Протоколах зафіксовано договірну ціну за період надання послуг (жовтень, листопад, грудень 2011 року) без узгодження вартості робіт та послуг.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, суд вважає, що документи мають силу первинних за умови фактичного здійснення господарської операції, у разі, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Отже, акт приймання-передачі наданих послуг, в якому зазначено лише вид технічних послуг, не є таким, що беззаперечно підтверджує факт надання таких послуг, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-XIV. В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу податкового кредиту сум ПДВ без належних на те документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У відповідності до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. У податковій накладній, зокрема, зазначається в окремих рядках такий обов'язковий реквізит, як опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг та ціна постачання без урахування податку.
З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, податкові накладні, в яких господарська операція вказана як «технічні послуги» та на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на його формування, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, що позивачеві раніше (протягом 1095 днів) вже визначалися контролюючим органом суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, про що вказано в акті та не заперечувалось позивачем, податкове зобов'язання узгоджене у встановленому порядку, а тому накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання є правомірним (а.с.27).
Також в акті перевірки вказано, що ТОВ ««Астра-Універсал» в порушення вимог п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України, включено в загальній сумі 614 580,00 грн., в тому числі в ІV кварталі 2011 р. в сумі 341 580,00 грн., в І кварталі 2012 р. в сумі 273 000,00 грн., до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, відсотки за кредитом, який було отримано ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка» та передано боргом ТОВ «Астра-Універсал».
Судом встановлено, що 28 квітня 2009 року між позивачем (новий позичальник) та ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка» (первісний позичальник), а також АБ «Експрес-Банк» (кредитодавець) укладено договір про переведення боргу, відповідно до змісту якого, первісний позичальник (ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка») переводить свій борг на нового позичальника, внаслідок чого новий позичальник заміняє первісного як зобов'язану сторону у договорі про відкриття кредитної лінії №08-08/кл від 07.07.2008 р., за умовами якого ліміт кредитування становить 2 000 000,00 доларів США та в гривневому еквіваленті складає 17 170 000,00 грн. зі сплатою 13 % річних в доларах США. Протягом строку вказаного новим позичальником, первісний позичальник за прийняття боргу здійснює компенсацію новому позичальнику у розмірі кредитних коштів, отриманих за кредитним договором, що складає 1 412 400,00 грн. (а.с.49-50, 53-58).
У відповідності до п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються, зокрема, фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).
Згідно з п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України, до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Судом встановлено, що ТОВ «Астра-Універсал» сплачувались відсотки за користування кредитом, що за договором про переведення боргу був перерахований ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка» позивачеві. При цьому судом встановлено, що кошти були необхідні ТОВ «Астра-Універсал» для виконання договору комісії №07/05-09 від 07.05.2009 року для придбання об'єкту нерухомості в місті Києві, а тому витрати на сплату відсотків за користування кредитом та погашення кредиту є пов'язаними з господарською діяльністю ТОВ «Астра-Універсал» (а.с.51-52, 176-179).
З цих же підстав правомірним є віднесення позивачем до складу валових витрат суми від'ємного значення курсових різниць в розмірі 76 336,00 грн. в результаті проведених операцій по придбанню валютних коштів для погашення відсотків за користування кредитом та погашення кредиту.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення №0000772202 від 19 вересня 2013 року задоволенню підлягає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000772202 від 19 вересня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Астра-Універсал» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 147 003,00 грн. основного платежу та 32 347,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова