"12" грудня 2013 р. Справа № 920/1321/13
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.І., суддя Тихий П.В.
при секретарі - Шевцові Є.О.
за участю представників сторін:
позивач - Гапон М.В. за довіреністю №10-19/17-Д/130 від 02 липня 2012 року
відповідач - Єфіменко Л.І. за довіреністю №653/д від 03 грудня 2012 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз", м. Суми
(вх. №3242 С/1-43) на рішення господарського суду Сумської області від 25 вересня 2013 року по справі № 920/1321/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Роменський район електричних мереж", м. Суми
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз", м. Суми
про стягнення 200 463,50 грн.
У серпні 2013 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за перевищення договірних величин електричної потужності в сумі 200 463 грн. 50 коп. на рахунок зі спеціальним режимом використання № 26033317017 в Філії Сумське обласне управління АТ "Ощадбанк" ПАТ "Ощадбанк", МФО 337568, код ЄДРПОУ 37785229, а також стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Рішенням господарського суду Сумської області від 25 вересня 2013 року (суддя Зражевський Ю.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління ''Охтирканафтогаз'' на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі Філії "Роменський район електричних мереж" 200 463 грн. 50 коп. заборгованості, 4 009 грн. 27 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 25 вересня 2013 року у справі № 920/1321/13 та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити, стягнути з позивача судовий збір за подачу апеляційної скарги.
В обґрунтування викладених вимог відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам відповідача, а в основу рішенні покладено виключно позицію позивача. При цьому, відповідач зазначає, що акти контролю електричної потужності не можуть вважатися належними доказами у справі, оскільки вони складені без участі споживача та з порушенням Методики проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності в споживачів..., затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України № 241 від 19.05.2013. Крім того, відповідач вважає, що у позивача не було жодних підстав для відмови відповідачу у проведенні коригування договірних величин споживання електричної енергії за лютий-травень 2013 року та відповідного корегування граничної величини споживання електричної потужності, так як розрахунки споживачем було проведено у повному обсязі. На думку відповідача, позивач, не погодивши обсяги надані відповідачем на 2013 рік, значно зменшив їх порівняно із фактичним споживанням 2012 року, штучно створив передумови для застосування відповідальності, передбаченої ст. 26 Закону України «Про електроенергетику». Відповідач також зазначає про відсутність підстав для застосування до нього штрафних санкцій, посилаючись на те, що позивач не надав до суду доказів того, що діями відповідача щодо перевищення величини потужності, йому заподіяно збитків, пов'язаних із перевищенням договірної величини потужності, а навпаки отримав своєчасно та в повному обсязі суму значно більшу від тієї, яку б отримав за споживання потужності та електроенергії в межах договірних обсягів.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає наведені відповідачем безпідставними, посилаючись на те, що свідоме перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної потужності, є порушенням норм матеріального права, ч. 1 ст. 275 ГК України, п. 14 постанови Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999 р. в редакції постанови № 473 від 16.06.2005, п. 4.1 Правил користування електричною енергією, п. 2.2.2 договору, а також зазначив про безпідставність вимоги відповідача про необхідність корегування договірних величин споживання електричної енергії до фактично оплаченої, як такої, що суперечить вказаним нормативним актам.
В судовому засіданні 26 листопада 2013 року оголошено перерву до 10:30 години 12 грудня 2013 року.
В судовому засіданні сторони підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 29 травня 2003 року, між відкритим акціонерним товариством "Сумиобленерго" в особі Роменського районного відділення "Енергозбут" та відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтиркакнафтогаз" укладений договір про постачання електричної енергії за № 3, відповідно до умов якого постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач (відповідач) оплачує постачальнику (позивачу) вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
15 квітня 2011 року та 10 липня 2011 року, у зв'язку з приведенням статутних документів відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" та відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" у відповідність з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства", сторони уклали додаткові угоди № 4 та № 5 про зміну найменування постачальника з "Відкрите акціонерне товариство "Сумиобленерго" на "Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" в особі Філії "Роменський район електричних мереж", найменування споживача з відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтиркакнафтогаз".
В п. 2 договору про постачання електричної енергії "Зобов'язання сторін" вказано, що під час виконання умов цього правочину, а також вирішення інших питань, що необумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку (ПКЕЕ).
Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що у відповідності з умовами договору та Порядком постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №441 від 24.03.1999р. із змінами згідно постанови КМУ №473 від 16.06.2005р., відповідачу були надані відповідні повідомлення про доведення граничних величин споживання електричної потужності в години максимум навантаження енергоситсеми по об'єктам відповідача, на які постачається електрична енергія, зокрема пс 35/6 кВ «Артюхівка» - 1500кВт, та пс 35/6 кВ «Великі Бубни» - 1000 кВт, на розрахунковий період лютий - травень 2013 року.
Як вказує позивач, за допомогою атестованої автоматизованої системи обліку електроенергії в період лютий - травень 2013 року на вказаних об'єктах була зафіксована найбільша фактична величина потужності, про що складено відповідні акти контролю електричної потужності з додатками, які надані позивачем до матеріалів справи.
Таким чином, відповідно до вищевказаних документів, перевищення договірної величини електричної потужності за період з 1 лютого 2013р. по 28 лютого 2013р. становить 1847,2кВт. на суму 50022,18грн., за період з 1 березня 2013р. по 31 березня 2013р. становить 1845,76кВт на суму 49983,18грн., за період з 1 квітня 2013р. по 30 квітня 2013р. становить 1810,72кВт на суму 49034,30грн, за період з 1 травня 2013р. по 31 травня 2013р. становить 1898,96кВт на суму 51423,84грн.
За даними атестованої автоматизованої системи обліку активної, реактивної енергії, по об'єктам ПС Артюхівка та ПС В. Бубни за період з 1 лютого по 31 травня 2013 року у ранкові та вечірні години контролю максимального навантаження енергосистеми України встановлено перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної потужності 7402,64кВт.
Згідно п.п. 4.2.2 п.4.2 до договору про постачання електричної енергії № 3 від 29 травня 2003 року, із змінами згідно додатку №1 від 24 жовтня 2005 року, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.
Таким чином, у відповідності до вимог ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", абзацу 4 п. 6 додатку № 4 до договору, для сплати за двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, відповідачу за період з 1 лютого 2013 року по 31 травня 2013 року були виставлені рахунки про сплату відповідачем 50022,18 грн. - за лютий 2013 року, 49 983,18 грн. - за березень 2013 року, 49 034, 30 грн. - за квітень 2013 року, 51 423, 84 грн. - за травень 2013 року; усього на загальну суму 200463 грн. 50 коп.
В пункті 9 додатку № 4 до договору зазначено, що рахунки для оплати перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або граничної величини споживання електричної потужності, виписуються постачальником електричної енергії окремо та надаються споживчу. Вказані рахунки мають бути оплачені споживачем протягом 10 операційних днів з дня отримання.
Оскільки відповідач виставлені позивачем рахунки не сплатив, останній звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління ''Охтирканафтогаз'' на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі Філії "Роменський район електричних мереж" 200463,50 грн. заборгованості.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визнав встановленим факт перевищення договірної потужності в період з лютого по травень 2013 року з боку відповідача на підставі наданих позивачем актів контролю електричної потужності за відповідні місяці. Крім того, господарський суд погодився з позицією позивача щодо необґрунтованості вимог відповідача про необхідність корегування договірних величин споживання електричної енергії до фактично оплаченої, як такої, що суперечить приписам постанови Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999 р. в редакції постанови № 473 від 16.06.2005, Правилам користування електричною енергією, а також умовам договору, зазначивши при цьому про те, що коригування договірної величини споживання електричної енергії та потужності здійснюється таким чином, щоб скореговані величини, з урахуванням графіка роботи споживача, не призвели до перевищення дозволеної потужності, що зазначена в договорі про постачання електричної енергії. З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем було перевищено встановлені договором граничні величини споживання електричної енергії та потужності, позовні вимоги про стягнення з відповідача 200463,50 грн. на підставі вказаних вище правових норм визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:
чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;
чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;
яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Згідно до п.4 Пленуму, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у
рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як вбачається з матеріалів справи, прийняте рішення цим вимогам не відповідає, оскільки суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не надав належної правової оцінки спірним правовідносинам, а також наведеним відповідачем доводам та доказам в обґрунтування викладених заперечень, а прийняв, як достовірний доказ позицію та докази надані позивачем, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для стягнення з відповідача 200463,50 грн. заборгованості.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Переглядаючи оскаржуване рішення в апеляційному порядку, дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав вимог та заперечень учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 29 травня 2003 року, між Відкритим акціонерним товариством "Сумиобленерго" в особі Роменського районного відділення "Енергозбут" (в подальшому Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" в особі Філії "Роменський район електричних мереж") та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтиркакнафтогаз" (в подальшому Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтиркакнафтогаз") укладений договір про постачання електричної енергії за № 3, відповідно до умов якого постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач (відповідач) оплачує постачальнику (позивачу) вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96р. № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за № 417/1442.
Відповідно до положень пункту 4.1 Правил постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами,
Положеннями пункту 4.2 Правил встановлено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.
В додатку 3.1 до договору ( місце встановлення лічильників, назва структурних підрозділів споживача, адреси), додатку № 6 (акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін) та додатку №12 (Перелік кількості встановленої потужності та кількості годин роботи споживача, його структурних підрозділів та його субспоживачів) вказані об'єкти відповідача, на які постачається електрична енергія та встановлена потужність, зокрема: пс 35/6 кВ "Артюхівка" 1500кВт, пс 35/6 кВ "Великі Бубни"- 1000кВт.
На підставі пунктів 6, 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України №441 від 24.03.1999р. в редакції постанови № 473 від 16.06.05р. зазначено, що місцеві енергопостачальні організації складають у межах установлених граничних величини споживання електричної потужності, що зазначені у додатку № 12 договору, розрахункові баланси споживання електричної потужності окремо для періодів ранкового та вечірнього максимуму навантаження об'єднаної енергосистеми України. Загальна тривалість періодів контролю максимального навантаження має не перевищувати 6 годин на добу (п.4.6 Правил користування електричної енергії), затверджених постановою Національної комісії.
Згідно п. 5.4. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 24.10.05) для споживачів, які мають кілька відокремлених підрозділів з приєднаною потужністю 150 кВ-А (кВт) і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягу фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВт/год. і більше, граничні величини споживання електричної потужності встановлюються по кожному підрозділу.
В п. 5. додатку № 4 до договору визначено, що постачальник електричної енергії щомісячно не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду доводить письмово (рекомендованим листом, листом під розпис, посильним) договірні величини споживання електричної потужності згідно вимог нормативно-правових документів та умов цього договору.
В даному випадку нормативно-правовим документом є Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №441 від 24.03.1999р. із змінами згідно постанови КМУ №473 від 16.06.2005р.
В пункті 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам зазначено, що граничні величини споживання електричної потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.
Постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договором.
Споживач зобов'язаний не перевищувати у години контролю максимального навантаження енергосистеми граничну величину споживання електричної потужності, доведену цьому споживачу відповідно до умов договору, (п.4.1 Правил)
Згідно додатку № 8 до договору позивачем рекомендованими поштовими відправленнями відповідачу були надані нижче повідомлення № 80-28/98, № 80-28/97 від 14.01.13р., № 80-28/380, № 80-28/381 від 11.02.13 р., № 80-28/757, № 80-28/759 від 13.03.13р., № 80-28/996, № 80-28/995 від 10.04.13р. про доведення граничних величин споживання електричної потужності в години максимум навантаження енергосистеми по вищевказаним об'єктам, якими відповідачу були доведені граничні величини споживання електричної потужності в години максимум навантаження енергосистеми для об'єкта п/с "Артюхівка" - 1500 кВт., для об'єкта "Великі Бубни" - 1000 кВт. на розрахунковий період - лютий 2013р., на розрахунковий період - березень 2013 року для об'єкта п/с "Артюхівка", для об'єкта "Великі Бубни" - 1000 кВт -1500кВт, на розрахунковий період квітня місяця 2013 року для об'єкта п/с "Артюхівка"-1500 кВт, для об'єкта "Великі Бубни"- 1000 кВт., на розрахунковий період - травень 2013 року для об'єкта п/с "Артюхівка" -1500кВт., для об'єкта "Великі Бубни"-1000кВт.
В обґрунтування заявлених позовних вимог та на підтвердження факту перевищення відповідачем встановленої договором граничної величини споживання електричної енергії та потужності, позивачем до суду надано Акти контролю електричної потужності №3/9 від 28.02.2013 року, №7/17 від 01.03.2013 року, №3/13 від 01.04.2013 року , №5/13 від 01.04.2013р., №3/17 від 07.05.2013 року, Акт без номера від 07.05.2013р., №3/21 від 01.06.2013р., та №5-23 від 01.06.2013 року.
Дослідивши вказані акти, колегія суддів встановила, що в кожному з них зазначено, що Акт складений у присутності уповноваженої особи споживача, а саме начальника Артюхівського РЕМ Іщенко В.М.. Практично у всіх Актах вказано, що представник споживача Іщенко В.М. відмовився від підписання Акту та відмовився від отримання примірника Акту.
Слід зазначити, що згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.12.2011 року, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем Правил користування електричною енергією складається акт. Разом з тим такий акт є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення постачальником енергії, перевірки дотримання вказаних вище Правил, у разі виникнення спору він буде наданий як доказ, який повинен оцінюватися судом відповідно до вимог статті 212 ЦПК України.
Дослідивши надані позивачем Акти, колегія суддів встановила, що згідно вказаних Актів в перевірці приймав участь уповноважений представник споживача - начальник Артюхівської РЕМ Іщенко В.М., який 28.02.2013 року та відповідно 01.04.2013 року відмовився від підписання актів та від отримання примірника акта.
Однак, зазначене не може відповідати дійсності, так як 28.02.2013 року Іщенко В.М. був відсутній на роботі в Роменському районі, в зв'язку з відрядженням в апараті управління НГВУ „Охтирканафтогаз" в м. Охтирка, що підтверджується витягом із звіту за 28.02.2013 року по проходам через контрольні точки адміністративної будівлі в м. Охтирка. ( довідка та витяг були надані суду).
01.04.2013 року Іщенко В.М. також не міг бути залучений до перевірки та не міг відмовитися від підписання актів, так як він в період з 26.03.2013 року по 08.04.2013 року перебував на лікарняному, (копія листка непрацездатності серія АГБ №970429 суду була надана).
Таким чином, колегія суддів вважає, що вказані акти не можуть вважатися належними доказами в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України на підтвердження факту перевищення відповідачем встановленої договором граничної величини споживання електричної енергії та потужності, оскільки вони були складені без участі представника споживача, що є порушенням п. 2.1.2 та 3.5 Методики проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності в споживачів і у години максимуму навантаження об'єднаної енергетичної системи України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України №241 від 19.05.2003 року.
Відповідно до п.11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р. №475, граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід"ємною частиною договору.
Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування..
Згідно із п.4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.1996р. №28, споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п"ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов"язань щодо оплати електричної енергії за договором постачання електричної енергії.
У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної величини споживання електричної потужності.
Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії.
Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Згідно п.6 Додатку 4 (в редакції від 01.11.2012р. ) до Договору на постачання електроенергії, при потребі Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електроенергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності.
Для здійснення коригування договірної величини споживання електричної енергії у відповідності до п.4.4 ПКЕЕ, Споживач звертається до Постачальника із заявою не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності, на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності сплати планових поточних платежів згідно п.2 додатку 4 до цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості.
Як вбачається із наведеного вище, вказані документи не містять норми про те, що коригування договірної величини споживання електричної енергії та граничної потужності може проводитись лише в межах дозволеної потужності. Споживачу може бути відмовлено у коригуванні лише за тієї умови, якщо споживач на момент звернення має заборгованість перед постачальником та не оплатив додатково заявлені обсяги. Інші застереження та підстави у вказаних вище нормативних документах не наведені.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач з дотриманням договірних умов, за 5 робочих днів звернувся до постачальника із заявами про коригування величин споживання електричної енергії в лютому-травні 2013 року. При цьому, на момент звернення із заявами позивач не мав заборгованості перед позивачем за електроенергію за попередні розрахункові періоди, в повному обсязі сплатив планові платежі поточного місяця та в повному обсязі оплатив додатково заявлений обсяг.
Таким чином у позивача не було жодних підстав для відмови відповідачу у проведенні коригування договірних величин споживання електричної енергії за лютий-травень 2013 року та відповідного коригування граничної величини споживання електричної потужності, так як розрахунки споживачем було проведено в повному обсязі.
Аналогічної позиції щодо обов"язковості коригування величин споживання дотримується Національна комісія регулювання електроенергетики України, що підтверджується листами від 26.04.2004р. № 05-39-11/1898, від 01.06.2005р. №05-34-11/2409, від 10.08.2005р. №05-39-11/3600 та від 31.08.2005р. №05-39-11/4014 .
За змістом оскаржуваного рішення не вбачається, що відповідач щомісячно, починаючи з лютого місяця 2013 року звертався до позивача із заявами про коригування договірної величини споживання електроенергії. У рішенні вказано лише про одне звернення від 07.02.2013 року, на яке (за змістом рішення) відповідачем була надана відповідь 20.05.2013 року.
Також, місцевий господарський суд залишив поза увагою той факт, що відповідач звертався до позивача з листами №13-01/2391 від 15.03.2013р., №13-01/3022 від 11.04.2013р., №13-01/3579 від 07.05.2013р. та не надав правової оцінки відмові позивача у коригуванні договірних величин за вказаними зверненнями.
Відповідно до Актів розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (листи №14 та №16 Додатку №6 до Договору) та додатку №12 (Перелік кількості встановленої потужності та кількості годин роботи споживача, його структурних підрозділів та його субспоживачів) встановлено потужність, зокрема по ПС 35/6 кВ „Артюхівка" 1500кВт та ПС 35/6 кВ „ Великі Бубни" - 1000 кВт.
Як вказує відповідач, зазначена потужність є незмінною з 2003 року, незважаючи на неодноразові звернення відповідача щодо її збільшення. Враховуючи потреби виробництва, при незмінній потужності, обсяги споживання електроенергії в попередні роки були на рівні споживання 2013 року або ще більшими і позивач проти цього не заперечував, а навпаки , доводив потужність у більших обсягах. (копії повідомлень по ПС „В.Бубни" та ПС „Артюхівка" за 2011 рік та січень 2012р. були надані суду.)
На думку відповідача, позивач, не погодивши обсяги надані відповідачем на 2013 рік, значно зменшивши їх порівняно із фактичним споживанням 2012 року, штучно створив передумови для застосування відповідальності, передбаченої ст. 26 Закону України „Про електроенергетику".
Відповідач також інформував суд першої інстанції про те, що з метою упередження ситуації, що склалась на даний час, відповідач і раніше неодноразово звертався до позивача щодо перегляду в сторону збільшення граничних величин споживання електричної потужності.
Так, 4.01.2012р та 16.01.2012 року НГВУ „Охтирканафтогаз" на адресу позивача було надіслано листи за вих. №№ 13-01/59 та13-01/459 про коригування граничної величини споживання електричної потужності по ГПП-35/6 „В.Бубни" до 2000 кВ згідно п.4.4 абз.2 ПККЕ (встановлена потужність трансформатора - 2500 кВА). Одночасно було повідомлено про проведення оплати за додаткову потужність. Листом позивача від 16.01.2012р. (вих. №80-01/51 у коригуванні було відмовлено, але з незрозумілих причин: чи тому, що не туди звернулись і було рекомендовано звернутись до директора енергозбуту ПАТ „Сумиобленерго" чи з інших причин.
Директор енергозбуту „ПАТ „Сумиобленерго" листом №36/594 від 20.01.2012 року повідомив НГВУ „Охтирканафтогаз" про те, що для збільшення рівня дозволеної потужності підприємству необхідно отримати нові технічні умови.
В той же час, вимога щодо отримання та виконання технічних умов передбачена Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, які набули чинності 28.02.2013 року. Тобто, на момент вимоги ( 20.01.2012р. ) у споживача необхідності отримувати технічні умови та виконувати їх - не було.
15.03.2013 року листом №13-01/2390 від 15.03.2013 року НГВУ „Охтирканафтогаз' звернулося до позивача з листом про збільшення дозволеної потужності по ПС 35/6 кЕ „Артюхівка" з 1500 кВт до 2500кВт. 02.04.2013 року відповідачу було подано відповідну заяву, в т.ч. і про видачу технічних умов, та надано необхідний пакет документів.
З посиланням на те, що з 28.02.2013 року набули чинності нові Правила приєднана електроустановок до електричних мереж , відповідачу було запропоновано звернутися і філію „Роменський РЕМ" та додатково надати ряд документів.
29.05.2013 року заява відповідачем ( вих. №13-01/4157) була направлена до філії „Роменський РЕМ".
Відповідь було надано лише в кінці серпня 2013 року, що є порушенням п.2.1.2 Правил приєднання., відповідно до якого електропередавальна організація безоплатно протягом п'яти робочих днів від дня подання зазначеної заяви надає замовнику підписаний договір про приєднання, з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід'ємнок частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мере» електроустановок...
Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку що відповідачем були вжиті необхідні заходи щодо отримання технічних умов для збільшення граничної потужності як по ГПП 35/6 „Артюхівка" так і по ГПП 35/6 „Великі Бубни", в свою чергу позивач безпідставно відмовив споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин споживання електричної потужності.
Частиною 6 статті 26 Закону України „Про електроенергетику" встановлено, що споживачі ( крім деяких наведених категорій) у випадку перевищення договірної потужності сплачують енергопостачальним організаціям двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, ті договірною величиною потужності.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну сторону покладено обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається , як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення відповідачем вимог договору та вимог чинного законодавства, тому відсутні підстави для застосування положень ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірних величин електричної потужності.
З урахуванням викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача та наявністю фактів для скасування рішення господарського суду Сумської області від 25.09.2013 у справі № 920/1321/13 з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз", м. Суми задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 25 вересня 2013 року у справі № 920/1321/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі Філії "Роменський район електричних мереж" (40035, м. Суми, вул. Д. Коротченка, 7, код ЕДРПОУ 37785229) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління ''Охтирканафтогаз'' (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Київська, буд. 119, код ЕДРПОУ 05398533) судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2004,64 грн.
Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено та підписано 17 грудня 2013 року.
Головуючий суддя Пелипенко Н.М.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Тихий П.В.