« 02» грудня 2013 р. Справа №922/3244/13
Колегія суддів у складі:головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В., суддя Черленяк М.І.,
При секретарі Голозубовій О.І.,
За участі представників сторін:
Позивача - Падалко О.О.,
Відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3368 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2013 року у справі №922/3244/13
за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків,
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків,
про стягнення 19811,87 грн.,-
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.2013 року по справі №922/3244/13 (суддя Яризько В.О.) позов задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за спожиту теплову енергію за грудень 2012 року - квітень 2013 року у сумі 19811,87 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1720,50 грн. Вирішено видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2013 року у справі№922/3244/13 змінити та визначити, що позов КП «ХТС» підлягають задоволенню лише в частині стягнення заборгованості у розмірі 18 371,12 грн., в іншій частині позовних вимог - відмовити. Судові витрати по справі розподілити відповідно до часток задоволених вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.
Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував того, що відповідач, згідно ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», склав односторонні акти-претензії, де зафіксовано порушення з боку теплопостачальної організації щодо обсягів постачання теплової енергії. На думку апелянта, невідповідність внутрішньої температури у приміщенні відповідача, зафіксована в актах-претензіях, є достатньою правовою підставою для перерахунку платежів за комунальні послуги.
Від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №10978 від 18.11.2013 року), де позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
До судового засідання, яке відбулось 02.12.2013 року, з'явились повноважні представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.
01.07.2009 р. між КП "Харківські теплові мережі" та ФОП ОСОБА_3 укладений договір №3948 купівлі-продажу теплової енергії, згідно умов якого теплопостачальна організація зобов'язалася постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних останньому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. відповідного договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 даного договору.
Приміщення, в яке постачається теплова енергія визначено в додатку № 4 до договору, а саме в приміщення, розташоване по АДРЕСА_1, площею 371,4 кв.м.
Сторони погодили, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2009р. (п.10.1. договору), та якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік (п.10.4.). В п.10.2. сторони погодили випадки, з яких цей договір припиняє свою дію - закінчення строку, на який він був укладений; взаємна згода сторін; прийняття рішення господарським судом Харківської області та ліквідація сторін.
На підтвердження виконання позивачем своїх зобов'язань за даним договором до матеріалів справи надані акт №175/19146 від 11.12.2012р. про підключення споживача за адресою: АДРЕСА_1, до джерела теплової енергії, а також акт №171/523 від 04.04.2013р. про відключення вказаного приміщення від джерела теплової енергії.
Порядок розрахунків за отриману теплову енергію встановлений сторонами в розділі 6 Договору.
Будівля за адресою : АДРЕСА_1, в якій відповідач орендує приміщення площею 371,4 кв.м. не обладнано приладом обліку теплової енергії, що підтверджується звернення ТОВ "Ривлад,ЛТД" щодо розпломбування приладу обліку за адресою : АДРЕСА_1, для проведення ремонту, копією акту № 17198 від 30.11.2011р. про розпломбування приладу обліку за адресою : АДРЕСА_1, для проведення ремонту. Після чого прилад так і не був установлений.
Позивачем на адресу відповідача виставлялись рахунки-фактури на оплату спожитої теплової енергії, проте відповідач не здійснював оплату отриманої теплової енергії.
За даними позивача, заборгованість відповідача за період грудень - квітень 2013р. складає 19811,87 грн.
Розрахунок відпущеної відповідачу кількості теплової енергії виконаний позивачем розрахунковим засобом відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 р. за № 1198, Закону України "Про теплопостачання", Тимчасових правил обліку відпуску теплової енергії, затверджених і введених в дію наказом Держкомітету України з житлово-комунального господарства і Міністерства енергетики і електрифікації України № 57/112 від 01.07.96 р.
В той же час, відповідач у грудні 2012 року неодноразово звертався до позивача з вимогами, щоб уповноважений представник позивача прийшов для проведення замірів температури в приміщеннях і складання акту-претензії відповідача.
Враховуючи, що представник теплопостачальної організації жодного разу не з'явився для проведення перевірки, відповідач самостійно склав акт-претензію від 19.06.2013 року №11 в порядку ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в якому просив КП «Харківські теплові мережі» провести перерахунок оплати за надані послуги з урахуванням реальних температурних показників. У своєму акті та розрахунках ФОП ОСОБА_3 спирається на показники температури всередині нежитлового приміщення. Відповідач зазначає, що фактична температура всередині приміщення нижче, ніж обумовлені 16С0, є достатньою підставою для перерахунку платежів за комунальні послуги.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення з відповідача суму заборгованості в розмірі 19811,87 гривень, оскільки відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, та не доведено порушення зобов'язань з боку позивача.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства. Така позиція ґрунтується на наступному.
Перш за все, слід зазначити, що предметом розгляду в даному апеляційному провадженні є встановлення правових і фактичних підстав для перерахунку платежів за спожиту теплову енергію.
Відповідач, як на підставу для проведення перерахунку оплати за спожиту енергію, вказує, що фактична температура всередині приміщення нижче, ніж обумовлені договором 16С0.
Відносини між сторонами врегульовані Договором №3948 від 01.07.2009 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.
Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору від 01.07.2009 року №3948 регулюються Законом України "Про теплопостачання", постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією".
Відповідно до п. 23 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією", яка є спеціальною правовою нормою для даних правовідносин, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Пунктом 39 передбачено, що споживач має право у разі порушення теплопостачальною організацією умов договору викликати її представника для складення та підписання акта, у якому зазначаються строки, види порушень тощо; вимагати проведення по будинках, не обладнаних приладами комерційного обліку теплової енергії, нарахування реально спожитої кількості тепла на потреби опалення відповідно до визначених договором теплових навантажень будинків, реальних температур теплоносія в теплових мережах, температур зовнішнього повітря та тривалості розрахункового періоду.
У разі зниження з вини теплопостачальної організації параметрів теплоносія остання сплачує штраф згідно із законодавством. Теплопостачальна організація несе відповідальність за недотримання затверджених договірних значень обсягів постачання теплової енергії. (п.38 постанови КМУ).
Пунктом 24 наведеної постанови КМУ встановлено, що у разі коли обсяг постачання теплової енергії менший, ніж зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору. У разі відхилення параметрів теплоносія в бік зменшення від затвердженого температурного графіка, передбаченого договором, споживачеві проводиться відповідний перерахунок.
Тобто, нормами законодавства, які є спеціальними для даних правовідносин, визначено, що підставою для здійснення перерахунку оплати за споживання теплової енергії є саме відхилення параметрів теплоносія в бік зменшення.
Отже, занижені показники температури всередині приміщення не є підставою для перерахунку оплати за споживання теплової енергії в порядку Правил користування тепловою енергією.
Також, ані Закон України «Про житлово-комунальні послуги», на який посилається як на підставу апеляційної скарги, ані Закон України «Про теплопостачання» не передбачають у якості підстав для перерахунку зниження показників температури всередині приміщення.
Таким чином, розрахунки відповідача, в яких використано показники температури повітря всередині приміщення, не відповідають вимогам чинного законодавства та Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого Постановою КМУ від 17.02.2010 року №151.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність порушень з боку КП "Харківські теплові мережі".
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, колегія суддів вважає, що позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 19811,87 гривень.
Таким чином, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги КП "Харківські теплові мережі".
Окрім того, не мають під собою правового підґрунтя доводи апелянта щодо застосування до спірних правовідносин Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки зазначені правові акти регулюють відносини що виникають між виробниками у процесі надання та споживання фізичним особами житлово-комунальних послуг у житлових приміщеннях. До того ж, вони також не передбачають такої підстави для перерахунку, як показники температури повітря всередині приміщення.
Також, відповідно до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого Постановою КМУ від 17.02.2010 року №151, показник температури повітря всередині приміщення є лише розрахунком показником.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, тому рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2013 року у справі №922/3244/13 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його зміни.
Зважаючи на наведене та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2013 року у справі №922/3244/13 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 05.12.2013 року.
Головуючий суддя Россолов В.В.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Черленяк М.І.