Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" листопада 2013 р.Справа № 922/4021/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Мельничук Ю.Ю.
розглянувши справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Харків)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтон корпорейшн" (м. Харків)
про стягнення коштів
за участю :
позивача - ОСОБА_1 (паспорт серії МН №754836, виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл. 25.05.2005 р.),
представника позивача - адвоката ОСОБА_3 (договір про надання юридичних послуг від 19.03.13 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 17.03.10 р.),
представника відповідача - Лавриненко М.М. (довіреність від 16.04.13 р.),
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь упущену вигоду у розмірі 114000,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем пункту 3.2.1 договору №2 на виконання робіт від 01.08.2012 р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог та просить в їх задоволенні відмовити позивачу у повному обсязі, посилаючись на те, що будь-яких порушень зобов'язань з боку відповідача під час дії договору №2 не було, як це також встановлено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 р. по справі №922/1435/13, та дохід у 114000,00 грн. за будь-яких обставин не може бути кваліфікований як упущена вигода, а у випадку, якщо б договір №2 діяв і послуги у межах договору позивачкою б надавались належним чином, ця сума могла би бути кваліфікована лише як заборгованість за договором.
Представник позивача надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, вказаних у ньому.
Розглянувши надане клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.
Відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, вказаних у ньому.
Розглянувши надане клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.08.2012 р. сторонами був укладений договір №2 на виконання робіт (надалі - договір), за яким замовник (відповідач) доручає і зобов'язується оплатити, а виконавець (позивач) бере на себе виконання робіт з організації бухгалтерського обліку та консультувань з питань оподаткування.
Згідно п. 1.2 договору роботи виконуються виконавцем та сплачуються замовником щомісячно залежно від об'єму потреби.
Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт згідно з цим договором встановлюється виконавцем згідно з розміром та видом фактично виконаних робіт.
У п. 2.2 вказаного договору сторони передбачили, що оплата проводиться поетапно за фактично виконані роботи за рахунком, але не менш, ніж 19000,00 грн. на місяць та не пізніше 10 календарних днів наступного за розрахунковим місяця.
Згідно п. 2.4 договору орієнтовна сума договору складає 500000,00 грн.
Відповідно до п. 3.2 вищевказаного договору замовник зобов'язався своєчасно та обов'язково надавати первісну документацію та інформацію, необхідні для якісного та своєчасного виконання робіт. Своєчасно прийняти і оплатити виконані роботи згідно з умовами цього договору.
У п. 5.3 договору сторони передбачили можливість одностороннього розірвання договору на підставі письмового повідомлення сторони про це не пізніше як за 60 календарних днів рекомендованим листом.
Також, у п. 6.1 договору сторони визначили, що цей договір діє з дати його підписання сторонами один рік, а саме до 31.07.2013 р.
Як зазначає у позові позивач та не заперечується представником відповідача, наприкінці лютого 2013 р. відповідач, не повідомивши позивача, припинив договір оренди офісного приміщення, яке він орендував з липня 2012 р. і в якому проходила робота як відповідача, так і позивача, та вивіз з нього майно і документи, в тому числі усю бухгалтерську документацію.
04.03.2013 р. відповідач надіслав позивачу листа №2013-02-01/3 від 02.01.2013 р., в якому повідомив про припинення дії договору з 31.12.2012 р. та просив повернути йому усю документацію та інші матеріальні і нематеріальні активи, які знаходяться у володінні позивача у зв'язку із наданням послуг за договором.
20.03.2013 р. позивач направив відповідачу претензію, в якій просив забезпечити доступ до первісної документації та інформації, необхідних для виконання робіт за вказаним договором, або виконати п. 5.3 договору щодо його розірвання не пізніше 31.03.2013 р.
Відповідач відповіді на претензію не дав і доступ до первісної документації не надав.
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, відповідач був вимушений достроково розірвати з позивачем договір через неналежну якість наданих позивачем послуг. На підтвердження цьому відповідач надав копію звіту Аудиторської фірми „Глобал Аудит" від 29.03.2013 р. про надання аудиторських послуг по узгодженим процедурам ТОВ „Елтон корпорейшн".
У квітні 2013 р. позивач подав у господарський суд Харківської області позов до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті за фактично отримані послуги у лютому 2013 р. у сумі 19350,00 грн., а також двох місячних мінімальних оплат, згідно п. 5.3 договору, в сумі 38000,00 грн. в зв'язку із достроковим розірвання відповідачем договору.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.06.2013 р. по справі №922/1435/13 позов позивача був задоволений, а у зустрічному позові про стягнення 110290,00 грн. було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 р. рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2013 р. по справі №922/1435/13 було скасовано в частині задоволення первісного позову та в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено, а в іншій частині рішення залишено без змін.
Як свідчать матеріали справи постанова Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 р. по справі №922/1435/13 не була оскаржена сторонами та набрала законної сили.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 р. по справі №922/1435/13 було встановлено, що договір фактично не був розірваний та що для виникнення обов'язку відповідача по оплаті послуг позивача необхідне було настання двох умов: фактичне виконання робіт у відповідному місяці та виставлення рахунків позивачем.
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
02.08.2013 р. позивач надіслав відповідачу разом з листом-нагадуванням про сплату за договором рахунки-фактури за лютий - липень 2013 р. на суму 19000,00 грн. кожний, що підтверджується описом вкладення у поштове відправлення.
Відповідач вищевказані рахунки-фактури не оплатив і відповіді не дав, в зв'язку з чим, позивач вважає, що ним не одержано дохід за лютий - липень 2013 р. включно у загальній сумі 114000,00 грн.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Як встановлено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 р. по справі №922/1435/13 у лютому 2013 р. позивач жодних послуг за договором відповідачу не надавала, будь-яких порушень відповідачем зобов'язань за договором не встановлено.
Протягом строку розгляду справи №922/1435/13, тобто з березня по липень 2013 р. включно позивач також не надавала відповідачу будь-яких послуг за договором, оскільки вважала договір розірваним.
Рахунки-фактури за лютий - липень 2013 р. включно позивач виставив відповідачу лише у серпні 2013 р.
Посилання позивача на те, що відповідач у будь-якому разі повинен був сплатити позивачу мінімальну платню у розмірі 19000,00 грн. на місяць, суд вважає безпідставним, оскільки пункт 2.2 договору передбачає оплату тільки фактично виконаних робіт за рахунком.
Посилання позивача на те, що сума 114000,00 грн., яку він просить стягнути з відповідача, є упущеною вигодою, суд вважає помилковим, оскільки у разі надання позивачем відповідачу послуг за діючим договором, цю суму слід кваліфікувати як заборгованість за договором.
Позивач не надав доказів фактичного виконання робіт та виставлення рахунків за період лютий - липень 2013 р. включно, а також доказів порушення відповідачем зобов'язань за договором.
Зважаючи на вищевикладене та враховуючи не доведеність позивачем факту порушення відповідачем зобов'язань за договором, наявності прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками, обґрунтованості розміру понесених збитків (упущеної вигоди), не вжиття заходів щодо зменшення суми збитків, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, не доведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір належить покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 224, 225 ГК України, ст. 22 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 11.11.2013 р.
Суддя Ольшанченко В.І.