Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" вересня 2013 р.Справа № 922/2540/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Бояр В.В.
розглянувши справу
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (м. Полтава)
до Приватної промислово-торгівельної фірми "Юсі" (м. Харків)
про стягнення коштів,
за участю представників сторін:
позивача - юрисконсульта юр. служби Шпількіна С.О. (довіреність №19-14/1 від 02.01.13 р.),
відповідача - Смуригіна О.О. (довіреність №89-юр від 18.09.12 р.),
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 16774,20 грн., в тому числі: борг в сумі 10318,27 грн., пеню в сумі 6403,42 грн. та 3% річних в сумі 52,52 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті теплової енергії за період з 01.01.2013 р. по 08.05.2013 р. за договором №3420 від 24.09.2012 р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.
08.07.2013 р. відповідач надав заяву №24-юр від 08.07.2013 р., в якій просив припинити провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості в сумі 10318,27 грн. за відсутністю предмету спору. В підтвердження викладеного відповідач до заяви надав платіжне доручення №4012 від 05.07.2013 р. про перерахування відповідачем на розрахунковий рахунок позивача за опалення з січня по травень 2013 р. по договору №3420 від 24.09.12 р. на суму 10318,27 грн.
Крім того, у заяві №24-юр від 08.07.2013 р. відповідач просив зменшити розмір пені (1% від суми заборгованості) в сумі 6403,42 грн. до подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу, на суму 265,76 грн.
10.07.2013 р. позивач надав заяву №29-01 від 08.07.2013 р., в якій просив стягнути з відповідача пеню в сумі 6403,42 грн., 3% річних в сумі 52,52 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., а також припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10318,27 грн. на підставі ч. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмету спору, посилаючись на оплату відповідачем основного боргу в сумі 10318,27 грн. В підтвердження викладеного позивач додав копії банківських виписок зі свого особового рахунку про перерахування на розрахунковий рахунок позивача оплати за опалення з січня по травень 2013 р. по договору №3420 від 24.09.12 р. на суму 10318,27 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.07.2013 р. задоволені заяви позивача №29-01 від 08.07.2013 р. та відповідача №24-юр від 08.07.2013 р. про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10318,27 грн. і припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №3420 від 24.09.2012 р. в сумі 10318,27 грн., та відкладений розгляд заяви відповідача №24-юр від 08.07.2013 р. в частині зменшення розміру пені (1% від суми заборгованості) в сумі 6403,42 грн. до подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу, на суму 265,76 грн., до прийняття рішення господарським судом.
Розглянувши заяву відповідача №24-юр від 08.07.2013 р. про зменшення розміру пені (1% від суми заборгованості) в сумі 6403,42 грн. до подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу, на суму 265,76 грн., суд вважає за необхідне відхилити її, як необґрунтовану.
Позивач надав письмове правове обґрунтування позовних вимог.
Відповідач надав клопотання, в якому просить зменшити пеню (1% від суми заборгованості) в сумі 6403,42 грн. на 80% до суми 1280,68 грн. та долучити до матеріалів справи копію балансу.
Розглянувши клопотання відповідача в частині долучення до матеріалів справи копії балансу, суд вважає за можливе задовольнити його в цій частині.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
24.09.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №3420 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі - договір), відповідно до умов якого Теплопостачальна організація (позивач) зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщення споживача (відповідача) до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. 23 Вересня, 11 - магазин непродовольчих товарів.
Пунктом 23 договору сторони встановили наступний порядок розрахунків за користування тепловою енергією. Оплата вартості теплової енергії, визначеної розрахунковим способом в додатку №1, проводиться відповідачем плановим платежем до 30 числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок вартості теплової енергії, визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться відповідачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку.
Згідно з п. 25 вказаного вище договору, факт отримання відповідачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору. У разі неповернення відповідачем акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено пунктом 12 договору, він, підписаний позивачем в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання відповідачу теплової енергії.
В додатку №1 до договору на відпуск теплової енергії №3420 від 24.09.2012 р. сторони узгодили розрахунок обсягу теплової енергії.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу теплову енергію на загальну суму 17860,37 грн., що підтверджується копіями актів приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2013 р. на суму 6331,12 грн., 28.02.2013 р. на суму 4856,39 грн., 31.03.2013 р. на суму 5461,88 грн. та від 30.04.2013 р. на суму 1210,98 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень та засвідченими відбитками печаток обох підприємств.
Відповідач частково оплатив надані позивачем послуги в загальній сумі 7542,10 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.
Таким чином, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги за договором №3420 від 24.09.2012 р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води становить 10318,27 грн.
Під час розгляду справи відповідач перерахував на рахунок позивача оплату за опалення з січня по травень 2013 р. по договору №3420 від 24.09.12 р. в сумі 10318,27 грн. платіжними дорученнями №4012 від 05.07.2013 р., на підставі чого позивач зменшив позовні вимоги в цій частині та просить суд задовольнити решту позовних вимог.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 27 вищезазначеного договору передбачено, що у випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" №686-ХІ від 20.05.99 р., а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно ст. 625 ЦК України.
Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 16.02.2013 р. по 15.05.2013 р. в сумі 52,52 грн. та пеню за період з 16.02.2013 р. по 15.05.2013 р. в сумі 6403,42 грн.
Відповідач, обґрунтовуючи клопотання про зменшення пені (1% від суми заборгованості) в сумі 6403,42 грн. на 80% до суми 1280,68 грн., посилається на важкий фінансовий стан підприємства, викликаний обов'язком щомісячно виконувати грошові зобов'язання за кредитними договорами перед банками (станом на 30.06.2013 р. сума довгострокових кредитів банків складає 115113 тис. грн.), наявністю великої кредиторської заборгованості на суму 48218 тис. грн., падінням обсягів продажу виробленої продукції та великим податковим навантаженням, у тому числі з оплати податку на землю.
В підтвердження викладеного відповідач надав копію балансу (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2013 р.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, приймаючи рішення у справі, суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у справі.
Суд приймає до уваги ступінь виконання відповідачем зобов'язань за договором, а саме: той факт, що після подачі позовної заяви відповідач виконав свої договірні зобов'язання щодо оплати поставленої йому теплової енергії та важкий фінансовий стан підприємства, підтверджений балансом станом на 30.06.2013 р., в якому відображені збитки підприємства.
Таким чином, суд вважає, що застосування штрафних санкцій, у розмірах нарахованих позивачем, є надмірно великим порівняно зі збитками кредитора, доказів понесення яких позивачем не надано.
З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому стані, статус відповідача, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, не значний строк прострочки, у відповідності до статті 233 Господарського кодексу України та на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру штрафних санкцій на 80%.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Виходячи з того, що спір доведено до суду з вини відповідача і частину заборгованості він погасив після звернення позивача до суду, а також з огляду на те, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, суд покладає судовий збір на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 193, 233 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 551, 610, 611, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 75, 82-85 ГПК України, -
В позові відмовити частково.
Стягнути з Приватної промислово-торгівельної фірми "Юсі" (61036, м. Харків, вул. Дизельна, буд.3/5. Код ЄДРПОУ 21178268) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, буд.2-А. Код ЄДРПОУ 03338030) 3% річних за період з 16.02.2013 р. по 15.05.2013 р. в сумі 52,52 грн., пеню за період з 16.02.2013 р. по 15.05.2013 р. в сумі 1280,68 грн. та судовий збір в сумі 1195,07 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 06.09.2013 р.
Суддя Ольшанченко В.І.