Справа № 819/2658/13-a
17 грудня 2013 року м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі
головуючої судді Подлісна І.М.
при секретарі судового засідання Субтельній Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 11.07.2013 року № 0018601720, посилаючись на те, що вказане рішення є таким, що винесено з порушенням норм закону..
Представник позивача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, скасувати податкове повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області від 11.07.2013 року №0018601720.
Представник відповідача, Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечив із мотивів наведених у запереченнях на адміністративний позов.
Суд, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами вважає, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Працівниками, Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області, на підставі наказу про проведення позапланової виїзної перевірки №1588 від 18.05.2013 року та направлення від 18.05.2013 року №008770, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 16.05.2011 року по 31.03.2013 року, результати якої були оформленні атом перевірки від 31.05.2013 року №/17-227/НОМЕР_2.
Перевіркою встановлено факт порушення п.202.1 ст. 202, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкових декларацій по податку на додану вартість за грудень 2011 року, січень - грудень 2012 року, січень - березень 2013 року, а також порушення п.181.1 ст. 181, п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.194.1 ст. 194, яке полягає у несплаті податку на додану вартість за вищевказані періоди. на загальну суму 405 398,00 грн.
За результатами розгляду акту перевірки, керівником податкового органу 13.06.2013 року було винесено податкове повідомлення - рішення № 0015121720 на суму 405 398 грн. - основний платіж та 104 069,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із даним податковим повідомленням - рішенням фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до вищестоящого органу із відповідною скаргою.
09.07.2013 року Головним управлінням Міндоходів в Тернопільській області, дана скарга була задоволена частково, а саме: податкове повідомлення - рішення №001521720 в частині суми 2 720,00 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість - скасовано, в іншій частині - залишено без змін.
Таким чином за результатами розгляду скарги, 10.07.2013 року, керівником Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області, було винесено нове податкове повідомлення - рішення №0018601720.
23.09.2013 року, Міністерством доходів і зборів України на підставі п. 56 Податкового кодексу України та п. 12 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків, органами державної податкової служби було залишено без змін Рішення Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, а скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - без розгляду.
Як вбачається із матеріалів справи, задекларований фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, валовий дохід за 2011 рік становив 303 652,00 грн.
Згідно пред'явлених для перевірки рахунків, накладних, виписок банку про рух коштів, встановлено, що у Позивача загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищила 300 000 гривень у вересні 2011 року. Однак приватним підприємцем в порушення вимог п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України, реєстраційну заяву до органу державної податкової служби подано не було.
Враховуючи вищевикладене Позивач підлягав реєстрації платником податку на додану вартість з 11.10.2011 року. Однак, платником ПДВ, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрована у Тернопільській ОДПІ лише у 2013 році про що свідчить свідоцтво від 30.04.2013 року НОМЕР_3, видане Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області відповідно до поданої заяви.
Перевіркою встановлено, що за період з 11.10.2011 року по 31.03.2013 рік фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було відвантажено ТМЦ на загальну суму 405 398,00 грн., у тому числі за: жовтень - листопад 2011 року в сумі 86 440,00 грн.; січень 2012 року -74 966,00 грн.; лютий 2012 року - 186 060,00 грн.; березень 2012 року - 166 800,00 грн.; квітень 2012 року - 293 665,00 грн.; травень 2012 року - 112 790,00 грн.; червень 2012 року - 245 340,00 грн.; липень 2012 року - 42 000,00 грн.; серпень 2012 року - 49 990,00 грн.; вересень 2012 року - 13 556,00 грн.; жовтень 2012 року - 13 500,00 грн.; листопад 2012 року - 287 023,00грн.; січень 2013 року - 314 400,00 грн.; лютий 2013 року - 32 591,00 грн. березень 2013 року - 107 871,00 грн.
Також необхідно зазначити, що податкові декларації по податку на додану вартість за грудень 2011 року, січень - грудень 2012 року, січень - березень 2013 року Позивачем не подавалися, чим було порушено вимоги п.202.1 ст.202, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI.
Таким чином, за вищевказаний період Позивачем податкові зобов'язання по податку на додану вартість не декларувалися.
Відповідно до п. 181.1 ст.181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням тщмог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Згідно п.183.1, п. 183.2 та 183.10 ст.183 Податкового кодексу будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання > реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного > статті 181 цього Кодексу. Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державно: податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплат цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно п.194.1 ст.194 Податкового кодексу операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.
Згідно п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорт) товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.202.1, п.202.2 ст.202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Платники податку, які відповідно до підпункту "б" пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року, а також платники податку, які сплачують єдиний податок можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.
Згідно п.203.1 п.203.2 ст.203 Податкового кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно пункту 123.1 статті 123, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
З огляду на вищенаведені обставини справи, суд приходить до переконання, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у судовому засіданні не було належним чином доведено та обґрунтовано підстави для скасування оспорюваного податкового повідомлення - рішення, в свою чергу представником Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області було надано достатньо доказів на підтвердженні правомірності дій посадових осіб податкового органу.
Таким чином позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення - рішення від 11.07.2013 року №0018601720 до задоволення не підлягають.
керуючись ст. ст. 94, 158 - 167 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 11.07.2013 року №0018601720 - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Подлісна І.М.