30.12.2013 Справа № 2/5009/5155/11
Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ, на дії (бездіяльність) Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції
у справі № 2/5009/5155/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,
про стягнення 76573,94 грн. за договором фінансового лізингу № 080619-44/ФЛ-Ф-О від 24.06.2008р. та вилучення предмету лізингу,
До господарського суду Запорізької області надійшла скарга (вх. № 09-06/22529 від 27.12.2013р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" на дії (бездіяльність) Комунарського ВДВС Запорізького РУЮ щодо направлення (не направлення) наказу господарського суду Запорізької області від 09.12.2011 р. № 2/5009/5155/11 про зобов'язання повернути за актом приймання-передачі предмет лізингу стягувачу за помилковою адресою; зобов'язати Комунарський ВДВС Запорізького РУЮ видати ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" довідку про втрату наказу господарського суду Запорізької області від 09.12.2011 р. № 2/5009/5155/11. Також заявником подано заяву про відновлення строку на подання скарги.
Вивчивши матеріали скарги, господарський суд дійшов висновку про залишення скарги без розгляду у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Предметом оскарження є дії (бездіяльність) Комунарського ВДВС Запорізького РУЮ щодо належного відправлення постанови про повернення виконавчого документу згідно реєстру відправленої кореспонденції від 10.01.2013 р. Заявник вказує, що в порушення вимог ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» вказана постанова від 28.12.2012 р. була відправлена не на адресу стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", а на домашню адресу його представника. Про вказані обставини заявник дізнався 13.12.2013 р. під час ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження. Відомості про отримання чи повернення цієї кореспонденції в органі державної виконавчої служби відсутні, а стягувач не має правових підстав для одержання цих відомостей від відділу поштового зв'язку. Довідку про втрату наказу орган державної виконавчої служби складати відмовився. За таких обставин заявник просить відновити строк на подання скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У п. 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що встановлений у частині першій статті 1212 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.
При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
В даному випадку заявник, який є стягувачем за наказом господарського суду Запорізької області від 09.12.2011 р. № 2/5009/5155/11, вказує, що 06.12.2012 р. його представником було пред'явлено зазначений наказ до виконання до Комунарського ВДВС Запорізького РУЮ, а постановою державного виконавця від 10.12.2012 р. було відкрито виконавче провадження. У ч. 1 ст. 8 та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Учасниками виконавчого провадження є, зокрема, представники сторін.
Суд зазначає, що представники сторін у виконавчому провадженні діють від імені сторони, яку вони представляють, та створюють права та обов'язки для неї. Заявник не оспорює факту наявності у свого представника, який пред'явив наказ до виконання, повноважень діяти від імені стягувача. Тому стягувачу мало бути відомо з дій свого представника про відкриття виконавчого провадження, строк здійснення якого мав спливати через шість місяців з дня відкриття виконавчого провадження (10.06.2013 р.).
Крім того, строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду Запорізької області від 09.12.2011 р. № 2/5009/5155/11 встановлений до 09.12.2012 р. Тому цей строк мав враховуватись стягувачем при пред'явленні наказу до виконання.
Оскаржувана дія (відправлення постанови про повернення виконавчого документу на помилкову, як вказує стягувач, адресу) вчинена державним виконавцем згідно реєстру відправленої кореспонденції від 10.01.2013 р. Скаргу подано заявником до суду 23.12.2013 р. (згідно календарного штемпеля пошти на конверті № 35371045, в якому надійшла скарга). Тобто з моменту вчинення оскаржуваної дії пройшло більше 11 місяців.
Той факт, що стягувач ознайомився з матеріалами виконавчого провадження лише 13.12.2013 р. не є підставою для відновлення строку подання скарги, оскільки заявнику було відомо про відкриття виконавчого провадження та строк здійснення виконавчих дій і він не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження раніше.
Враховуючи викладене, суд не знаходить поважних підстав для відновлення пропущеного строку подання скарги, у зв'язку з чим залишає скаргу без розгляду.
Керуючись ст. ст. 53, 1212 ГПК Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ, на дії (бездіяльність) Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у справі № 2/5009/5155/11 залишити без розгляду.
Матеріали скарги повернути заявнику на адресу: вул. Щорса, 7/9, м. Київ, 03150.
Додаток (на 9 арк.): скарга від 23.12.2013 р. № 3132, заява від 24.12.2013 р. № 3137, оригінали описів вкладення від 23.12.2013 р. на ім'я ФОП ОСОБА_1 та Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ, фіскальних чеків від 23.12.2013 р. № 4379, № 4380, копія довіреності від 31.10.2013 р. б/н на ім'я ОСОБА_2
Суддя Т.В.Мойсеєнко