Рішення від 24.12.2013 по справі 906/1448/13

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" грудня 2013 р. Справа № 906/1448/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Смиковському В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Малярчук Т.П. - ю/к Житомирського РЕМ, дов. від 26.12.12 р. № 08/16378-009094, паспорт ВН 353138 вид. Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській обл. 06.10.2006 р.

від відповідача: Капелюх В.О. - предст. за дов. від 11.11.13р. № 5655

взяла участь: бухгалтер енергонагляду Приведьон Ж.П. - паспорт серії ВМ632029

В засіданні суду 19.12.2013р. оголошувалась перерва в засіданні до 24.12.2013р. згідно ст. 77 ГПК України.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомир (м. Житомир)

- за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району (смт. Озерне, Житомирського р-ну, Житомирської області)

про стягнення 1072810,46 грн. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 05.12.2013р. в частині стягнення пені в розмірі 12371, 14 грн. та 3% річних з простроченої суми в розмірі 2629, 68 грн.)

Позивачем ПАТ "ЕК"Житомиробленерго" пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача Квартирно-експлуаційного відділу міста Житомира 1072810,46 грн. заборгованості за електричну енергію відповідно до договору № 200 від 10.01.2001року та договору №200 від 14.03.2012р., з яких: 960 357, 95 грн. - основного боргу, 18734, 55 грн. - 3% річних з простроченої суми, 93717, 96 грн. - пені.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань згідно Договорів №200 про постачання електричної енергії від 10.01.2001п. та від 14.03.2012р. щодо належної сплати коштів за відпущену електроенергію.

В якості правових підстав позову позивач посилається, серед іншого, на ст.ст. 625, 651 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 175, 193 ГК України.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяву про зміну предмету та підстави позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позові. В засіданні суду 05.12.2013р. надала клопотання від 05.12.2013р. про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені на суму 12371, 14 грн. та 3% річних на суму 2629, 68 грн., яку прийнято господарським судом до розгляду. Тому просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 960 357, 95 грн., 12371, 14 грн. - пені, 2629, 68 грн. - 3% річних з простроченої суми.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

З огляду на вище викладене, на дату винесення рішення у справі спір вирішується з нової ціни позову в розмірі 975 358, 77 грн., з яких: 960 357, 95 грн. основний борг, 12371, 14 грн. - сума пені, 2629, 68 грн. - 3% річних з простроченої суми.

Представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечувала з підстав, наведених в відзиві та письмовому поясненні, просить суд відстрочити суму заборгованості терміном на 3 місяці за відсутності бюджетного фінансування (а. с. 97-100,т.1, а.с. 2-5, т.2). Додатково заперечує стосовно нарахування штрафних санкцій, посилаючись на п. 7.5. Договору №200, наголошувала на тому, що у платіжних дорученнях чітко зазначалось призначення платежу, позивач не мав права погашати сплаченими коштами заборгованість минулого періоду, тому зазначає, що у визначеному позивачем розрахунковому періоді пені та 3% річних прострочка платежів була відсутня.

В судових засіданнях представник відповідача наголошувала на завищенні позивачем суми пені, а також на відсутності підстави позову в частині стягнення боргу за період з 01.05.11р. по 13.03.12р.

Ухвалою від 12.12.2013р. господарський суд залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району (12443, Житомирська обл., Житомирський район, селище міського типу Озерне, код ЄДРПОУ 24978549).

В ході розгляду справи господарським судом було оглянуто матеріали справи №9/5007/72/11, копії матеріалів яких долучено до матеріалів цієї справи.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у судовому засіданні 24.12.2013р. представнику позивача та відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про часткове задоволення позовних вимог в порядку ст. 85 ГПК України

Заслухавши уповноважених представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2001року та в подальшому 14.03.2012р. між ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" в особі Житомирського РЕМ (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомира (споживач) був укладений Договір №200 про постачання електричної енергії, відповідно до якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач зобов'язався сплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (надалі за текстом - Договір №200).

У розділах 2, 3 Договору №200 сторони погодили їхні зобов'язання та права.

Відповідальність сторін передбачено у розділі 4 Договору №200, зокрема в п. 4.2.1. передбачено відповідальність споживача, - за внесення платежів, передбачених пунктами 7.3. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, порядок обмеження та припинення енергопостачання сторони передбачили у розділах 5, 6 Договору №200.

У п. 7.2. Договору №200 сторони погодили, що розрахунки за спожиту електричну енергію, реактивну енергію, лімітів споживання і потужності та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюється за діючими тарифами відповідно до класів напруги, показників лічильників та тарифних груп кожної точки обліку.

Оплата електроенергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період (п. 7.3. Договору №200).

Остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць, з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше:

- 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно.

У п. 7.4. Договору №200 сторони домовились, що при відсутності оплати за електричну енергію в терміни, обумовлені в п. 7.3. цього Договору, постачальник повідомляє споживача про дату і час відключення чи обмеження споживання електроенергії. На суму, вказану в платіжному документі, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, інфляційні та річні згідно з діючим законодавством. Сума нарахованої пені, інфляційні та річні пред'являються споживачу у встановленому законодавством порядку.

Сторони у п. 7.5. Договору №200 зокрема погодили, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зараховувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Строк дії Договору №200, згідно п. 10.1., - до 31 грудня поточного року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору або його перегляд.

Факт належного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань підтверджується наступними доказами:

- рахунками за активну електроенергію за період з травня 2011р. по вересень 2013р. включно (а. с. 13-42, т. 1);

- звітами відповідача про використану електроенергію за цей період (а. с. 43-73, т. 1)

Як встановлено судом, відповідач у спірному періоді проводив платежі за спожиту електроенергію кожного місяця, однак в окремі з них у меншому розмірі, ніж було передбачено у платіжних документах, в інші - у більшому розмірі. Крім того, у спірний розрахунковий період відповідач одночасно погашав заборгованість, стягнуту рішенням суду у справі №9/5007/72/11 на загальну суму 1 818 958, 72 грн.

В результаті проведених розрахунків заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію становить 960 357, 95 грн.

Позивач за допущене відповідачем прострочення виконання грошового зобов'язання в окремі розрахункові місяці нарахував пеню в сумі 12371, 14 грн., а також 3% річних в сумі 2629, 68 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, на підставі ст.ст. 4-7, 33, 43 ГПК України господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки Договір № 200 від 14.03.2012р. про постачання електричної енергії за змістом його умов є договором енергопостачання, тому спірні відносини, окрім умов самого договору, регулюються ст.ст. 275 -277 ГК України.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, матеріально-правова вимога позивача про стягнення суми основного боргу за активну електроенергію в сумі 960 357, 95 грн. доведена позивачем у повному обсязі та підлягає задоволенню.

За приписами ч.2 ст. 617 ЦК України, правових позицій щодо її застосування, викладених у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., а також ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У частині 2 ст. 625 ЦК України передбачене право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши розрахунок 3% річних, дійшов висновку задовольнити позовну вимогу про стягнення 3% річних з простроченої суми в заявленому позивачем розмірі в сумі 2629, 68 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу дії статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають такі правові наслідки як сплата неустойки (штрафу, пені).

Позивачем заявлено до стягнення пеню, яка згідно заяви від 05.12.2013р. становить 12 371, 14 грн., право на стягнення якої передбачено п. 7.4. Договору №200.

Господарський суд, перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що позивачем вірно визначено початок прострочки у виконанні грошового зобов'язання з оплати спожитої електроенергії за період квітня 2013р. по вересень 2013р. та період її нарахування.

Водночас, господарський суд дійшов висновку скористатись правом, наданим п.3 ч.1 статті 83 ГПК України, та зменшити розмір пені на 60 % виходячи з наступного.

Застосування припису п.3 статті 83 ГПК України здійснюється судом у взаємозв'язку (сукупності) з ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України і ст. 233 Господарського кодексу України, а також виходячи із загальних засад цивільного законодавства про справедливість, добросовісність та розумність.

Оскільки відповідач щомісячно здійснював часткову оплату за спожиту електричну енергію чим не допустив завдання позивачу збитків, що доводить добросовісність його поведінки, а також відсутність бюджетного фінансування на ці цілі, тому зменшення розміру пені на його користь є справедливим.

Відповідно до вище викладеного, суд стягує пеню в сумі 7422, 68 грн. та відмовляє у її стягненні в сумі 4948, 46 грн.

Стосовно питання відстрочення виконання рішення суду строком на три місяці, господарський суд відмовляє у його задоволенні з огляду наступне.

Господарський суд, при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення суду, приймає до уваги правову позицію Конституційного Суду України, викладену у Рішенні від 13.12.2012 № 18-рп/2012 про те, що відстрочення виконання судового рішення на певний строк, має відповідати принципу верховенства права, який дає можливість приймати рішення з врахуванням загальних принципів права: добросовісності, розумності, та справедливості (ст. 3 ЦК України) та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом.

Відповідачу, як учаснику господарських відносин, мали бути відомі приписи ч.1 ст. 222 ГК України про обов'язок поновити порушене майнове право іншої особи, не чекаючи пред'явлення претензії чи звернення до суду та ч.2 ст.5 цього Кодексу про те, що принцип верховенства права є основою правового господарського порядку в Україні.

У статті 4-3 ГПК України закріплено правовий принцип змагальності сторін. Його зміст полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свої вимоги та заперечення поданими доказами.

Статтею 129 Конституції України закріплено принцип свободи сторін спору в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 49 ГПК України господарський суд покладає сплату судового збору на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 551, 610, 611, 617, 625 ЦК України, ст.ст. 222, 233, 275-277 ГК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, п. 3 ст. 83, 84-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені на 60 відсотків, а саме із суми 12371,14 грн. до суми 7422,68 грн.

3. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомира ( м. Житомир, вул. Адмірала Щасного, 20, р/р 35218001004159 в ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 08492505) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, вул. Пушкінська, 32/8 у м. Житомирі, код ЄДРПОУ 22048622) в особі Житомирського РЕМ (м. Житомир, пров. 3-й Селецький,2а, р/р 26032301766 в філії Житомирського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" , МФО 311647, код ЄДРПОУ 26392658) - 960 357,95 грн. основного боргу, 7422,68 грн. пені , 2629,68 грн. 3% річних.

4. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомира ( м. Житомир, вул. Адмірала Щасного, 20 , р/р 35218001004159 в ГУДКСУ в Житомирській області , МФО 811039, код ЄДРПОУ 08492505) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, вул. Пушкінська, 32/8 у м. Житомирі, р/р 26008002011613 в Житомирській філії ПАТ "Перший інвестиційний банк", м. Житомир, МФО 300506, код ЄДРПОУ 22048622) - 21456,30 грн. судового збору.

5. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 4 948,46 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.01.14року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу

3- відповідачу

4- третій особі (рек.)

Попередній документ
36531490
Наступний документ
36531492
Інформація про рішення:
№ рішення: 36531491
№ справи: 906/1448/13
Дата рішення: 24.12.2013
Дата публікації: 09.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії