ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 грудня 2013 року 17:37 № 826/17500/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
при секретарі Пасічнюк С.В.,
за участю сторін:
представника позивача - Гавриленко С.В.,
представника відповідача - Івченко Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Містобудівельна компанія МСУ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконними дій та бездіяльності, -
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Містобудівельна компанія МСУ» (далі-позивач) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі-відповідач), в якому просило суд:
1) визнати незаконними дії відповідача стосовно підписання акта перевірки від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901, особами які не проводили дану перевірку;
2) визнати незаконною бездіяльність відповідача стосовно непідписання акта перевірки від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901, особами які проводили дану перевірку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, акт перевірки позивача підписаний особою, яка її не проводила, в той час як відсутній підпис особи, яка дійсно приймала участь у її проведенні, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані дії та бездіяльність законними та такими, що вчинені в межах наданих йому повноважень, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
Згідно наказу відповідача від 31.07.2013 р. № 181 «Про проведення виїзної планової перевірки ТОВ «Мостобудівельна Компанія МСУ» (код ЄДРПОУ 03449901)», керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, організовано виїзну планову перевірку позивача з 12.08.2013 р. тривалістю 20 робочих днів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
На підставі зазначеного наказу, відповідачем оформлене повідомлення про проведення перевірки позивача від 31.07.2013 р. № 28/22/03449901.
Копії зазначених документів, як це передбачено діючим податковим законодавством, надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та, як вбачається з матеріалів справи, отримані представником позивача за довіреністю під підпис 05.08.2013р.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2013 р. головному бухгалтеру позивача пред'явлені направлення на перевірку: від 12.08.2013 р. № 150/26-57-22-01-10П виписане головному державному ревізору-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління доходів і зборів фізичних осіб відповідача - Лихацькій А.Р.; від 12.08.2013 р. № 149/26-57-22-01-10П виписане головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту відповідача - Іванчук О.М.; від 12.08.2013 р. № 148/26-57-22-01-10П виписане заступнику начальника відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту відповідача - Чоп'як І.С.
На підставі вищезазначених документів, відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2013 р., за результатами якої складено акт від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901.
Як вбачається, з наявної в матеріалах справи, копії акта перевірки позивача від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901, він підписаний представниками відповідача, які були направлені на перевірку, а саме: Чоп'як І.С. та Іванчук О.М.
Крім того, акт підписаний начальником відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб відповідача - Пчолкіною Т.М. При цьому, відсутній підпис, направленої на перевірку особи - Лихацької А.Р.
Позивач вважає такі дії та бездіяльність відповідача щодо підписання (не підписання) акту перевірки від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901 незаконними, що і стало підставою для звернення до адміністративного суду з відповідним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Кодексу, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно п.75.1. ст.75 Кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 Кодексу).
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Згідно п.77.4. ст.77 Кодексу, про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виконані передбачені податковим законодавством вимоги, виконання яких є обов'язковою умовою для набуття права на проведення документальної планової перевірки платника податків.
Крім того, позивачем не оскаржуються дії відповідача щодо порядку організації та проведення перевірки, отже у суду є підстави вважати, що відповідачем виконані всі, передбачені діючим законодавством, дії, необхідні для проведення законної та об'єктивної перевірки позивача, а також встановлення дійсних обставин наявності чи відсутності порушення ним вимог податкового законодавства.
Відповідно до п.86.1. ст.86 Кодексу, результати перевірок (крім камеральних та електронних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищезазначених законодавчих вимог, за результатами перевірки позивача відповідачем складено акт про її результати, яким зафіксовані порушення позивачем норм податкового законодавства, що свідчить про правомірність дій відповідача по складанню за результатами перевірки відповідного акту.
Доводи позивача щодо незаконної бездіяльності відповідача в частині непідписання акта перевірки від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901, особами які проводили дану перевірку, а саме - головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління доходів і зборів фізичних осіб відповідача - Лихацькою А.Р. є помилковими, оскільки, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії листка непрацездатності серії АГЕ № 941184 Лихацька А.Р. з 30.09.2013 р. по 14.10.2013 р. перебувала на лікарняному. Тобто, на момент підписання акта перевірки позивача, Лихацька А.Р. з поважних причин була відсутня та не мала права на його підписання.
Суд також вважає помилковими доводи позивача щодо незаконних дій відповідача стосовно підписання акта перевірки від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901, особами які не проводили дану перевірку, а саме - начальником відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб відповідача - Пчолкіною Т.М., оскільки, як вбачається з Положення про відділ податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб, затвердженого в.о. начальника ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 14.01.2013 р., начальник відділу несе персональну відповідальність за виконання завдань, поставлених перед відділом. При цьому, на виконання завдань здійснення контролю за додержанням юридичними особами податкового законодавства та організація порядку адміністрування податку з доходів фізичних осіб, відділ наділений, зокрема, функціями здійснення документальних перевірок та оформлення результатів документальних перевірок (акти, довідки, протоколи, проекти рішень ї постанов, інші документи).
Таким чином, начальник відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб відповідача наділений відповідними повноваженнями щодо організації та участі у здійсненні документальних перевірок та оформлення їх результатів.
Окрім того, у відповідності до ст. ст.83 Кодексу, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Нормою даної статті визначено підстави для висновків за результатами перевірок, серед яких на першому плані стоять документи, визначені Податковим кодексом, а також податкову інформацію.
Податковий документ - це будь-яке джерело інформації з питань нарахування обчислення та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів.
У ст. 72 Кодексу під податковою інформацією розуміється інформація, яка є у розпорядженні контролюючих органів або стала їм відома при виконанні ними своїх службових обов'язків в установленому законом порядку.
Інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом, або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби, можуть бути також підставами для висновків перевірок.
Також, відповідно до п. 85.4 ст. 85 Кодексу, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
З урахуванням викладеного, можна зробити висновок, що перевірка складається не лише з порядку її проведення, а й з дослідження та аналізу документів й інформації, які є у розпорядженні контролюючих органів.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, діє чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
В той же час, позивачем не доведено суду, які саме його права, свободи та/або інтереси порушені.
Крім того, непідписання акту однією посадовою особою жодним чином не може вплинути на висновки акту та права позивача, враховуючи, що його підписали дві інші особи зі складу перевіряючих, які безпосередньо здійснювали виїзд на перевірку, проводили відповідну перевірку позивача та приймали участь у складанні акту.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належним чином виконаний обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Містобудівельна компанія МСУ» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено та підписано 20.12.2013 р.
Суддя В.П. Шулежко